«Коштовні живильні й цілющі властивості пилка для організму людини пояснюються життєво важливими речовинами, що втримувалися в ній. Білків у пилку втримується більше, ніж у зернах злаків. Те ж можна сказати й про амінокислоти. Пилок містить в 5 разів більше изолейцина, лейцину й метіоніну, в 6,5 разів більше фенилаланина й триптофану, чим однакова маса яловичини, і в 3 рази більше, ніж сир. Це значить, що при відсутності інших продуктів харчування, що містять амінокислоти, людині досить 15 г пилка в день, щоб задовольнити потреба організму. Перероблена бджолами пилок має високу живильну цінність завдяки різноманіттю вхідних у неї речовин; з нею не може суперничати ніякий інший натуральний продукт харчування. Пилок можна вважати «медикаментозним концентратом» через зміст у ній великої кількості ферментів, вітамінів, мікроелементів, флавоноидов, антибіотиків натурального походження. Істотно важливо й те, що всі ці речовини добре збалансовані». Пилок не слід використовувати в більших кількостях. 15-25 г у день за кілька прийомів буде досить для того, щоб організм одержав масу життєво важливих речовин. Пилок, як і мед, не можна нагрівати вище 35-40 °С. Раніше існувала думка, що свіжа (у тому числі глибоко заморожена) пилок не може засвоюватися людським організмом. Сьогодні прийшли до висновку, що такий пилок прекрасно засвоюється. Однак рекомендується особливо довго й ретельно неї пережовувати, рясно змочуючи слиною, щоб полегшити процес переварювання. Законсервований пилок, що містить молочну кислоту, або перга, не має стовідсоткової альтернативи. Пилок, законсервований з молочною кислотою, уступає свіжої в якості; самий нижчий сорт - сушений пилок. Вище вже згадувалося, що пилок (залежно від виду рослин) може мати різний склад. У найрідших випадках відомо, з яких рослин узятий пилок. Це було б непогано знати, щоб протягом сезону поступово відбирати її запаси з вулика. Пилок з разнотравных лугів більше збалансований по складу, чим пилок монокультур, оброблюваних на більших площах. Крім того, переважніше використовувати пилок аборигенних рослин. Тільки в такий спосіб організм зможе виробляти антитіла проти алергії на квітковий пилок.