Зясувати, яким кормом бджоли годують матку - медом, отрыгнутым з медяних зобиков, або молочком, виділюваним глотковими залозами, допомогли лабораторні дослідження. Глоткові залози в бджіл, що втримувалися разом з маткою поза клубом бджолиної родини, були в четвертій, останній стадії розвитку, тобто здатні виділяти молочко.

Ненецікаво привести висловлення Р. Шенфельда (1899): "Всім відомо, що матка ніколи не їсть пилок, що доставляє бджолі необхідна кількість білка, у цьому ми не повинні ні мінути сумніватися, тому що їм бракує нижньої головної слинної залози, секретом якої насамперед у робочої бджоли повинна змочуватися пилок, щоб звернутися в пергу й стать засвоюваної, у який би час ми не захотіли досліджувати стравохід матки, ніколи не знайдемо ні пилок, ні навіть її оболонки". Але тоді доречно порушити питання: якщо звито взимку розпадається, а сама матка пергу не споживає, то звідки вона одержує за весь зимовий період білковий корм, без якого, як указує Р. Шенфельд, трутні гинуть на третійчетвертий день?