ВИКОРИСТАННЯ МЕДОЗБОРУ

ВИКОРИСТАННЯ МЕДОЗБОРУ

Щоб ефективно використовувати медоносну флору в районі розміщення пасіки, а вона обмежується радіусом корисного літа бджіл навколо її (2,5-3 км), необхідно хоча б орієнтовно усвідомити, які види медоносних рослин тут виростають, у які строки цвітуть (початок, кінець), визначити, яке кількість нектару й пилка можуть зібрати з них бджоли по періодах сезону навесні після виходу із зимівлі, улітку, особливо в період головного медозбору, і восени. Оцінка місцевості в медяному відношенні дає можливість бджоляру застосувати таку технологію догляду за родинами бджіл, яка б дозволила щонайкраще використовувати сезон медозбору.
Бджолині родини, благополучно перенесшие зимівлю, при належному весняному догляді за ними у відносно короткий строк (30-40 днів) здатні нарощувати велику кількість молодих робочих бджіл і розплоду й при сприятливих зовнішніх умовах продуктивно використовувати, що зявився в природі хабарів нектару й пилка, у тому числі ранній з вербових заростей, лісового й лугового різнотравя, плодово- ягідних культур. На жаль, із- за нестійкої весняної погоди ранній медозбір, як правило, зривається. У цей період необхідно стежити, щоб родини бджіл були постійно нагодовані і їхнього гнізда належним чином скорочені й утеплені. При наявності в природі весняного хабар, коли у вулик надходить нектар і пилок рослин у межах добової потреби родини комах (контрольний вулик, установлена на вагах, перебуває на нулі), підгодовувати бджіл не треба. Якщо ж хабар немає (контрольний вулик показує збиток), бджолина родина змушена споживати готовий корм, запаси якого помітно виснажуються, бджіл необхідно періодично підгодовувати, сполучаючи дану роботу з розширенням гнізда. Бджолині родини, що не мають у своїх вуликах необхідного запасу меду й перги або ж вчасно що не одержують їх з інших джерел, у безвзяточный період не можуть добре розвиватися й відбудовувати стільники, що згодом негативно позначається на їхньому загальному стані й продуктивності. Тому, щоб вчасно підготувати пасіку до головного медозбору й не упустити його, необхідно виконати ряд обовязкових умов:.
а) вулики для змісту бджолиних родин повинні бути великого обсягу - лежаки, двухкорпусные, багатокорпусні, непромокальні від дощу й непродува_ вітром, що дозволяють нарощувати велику кількість робочих бджіл- складальниць нектару;.
б) на кожну благополучно перезимовану родину після контрольної весняної перевірки необхідно залишати у вулику по 10-12 кг доброякісного меду й 1,5-2 стільники з пергою;.
в) вчасно розширювати бджолині гнізда постановкою у вулику світло- коричневих стільникових рамок із правильно відбудованими комірками для откладки яєць матками;.
г) містити в родинах маток не старше дворічного віку, у допомогу основним родинам застосовувати маток- помічниць, формувати тимчасові отводки від сильних родин, що добре розвиваються, не допускаючи переходу бджіл у ройовий стан;.
д) забезпечувати комах безперервному взятком і завантажувати їхнім будівництвом нових стільників;.
е) підсилювати вентиляцію вуликів при настанні рясного медозбору;.
ж) затінювати вулики від сонця в жаркі дні, проводити інші необхідні заходи, що сприяють кращому використанню, що зявився в природі хабар для бджіл- складальниць.
У червні до скошування трав на лугах установлюється тепла погода. На лісових вирубках і галявинах, у низинах поблизу водойм у цей час спостерігається масове цвітіння жостеру й лісової малини, яскраво розцвічені медоносною флорою заплавні луги й культурні пасовища. Пасіки, що перебувають поблизу від таких місць, у цей час добре зміцнюють до головного медозбору й дають товарний мед.
