ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОПІДІГРІВАННЯ В КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ АКТИВНОГО СЕЗОНУ

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОПІДІГРІВАННЯ В КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ АКТИВНОГО СЕЗОНУ

Інтенсивні технології пчеловождения неможливо реалізувати, якщо навесні після виставки бджіл не будуть створені умови для швидкого нарощування сили родин. Крім відповідного відходу (ранневесенние вуглеводні й білкові підгодівлі, поїння бджіл і ін.), важливим елементом є й надання допомоги родинам у підтримці необхідного мікроклімату у вулику. З обліком украй нестабільної погоди в цей період використання електропідігрівання для надання такої допомоги варто визнати важливим елементом змісту. Для тих бджолярів, які готовлять родини до використання самого раннього хабар (з верби, клена, із садів), цей елемент технології є зовсім необхідним.
Отже, ціль весняного електропідігрівання - надання допомоги родинам у критичний період виходу із зимівлі для інтенсивного нарощування сили родин.
Як правило, використання електропідігрівання усередині вуликів починається відразу після виставки й обльоту бджіл. Якщо після виставки бджоли самі не зробили обліт, то стимулювати його за допомогою підвищення температури усередині вулика можна тільки в тому випадку, якщо зовнішня температура буде не нижче 14—16 °С. При більше низьких температурах до природного обльоту бджіл електропідігрівання включати не треба.
Температура в подрамочном просторі впливає на розвиток родини в такий спосіб.
- При t
< 25 °С — розвиток родини практично не відрізняється від розвитку родини без підігріву.
При t = 25—ЗО °С — матка починає відкладати більше яєць.
При t = ЗО—32 °С — число яєць, що відкладаються, увеличи-вается незначно, але якісно міняється склад розплоду - стає менше трутневого розплоду.
При t = 32 "З - родина виходить із ройового стану, припиняє вирощування трутнів. Маточники не заставляються навіть при короткочасному видаленні матки. Нова матка приймається добре.
При t = 32-35 "З - кількість розплоду зменшується на 10-20%.
При t = 36—37 °С — гине 20—25% личинок і.
лялечок.
При t = 37—38 °С — різко зменшується кількість розплоду. Матка перестає відкладати яйця.
При тривалому впливі t = 40 °С — наступає загибель відкритого й закритого розплоду.
Що стосується впливу більше високих температур, які використовуються при термообробці бджіл для боротьби із кліщем Варроа, те дослідження показали, що разновозрастный розплід виживає й проходить всі стадії розвитку після годинного впливу температур! 46 °С.
Середньодобова загибель бджіл, подвергшихся 15— 30-хвилинній дії температури 46 °С, становить 0,6— 1,0%. Після 45-хвилинного впливу цієї температури все бджоли гинуть протягом 3-4 доби (Єськов Е.К., 1983).
Ці дані наведені для того, щоб показати, що недотепне використання самостійно виготовлених недосконалих технічних пристроїв підігріву, які можуть створити в гнізді неприпустимо високу температуру, може привести до жалюгідних наслідків.
На основі наведеної інформації й особистого досвіду вважаю, що температуру в подрамочном просторі в ранневесенний період треба співвідносити із загальним тлом зовнішніх температур і піднімати її не різко, а поступово. На початку після виставки й обльоту, якщо погодні умови не сприяють стабільному лету бджіл, температуру в подрамочном просторі краще підтримувати не вище 15—20 °С. Після появи перших медоносів температуру поступово піднімають до 25—28 °С.
Дослідження показують, що бджолина родина витрачає найменшу кількість енергії при зовнішній температурі 23—28 °С, а сам оптимальної є температура 26— 27 °С. Як при зниженні зовнішньої температури щодо цих значень, так і при її підвищенні енерговитрати родини зростають.
Виходячи із цього, найкраще в подрамочном просторі підтримувати саме таке, оптимальне, значення температури в межах 26—27 °С.
М.Ф. Шеметков (1967) досліджував витрату меду при різних зовнішніх температурах бджолиною родиною 0,5 кгза2 години (табл. 1.9).
Ці дані підтверджують зроблене вище твердження про наявність оптимальної температури в подрамочном просторі.
З початком інтенсивного літа бджіл у травні температуру в подрамочном просторі можна на якийсь час підняти до 30—32 "С. Досвід показує, що, якщо в подрамочном просторі протягом двох тижнів підтримувати температуру 32 °С, відбувається майже повне опадання кліща Варроа.
