Фізичні й хімічні властивості меду Склад меду.

Фізичні й хімічні властивості меду Склад меду.

Мед складається з води (16-21 %) і сухих речовин, серед яких переважають цукру (до 75 %). Вотдельных випадках, коли мед використовують для промислової обробки й громадського харчування, зміст води в ньому допускається до 25 %. До цукрів, виявленим у меді, ставляться глюкоза, фруктоза, сахароза. Глюкози (виноградного цукру) у меді втримується до 35 %. Вона ставиться до простих цукрів, швидко кристалізується, легко засвоюється організмом людини без додаткового розщеплення. Фруктози (плодового цукру) у меді втримується близько 35 %. Кристалізується вона погано, організмом людей засвоюється добре. Чим більше в меді фруктози, тим він повільніше кристалізується, і навпаки. Фруктоза ставиться до простих цукрів. Сахароза (тростинний цукор) ставиться до дисахаридів. У її склад входять глюкоза й фруктоза. Зміст сахарози в зрілому меді не перевищує 7 %. Кількість декстринів (продуктів розкладання крохмалю) у меді не перевищує 3-4%. У воді вони розчиняються, чим відрізняються від крохмалю. Декстрини перешкоджають кристалізації меду. До складу меду входять білки (0,04- 0,30 %) як рослинного (з нектару рослин), так і тваринного походження (з організму бджіл). У меді втримується до 0,43 % кислот. Переважають органічні кислоти, з яких найбільша кількість яблучної, значно менше лимонної, щавлевої й молочної. З неорганічних кислот у меді виявлені соляна й фосфорна. Активність кислот меду коливається від 3,26 до 4,36 (у середньому 3,78). Величина активної кислотності має значення для ферментативних процесів, що протікають у меді, від її залежать смак меду і його бактерицидні властивості. До складу меду входять ферменти инвертаза, діастазу, ліпаза й каталаза. Ароматичні речовини меду залежать від рослин, з яких бджоли приносять у вулик нектар. Аромат рослин передається меду. Барвники надають меду той або інший цвіт. До складу меду входять від 0,03 до 0,2 % мінеральних речовин. Це калій, натрій, магній, залізо, фосфор, значно менше алюмінію, міді, марганцю, свинцю й цинку.

Фізичні й хімічні властивості меду Склад меду.

Мед складається з води (16-21 %) і сухих речовин, серед яких переважають цукру (до 75 %). Вотдельных випадках, коли мед використовують для промислової обробки й громадського харчування, зміст води в ньому допускається до 25 %. До цукрів, виявленим у меді, ставляться глюкоза, фруктоза, сахароза. Глюкози (виноградного цукру) у меді втримується до 35 %. Вона ставиться до простих цукрів, швидко кристалізується, легко засвоюється організмом людини без додаткового розщеплення. Фруктози (плодового цукру) у меді втримується близько 35 %. Кристалізується вона погано, організмом людей засвоюється добре. Чим більше в меді фруктози, тим він повільніше кристалізується, і навпаки. Фруктоза ставиться до простих цукрів. Сахароза (тростинний цукор) ставиться до дисахаридів. У її склад входять глюкоза й фруктоза. Зміст сахарози в зрілому меді не перевищує 7 %. Кількість декстринів (продуктів розкладання крохмалю) у меді не перевищує 3-4%. У воді вони розчиняються, чим відрізняються від крохмалю. Декстрини перешкоджають кристалізації меду. До складу меду входять білки (0,04- 0,30 %) як рослинного (з нектару рослин), так і тваринного походження (з організму бджіл). У меді втримується до 0,43 % кислот. Переважають органічні кислоти, з яких найбільша кількість яблучної, значно менше лимонної, щавлевої й молочної. З неорганічних кислот у меді виявлені соляна й фосфорна. Активність кислот меду коливається від 3,26 до 4,36 (у середньому 3,78). Величина активної кислотності має значення для ферментативних процесів, що протікають у меді, від її залежать смак меду і його бактерицидні властивості. До складу меду входять ферменти инвертаза, діастазу, ліпаза й каталаза. Ароматичні речовини меду залежать від рослин, з яких бджоли приносять у вулик нектар. Аромат рослин передається меду. Барвники надають меду той або інший цвіт. До складу меду входять від 0,03 до 0,2 % мінеральних речовин. Це калій, натрій, магній, залізо, фосфор, значно менше алюмінію, міді, марганцю, свинцю й цинку.