При обрізку звичайно формують два типи крони: сферичну (округлу) - суки розташовують в усі сторони від стовбура дерева, і плоску - суки розташовують у вертикальній площині напрямку рядів.
Формування сферичної крони починають із формування суків і стовбура. При цьому варто памятати про те, що посаджені на постійне місце дворічні саджанці вже мають основу крони, закладену в розпліднику. Для наступного формування самої ідеальної вважається основа із трьох галузей, які розвилися із суміжних бруньок ще в розпліднику й спрямовані в різні сторони, або із чотирьох галузей, якщо вони виведені разреженно й розташовані хрестоподібно.
Остаточний добір галузей нижнього ярусу роблять звичайно на другий або третій рік після посадки дерева, коли чітко визначається сила й напрямок росту розгалужень. Як майбутні суки відбирають найбільш сильні галузі, що відходять від стовбура під кутом 45—60 Дуже часто при цьому виникає необхідність вирізати одну або навіть дві верхні галузі, якщо вони мають вузький кут отхождения. Іноді вирізки можна уникнути, якщо протягом одного-двох років відхиляти галузь за допомогою розпірки, поступово збільшуючи кут відходіння. Сильне укорочування таких галузей мало допомагає справі, тому що зявляються нові довгі пагони, а небезпечна розвилка залишається.
Усього в кроні на стовбурі дерева повинне бути 6-8 суків. Практикують два варіанти їхнього розміщення по стовбурі. Перший варіант застосовують найчастіше при широкорядній ущільненій посадці дерев. Суки при цьому розміщають у два яруси: 3-4 у нижньому й стільки ж у верхньому. Відстань між ярусами залишають у яблуні й груші в 100-120 див, у сливи й вишні - 70-80 див. Суки направляють у міжряддя.
У нижньому ярусі допускають розвиток не більше чотирьох кістякових галузей, причому дві-три можуть бути виведені із суміжних бруньок, а четверта обовязково на деякому видаленні. У цьому випадку в кожне міжряддя орієнтують по двох галузі з кутом їхньої розбіжності в середньому 35—40 Якщо ріст основних галузей спрямований убік сусідніх близько розташованих дерев, то його змінюють обрезкой на бічне відгалуження в потрібному напрямку.
Суки верхнього ярусу розташовують разреженно, з інтервалом 30-50 див. Суміжне розміщення двох верхніх суків допускають тільки в тому випадку, якщо вони відходять у різні міжряддя. Сама верхня кістякова галузь повинна бути одиночної. Центральний провідник над нею зрізують, щоб довжина стовбура не перевищувала 2-2,5 м. Кращим уважається таке розташування суків верхнього ярусу, коли вони перебувають над нижніми. Це дозволяє утворити в кроні вертикальні прорізи, поліпшити їхнє внутрішнє висвітлення й створити зручності для догляду за деревом і збору плодів. Вертикальними прорізами крона розділяється на ряд лопат і тому називається лопатевої.
Непотрібні для утворення суків сильні розгалуження стовбура вирізують повністю. Розгалуження недовгі, середньої сили, із широкими кутами отхождения не проріджують і не підріжуть. Вони поступово перетворюються в обростаючі галузі.
На основних суках першого порядку (про що сказано вище) формують основні (кістякові) галузі другого порядку. У яблуні й груші вони повинні відходити на відстань у середньому один метр від стовбура з боків основних суків першого порядку. Вони повинні розташовуватися тільки поодиноко із проміжками не менш 60-70 див. На нижніх кістякових галузях, орієнтованих у міжряддях шириною 8 м, закладають по одному, рідше по двох сука другого порядку. У верхньому ярусі суки другого порядку небажані.
В усі роки формування крони необхідно дотримувати правило супідрядності й рівноваги: стовбур у роки формування повинен бути вище й толще, чим його розгалуження; кістякові галузі другого порядку повинні бути коротше й тонше суків першого порядку, на яких вони розташовані. Нижні кістякові галузі повинні бути толще верхніх. Варто домагатися,