У липні наступає пора головного медозбору. Його величина й тривалість залежать від видового складу медоносної флори, займаної нею площі, щільності покриття, погодних і деяких інших умов. Період головного медозбору швидкоплинний - усього лише 10-15, іноді 20 днів. Однак і за цей короткий час сильні родини бджіл, що займають повністю 16рамковий вулик з магазинною надбудовою або 20- 22- рамковий вулик- лежак, які активно включаються в роботу на багатому джерелі, що зявилося для них, хабар, можуть накопичувати у своїх вуликах рясні запаси кормів. На хабарі із гречки при сприятливих умовах добре підготовлена до медозбору бджолина родина збирає протягом тільки одного дня 6-8 кг нектару, а з буркуну, липи й кипрея ще більше. У цей час дуже важливо вміти вчасно допомогти бджолам: при необхідності розширювати гнізда порожніми стільниками, а для полегшення роботи з видалення водяних пар з вуликів повністю відкрити верхні й нижні льотки. Варто врахувати, що гречка й липа - також не завжди виділяють нектар (це залежить і від погодних умов, і від агротехніки оброблення культури, і від сорту й строків посівів). У звязку із цим пасіки на головний медозбір із гречки й липи необхідно розміщати так щоб.
поблизу від них перебували посіви буркуну, конюшини, рапсу, гірчиці, фацелії, що природно виростають на полях, у лісах і на лугах медоноси й пилконоси - сурепка, волошка, жабрей, осот, бодяк, кипрей, мята, пустырник, з яких би бджоли могли збирати якщо не продуктивний, те хоча б підтримуючих хабарів, поки не наступлять сприятливі умови для основного медозбору із гречки й липи. У випадку тривалого, але слабкого основного медозбору, коли видобуток бджолами нектару за один день коливається від 0,5 до 1,0 кг у середньому на вулик, необхідно, щоб бджолина родина до початку хабар мав не тільки велику кількість літних молодих бджіл, але й могла за рахунок зрілого розплоду заповнювати збиток бджіл- складальниць, що спрацьовуються на медозборі. Для цього їй у допомогу формують тимчасовий отводок, що згодом може бути приєднаний до неї або використаний для інших цілей, наприклад як запасна матка в зиму. Крім того, при тривалому, але слабкому медозборі приблизно за 20-25 днів до його закінчення корисно обмежити в бджолиній родині й роботу матки по откладке яєць у комірки стільників шляхом її ізоляції на 2-3 рамках бджолиного гнізда або ж зробити в цей час заміну матки, давши бджолам зрілий маточник. Перерва в чревлении глави родини вивільняє значну частину ульевых бджіл від вигодовування розплоду, вони перемикаються на збір нектару й переробку його в мед.
Для ефективного використання бджіл на медозборі, у тому числі й ранньому, застосовують спарений зміст бджолиних родин у вуликах великого обсягу, розділених на дві частини глухою перегородкою, або ж попарне їхнє розміщення на крапці. При цьому методі кожна пара вуликів повинна бути пофарбована в один цвіт і мати однакове розташування льотків (в одну сторону й на однаковому рівні від землі). Необхідно уважно стежити за ходом медозбору. Як тільки він наступить (контрольний вулик, установлений на вагах, почне показувати прибуток), з кожної такої пари родин формують одну «родину- медовик». Для цього в середині дня під час інтенсивного літа бджіл з кожної пари родин найбільш сильну відносять на нове місце. Це дає можливість всім літним бджолам від двох родин протягом дня мирно обєднатися в одному вулику, залишеному на місці, і утворити в ньому якісно нову родину з більшою кількістю літних робочих бджіл. Під час хабар вони, не ворогуючи між собою й не торкаючи матку, активно використовують його. Однак краще буде, якщо бджоляр при обєднанні двох родин на час накриє матку разом із супровідною її свитою бджіл більшим сітчастим ковпачком. Гніздо бджолиної «родини- медовика» розширюють вільними стільниковими рамками зі штучної вощини, ставлять наверх магазинну надставку або другий корпус із сушею. У двухсемейных вуликах видаляють бджоли, що розєднують, глухі перегородки, попередньо сформувавши від однієї з них отводок на власну матку. «Родину- медовик» можна одержати й іншим способом. При наявності риючи, що вышли напередодні головного медозбору, його поселяють у другий вільний корпус іншої родини, що вимагає посилення літними бджолами, тимчасово відокремивши від основного фанерним дном. Обєднання бджіл на головний хабарів у такому випадку виробляється без відшукання в родинах маток (комахи зроблять це самі, зупинивши вибір на одній. кращої з них) видаленням з вулика фанерного дна або перегородки.
