Розчинність воску.

Розчинність воску.

Віск розчиняється тільки в жирних і ефірних маслах, бензині, скипидарі, сірковуглеці. Його легко можна змішати з парафіном, різними жирами й т.д. Віск майже не розчинимо в спирті й зовсім не розчиняється в гліцерині й воді.
Віск може утворити емульсію (стан воску, коли він дрібно роздроблений і розподілений у рідкій речовині, наприклад, у воді). Для утворення емульсії необхідна присутність третьої речовини, що сприяє її утворенню й носить назві эмульгатора. Їм можуть бути метали, мило, перга, солі твердої води. У практиці бджільництва відомі дві форми емульсії. Емульсія першої форми, або «вода у воску». Води в цьому випадку у воску втримується до 2,5 %. Віск по зовнішньому вигляді майже не відрізнимо від неэмульгированного воску. Дана форма емульсії утвориться при розплавлюванні воску під дією пари в посуді з киплячою водою. Маса воску при цьому збільшується, фарбування світлішає. Це відбувається тому, що деяка кількість води розміщається між частками воску. Вологість воску характеризує його твердість і якість. Чим нижче вологість воску й чим менше в ньому втримується води, тим вище його твердість і краще якість.
При виникненні емульсії першої форми структура воску не змінюється; вощина, виготовлена з такого воску, мутна, міцність її незначна. При розплавлюванні эмульгированного воску на його поверхні зявляється піна. Ліквідують емульсію нагріванням воску (без доступу води). При температурі нагрівання 85-95 °С віск витримують 6- 10 годин, при температурі 120 °С 30 мінут, при температурі 140 °С - 4-5 мінут.
Емульсія другої форми, або «віск у воді», виникає в тому випадку, коли воскову сировину переробляють у залізному посуді або у твердій воді, а також при змісті у воску великої кількості перги. Віск при цьому стає пухким, пористим, він має вигляд пергообразной маси й втрачає однорідність структури. Після застывания перетопленого воску внизу утвориться пухкий шар сірого цвіту.
Для запобігання утворення емульсії другої форми необхідно переробляти воскову сировину в мякій (дощовій або річковий) воді й не перетоплювати віск у криничній воді, що має більшу твердість.