На жаль, пропонована покупцям пилок найчастіше є марним, хоча й дорогому баластовому продукті. Чому? Що змушує пилок швидко втрачати свої цілющі властивості? Згадаємо, як бджоли консервують пилок. Вони втрамбовують її в комірках, ферментують, консервують і запечатують герметично медом. У цьому виді пилок зберігається багато місяців, не псуючись і не розкладаючись. Правда, такий пилок неможливо купити, тому що, щоб неї дістати з вулика, треба зруйнувати стільники. Пилок, на противагу меду, не можна одержати центрифугированием стільників. Цей продукт, називаний також пергою, має поза вуликом обмежений строк зберігання: при кімнатній температурі - усього 2-3 тижня, у холодильнику - 4-6 тижнів, у морозильній камері - кілька місяців. Вступник у продаж пилок одержують у такий спосіб. До передньої стінки вулика навішують пристосування для добору обніж (пыльцеуловитель). Свіжий пилок містить близько 25 % води. Відібраний пилок ретельно й швидко сушать (але не на сонце), інакше вона протягом декількох днів пліснявіє й псується. Після сушіння її розфасовують герметично й зберігають при 4 °С. І все-таки пилок піддається розкладанню: за 4-6 місяців вона втрачає 20-30 %, а через рік - 50 % своїх цілющих якостей; через 2 роки вона стає зовсім марною. Це не дивно: адже пилок - це чоловічі зародкові клітини рослин; у природних умовах вони зберігають свою життєздатність усього кілька днів, до запліднення жіночих клітин. У бджіл виробився механізм консервування пилка, що оптимально зберігає її й навіть множить коштовні властивості за допомогою секретів, що додаються в процесі збору й зберігання. Висновок. Сушений пилок можна рекомендувати тільки в тому випадку, коли пройшло не більше 3 місяців від дня збору, тому що активні речовини зберігаються тільки у свіжому пилку. Здатність до запліднення клітини пилка втрачають уже через 5 днів.