При цьому способі дуже ефективно використовується на медозборі ройова енергія бджіл. Непоганий ефект від використання ройової енергії бджіл дає спосіб їхнього нальоту на природний рій. Робиться це так: рій, що вийшов, бджіл поміщають у вільний вулик, що ставлять на місце його материнської родини, що відпустила. Основне гніздо майбутнього «медовика» комплектується стільниковими рамками з відкритим розплодом упереміш із рамками штучної вощини. На нього ставлять другий корпус, заповнений рамками друкованого розплоду й свіжою сушею. Залежно від сили бджолиної родини замість другого корпуса можна застосувати одну або дві магазинні надставки. Материнську родину при цьому відносять на інше місце. У результаті зльоту з її бджіл, які вернуться на своє колишнє місце, рій ще більше підсилиться літною бджолою, утвориться так звана «ройова родинамедовик». Завдяки наявності друкованого розплоду в другому корпусі в процесі медозбору цей «ройовий медовик» буде безупинно поповнюватися молодими робочими бджолами й.
збере велика кількість меду. При постановці другого корпуса на формовану «родинумедовик» дуже важливо, щоб матка не виявилася в ньому. Якщо це відбудеться, то вона почне інтенсивно відкладати яйця у вільні комірки стільників, і за кілька днів тут буде зайнято багато місця під розплід, на вирощування якого бджолиній родині на шкоду медозбору буде потрібно відволікти значну частину робочих бджіл. Щоб цього не відбулося, необхідно покласти між двома корпусами розділову ганемановскую ґрати, що перешкоджає проходженню матки у верх гнізда, але для самих бджіл перешкодою не є. Заслуговує на увагу починаючих бджолярів- аматорів і такий спосіб посилення бджолиних родин до головного медозбору: дві родини (одна з них перебуває в стадії предроевого стану, друга - середньої сили або відстаюча в розвитку, що вимагає посилення робочими бджолами до медозбору, що наступив) поміняти місцями. У результаті відбудеться перерозподіл кількості літних бджіл по вуликах взаємозамінних родин, основна маса яких, у тому числі раніше бездіяльних, потрапивши в інші умови, активно включається в роботу на медозборі в новій родині.
Прийоми нарощування, що рекомендуються, до медозбору сильних бджолиних родин і їхнє використання не слід розглядати як щось незмінне. У кожного бджоляра вони можуть бути свої, не схожі на ці, або подібні їм.
Залежно від надходження у вулики нектару й переробки його бджолами роблять відкачку меду або ж продовжують нарощувати бджолині гнізда новими магазинними надставками або корпусами. Добір рамок для выкачки з них меду виробляється після того, як магазинна надставка або другий корпус будуть заповнені зрілим медом. Ознакою зрілості меду є початок його запечатування бджолами в комірках стільників. Щоб переконатися в цьому й не занадто турбувати бджолину родину, що працює на медозборі, досить обережно зняти з вулика кришку й підняти одну дощечку- стелину або відвернути холстик, що покриває гніздо бджіл, і оглянути 1-2 крайні рамки, пустивши на них у вулик небагато диму. Наявність меду по краях надставки або другого корпуса, а також часткове запечатування його бджолами свідчить про те, що й у центральній частині рамки також заповнені медом, і їх можна брати для відкачки. Готуються до добору й відкачки меду заздалегідь. Приводять у належний порядок приміщення, у якому буде вироблятися відкачка меду, спецодяг - білі халати, рушник, рукомийник. Ретельно миють гарячою водою й просушують медогонку, стіл для розпечатання стільників, ножі, ємності для зливу меду, переносні ящики для стільникових рамок, адже мед - це найцінніший дієтичний продукт харчування, і в жодному разі не можна допускати, щоб він при відкачці або зберіганні забруднювався й псувався. Сам процес відкачки меду виробляється в такий спосіб. У підготовленому (чистому й провітреному) приміщенні на підставці міцно встановлюється медогонка так, щоб під зливальний кран можна було вільно підставити ємність для зливу меду. Поруч із медогонкою на столі для розпечатання стільників повинні перебувати два ножі й судина з гарячою водою, у якому ножі по черзі нагрівають, щоб вони не залипали від забруса. Ще краще для цих цілей застосовувати ножі з паровим або електричним обігрівачем, які є в продажі в спеціалізованих пасічницьких магазинах.
Приготувавши все для відкачки меду, приступають до добору медяних рамок з вуликів і в переносному ящику доставляють їх у приміщення. Тут на столі теплим ножем зрізують із комірок стільників воскові кришечки (забрус) і роздруковані рамки вставляють у касети медогонки для відкачки.