Після нарощування максимальної сили родини й установлення високих середньодобових температур наприкінці травня, початку червня електропідігрівання треба виключити. Якщо це не зробити вчасно, то підігрів може спровокувати раннє роїння родини.
Ефективне використання електропідігрівання навесні неможливо, якщо разом з підігрівом не будуть використовуватися й інші прийоми змісту й відходу. Звязано це з тим, що підвищення температури подрамочного простору приводить до значного зниження вологості усередині гнізда. Але в цей час у гнізді вже вирощується розплід, для чого необхідна висока вологість повітря. Вода також необхідна бджолам для вирощування й годівлі розплоду. Якщо не почати ніяких додаткових заходів, то бджоли, не обертаючи уваги на погоду, будуть вилітати з вулика за водою й кормом і гинути..
Що треба зробити для запобігання подібного явища в непогожу погоду?.
1.
Усередині вулика обладнати поїлки (бажано — по.
догреваемые). Потреба середньої по силі родини.
У.
воді ранньої навесні становить 150—200 г/доба.
2.
Імітувати принесення нектару в гніздо, тобто прово.
дить підгодівлю рідким сиропом (30—40% цукру),.
бажано з добавкою меду. Щодобовий обсяг підгодівлі - 300-500 р. Ця підгодівля використовується не тільки для вирощування розплоду. Вона стимулює яйцекладку матки й сприяє підтримці необхідної вологості в зоні розплоду, де бджоли й складають цей сироп.
3.
Забезпечити бджіл достатньою кількістю перги або її замінників, оскільки розплоду потрібна не толь до вуглеводна їжа, але й білкова.
Перга або її замінники повинні перебувати в гнізді поруч із розплодом. Установлено, що перга, що перебуває далі 5-7 див від розплоду (через одну рамку), не буде виявлена бджоламигодувальницями й ужита.
4.
Створити холодну зону в льотка з метою зменшення.
кількості бджіл, що вилітають. Для цього у вулику діл.
жно бути велике подрамочное простір (не менш 10—15 див), а підігрівник розташований по.
ближче до нижніх брусків рамки.
Для цієї мети можливе використання лабіринту в.
льотка, веранди на зовнішній стінці або інші.
пристосування.
5.
Крім тепла, корму й води, що розвивається родина.
має потребу у великій кількості кисню. Поэто му при використанні весняного електропідігрівання.
треба організувати посилену приточновитяжну.
вентиляцію. Це буде сприяти збільшенню кількості вирощуваного розплоду й поліпшенню.
фізіологічного стану особин, що розвиваються. Використання всіх перерахованих прийомів разом з електропідігріванням буде сприяти інтенсивному нарощуванню сили родин у самі ранні строки, оскільки такі родини будуть вирощувати істотно більше, ніж звичайні родини, розплоду. Фізіологічний стан цих бджіл буде сприяти збільшенню продолжительности їхньому життю й більшій працездатності. При використанні електропідігрівання бджоли будуть витрачати менше корми в перерахуванні на кількість вирощеного розплоду, оскільки менше корми буде витрачатися на підтримку необхідного мікроклімату у вулику.
А.Ф. Рыбочкин і И.С. Захаров (1999) затверджують, що застосування електропідігрівання й забезпечення родин водою в ранневесенний період сповільнює фізіологічне зношування організму бджіл, охороняє їх від вильотів у пошуках води під час похолодань і від загибелі через переохолодження. Це приводить до збільшення середньої тривалості життя бджіл на 1015% і прискорює розвиток родин навесні в середньому на 25% у порівнянні з розвитком тих родин, за яких доглядали по загальноприйнятій системі пчеловождения.
Електропідігрівання й забезпечення бджолиних родин водою із внутриульевых поїлок у весняний період дозволяє заощаджувати до 40-50 г меду в добу на родину.
При потужності ульевого электроподогревателя в 20 Вт для весняного підігріву протягом 60-80 доби, по моєму досвіді, витрачалося не більше 25-30 кВт/год електроенергії на кожну родину.
Чи коштує ця «гра» витрачених кіловатів/годин або не коштує - кожний вирішує сам. Але, на мій погляд, без підігріву неможливий ранній товарний медозбір (з верби, клена, садів) і виведення родини на той необхідний рівень її сили, при якому можливо повне використання наступних медозборів (з акації, еспарцету й ін.).
7.1.6.