Цю трудомістку роботу зручніше виконувати вдвох. Тому, хто більше досвідчений в обігу із бджолами, краще зайнятися добором з вуликів медяних рамок і доставкою їх у приміщення, іншому - розпечатанням стільників і відкачкою меду на медогонці. Щоб стільники не ламалися при відкачці меду, необхідно виконати дві умови: стільники вставляти в касети медогонки в певнім положенні - по ходу обертання барабана попереду повинні перебувати не верхні більші бруски рамок, а менші - нижні планки рамок; на початку відкачки меду з кожної чергової партії рамок обертання барабана медогонки повинне бути повільне й плавне.
Щоб мед при відкачці не засмічувався залишками забруса, на ємність для його зливу ставиться сітчастий фільтр.
Робота з добору з вуликів медяних рамок і выкачке меду з них хоча й приємна, але дуже трудомістка, потребуюча від бджоляра крім ретельної підготовки ще й певних професійних навичок.
Щоб не дратувати бджіл, відкачку меду треба робити в недоступному для проникнення бджіл приміщенні, найкраще ввечері, коли років бджіл на пасіці в основному припиняється. Відкривши вулик, бджоли підкурюють димом, щоб вони опустилися долілиць, після чого заповнені медом рамки виймають із вулика, акуратно обтрушуючи й змітаючи з них щіткою або гусячим пером бджіл, що залишилися, і поміщають у переносний ящик, що щільно закривається, поки він не буде заповнений. Замість вилучених у вулик відразу підставляють порожні стільникові рамки. За ніч бджоли приведуть їх у порядок - осушать після відкачки меду, усунуть ушкодження й ранком наступного дня продовжать медозбір. Якщо з відкачкою меду можна почекати, а бджолина родина, що працює на головному медозборі, ще досить сильна, дозволяє розширити гніздо, на вулик ставлять другу магазинну надставку з вільними стільниковими рамками, поміщаючи її в розріз між основним корпусом вулика й уже заповненої медом першою надставкою. По завершенні основного медозбору з вуликів знімають магазинні надставки й другі корпуси.
У серпні до медоносного конвеєра підключається верес - головний осінній медонос, що виростає майже повсюдно, а на полях господарств і ферм пожнивні сільськогосподарські культури: соняшник, сераделла, конюшина, деякі інші рослини, оброблювані на силос або зелений корм твариною, що одночасно дають бджолам підтримуючих хабарів нектару й пилка. Найбільш заповзятливі бджолярі не упускають і цей завершальний медозбір літа, що йде, сприятливому зміцненню бджолиних родин після головного медозбору, і підвозять свої пасіки до таких полів. Невисокий підтримуючих хабарів викликає в бджіл прагнення до посилення розмноження, що особливо важливо при підготовці пасіки до зимівлі. Якщо ж завершальний медозбір дозволяє бджолам накопичувати медяні запаси у вулику, отриманий мед із крестоцветных рослин, а також вересковый (він легко закристаллизовывается в стільниках і стає непридатним для зимівлі бджіл) необхідно негайно відкачати, не допускаючи запечатування його бджолами.
Кожний бджоляр прагне одержати з кожного вулика якнайбільше меду. А для цього необхідні сильні й цілком здорові родини бджіл, що досягається підтримкою їх у безперервному робочому стані на медозборі. Щоб бджолина родина дала високий збір товарного меду й воску, вона до головного медозбору повинна повністю освоїти вуликлежак на 20-24 гніздові рамки, 16- рамковий вулик з магазинною надставкою, двох- або багатокорпусний вулик. У період основного хабар, при наявності сприятливих зовнішніх умов, такі сильні родини бджіл можуть зібрати велика кількість меду, якого вистачає не тільки їм самим до наступного сезону, але і їхньому турботливому хазяїнові- бджоляру. Інше відбувається в слабкій родині. Прагнучи будь-що-будь надолужити упущене у своєму розвитку, слабка бджолина родина на шкоду основному медозбору ціною величезних зусиль, за рахунок, що зявився в природі рясного хабар, продовжує нарощування розплоду бджіл. Її сила поступово росте, вирівнюється, але меду взапас вона заготовлює мало. У найкращому разі такі родини бджіл до кінця сезону можуть лише самостійно розвитися до оптимального розміру й забезпечити себе медяними запасами на зиму. Товарної продукції, як правило, вони не роблять. Це ще раз підтверджує, що до медозбору, особливо головному, необхідно готуватися завчасно й ґрунтовно, сприяти нарощуванню у вуликах по можливості більшої кількості робочих бджіл і підтримці їх у безперервному робочому стані.
Кочівля бджіл до нових, могутнішим джерелам медозбору виробляється в нічний час, хоча їх можна перевезти вдень, але тільки в нелітну для бджіл дощову або похмуру погоду. Для цього вулики завчасно підготовляють до перевезення, знімають із них утеплення, закріплюють рамки, щоб вони не розгойдувалися по дорозі, улаштовують темну вентиляцію бджолиних гнізд кочовими сітками. Щоб уникнути обривів із гнізд видаляють усе більш ніж.
наполовину заповнені медом, свежеотстроенные стільникові рамки. Увечері, коли років бджіл повністю припиниться, льотки закривають і занурюють вулики на транспорт. Однак варто памятати, що при закритих льотках бджоли сильно збуджуються, поїдають багато меду, виділяють велика кількість тепла й вологи, у результаті чого в бджолиному житлі наступає такий момент, коли видалення води через дыхальца з організму бджіл припиняється й вони запарюються, а стільники розмякшуються й обриваються. Родина гине. Великий потік повітря через вулик, навпаки, може привести до застуживанию розплоду, особливо в слабких родинах бджіл. При зниженні температури воскового гнізда в сильній родині бджоли створюють навколо розплоду клуб і надійно обігрівають його.
Під час навантаження бджіл і в шляху необхідно уникати різких ривків і поштовхів вуликів. У шляху проходження до місця призначення, залежно від дальності перевезення й умов, робляться одна- дві короткочасні зупинки, щоб перевірити міцність упакування вуликів і усунути можливі неполадки. Після прибуття на місце кочівлі бджіл негайно розвантажують, вулики встановлюють на заздалегідь підготовлених площадках на спеціальні підставки або ж убиті в землю кілочки висотою 30-50 див. Потім, через деякий час, відкривають льотки. До ранку потривожені бджоли повністю заспокояться й поступово почнуть облетываться на новому місці. При переміщенні в бджіл може виникнути деяка злобливость і блукання, у результаті чого одні родини можуть послаблятися, а інші, навпаки, підсилюватися. Щоб не було зльотів робочої бджоли й нальотів, бджоляр повинен улаштовувати для них штучні орієнтири, офарблювати вулики в різні кольори.
На кочових пасіках необхідно мати контрольні ваги для спостереження за ходом медозбору й поїлку для бджіл. У жарку погоду бджолам особливо необхідна вода, який вони вгамовують спрагу, розбавляють личиночный корм і підтримують вологість у своєму житлі, прохолоджують воскове гніздо. У кочівлях неприпустиме розміщення однієї пасіки на перельоті бджіл з інший, тому що в безвзяточное час пасіка, що перебуває на перельоті, може піддатися нападу на неї чужих бджіл і розгарбуванню. Стосовно джерела основного хабар пасіку на колесах необхідно розмістити так, щоб пануючі вітри мали напрямок з поля тобто з масиву на неї, і полегшували політ навантаженим складальницям нектару при поверненні у свої вулики, а не навпаки.
Особлива увага при кочівлях повинне бути приділене змісту сильних родин з більшою кількістю літних бджіл, чого не можна домогтися без гарної забезпеченості їхніми кормами й стільниками.
Біологічний потенціал продуктивності, закладений у бджолиній родині на медозборі, відрізняється більшою кількістю робочих бджіл, переважно складальниць. Сильні родини бджіл без зайвих витрат корму й фізичної енергії можуть підтримувати у вулику необхідний комфорт, швидше підготовляють стільники для вирощування розплоду й складання меду, краще обслуговують яйцекладущих маток, менше піддаються різного роду захворюванням, добре збирають нектар і пилок із квіток рослин, виділяють багато воску для будівництва стільників. При цьому многим з нас залишається тільки позаздрити комахою, тої їхньої згуртованості, працьовитості й наполегливості, з якими вони вступають у контакт із навколишньою їхньою природою, з багатьма видами антомофильных рослин, перетворюючи свої житла в справжні комори меду й воску.
Бджолині родини самі заготовлюють собі корм і дуже уважно стежать за тим, щоб його запаси у вулику не виснажувалися. Тому з появою хабар у природі вони негайно активізуються. Ніж сильніше бджолина родина, чим краще вона забезпечена природними запасами корму (доброякісним медом і пергою власного виробництва), тим выносливее фізично в неї робочий склад бджіл, тим жизнеспособнее вона в цілому, тим більшу користь принесе.
Спарений і парний зміст бджолиних родин у вуликах