Роботи із захисту рослин від хвороб і шкідників починають із проведення комплексу профілактичних і фитоса-нитарных заходів.
Провесною, восени й частково в період вегетації рослин проводять очищення території саду. На плодових деревах і ягідних чагарниках вирізують і знищують сухі й ушкоджені хворобами й шкідниками галузі й відростки.
У пристовбурних колах навесні збирають і компостують старі опалі листи; спалюють їх тільки у випадку сильної пораженности хворобами й пошкодження шкідниками. Видаляють із саду й спалюють гнізда зимуючих шкідників: гілочки з яйцекладками кільчастого шовкопряда, павутинні гнізда боярышницы або златогузки. Очищають кору штамбів твердою щіткою, зачищають морозобойные й цитоспорозные рани, дезінфікують їх 1 %-ным мідним або 3-5 %-ным залізним купоросом, зашпаровують дупла.
Із чорної смородини видаляють і спалюють круглі роздуті бруньки, ушкоджені почковым кліщем, а з яблуні (у період цвітіння) - коричневі бутони - «шапочки», поки з них не вийшли личинки яблонного цветоеда. У період цвітіння ягідників виявляють, викорчовують і спалюють хворі рослини з ознаками вірусних і микоплазменных хвороб. Після цвітіння на штамби яблуні накладають ловчі пояси, улаштовують світлові, харчові й феромонные пастки проти яблуневої плодожерки. З появою на молодих деревах яблуні ознак «молочного блиску» їх викорчовують і спалюють. У період дозрівання плодів видаляють із саду й термічно обробляють падалицю яблук і злив, ушкоджених шкідниками.
Механічно ведуть боротьбу з голими слизнями, що ушкоджують всі культури в саду: розкладають дошки, вологі ганчірки, куди злизни заповзають печенею вдень і де їх можна зібрати, а потім покласти в міцний соляний розчин.
Для боротьби з палею восени на глибину до 50 див укопують цебро із шостому, набите кінським або іншої соломистым гноєм, куди й забираються зимувати палі. У морозні дні гній із цебра витягають і розкидають тонким шаром, і шкідники гинуть. Навесні паль виловлюють за допомогою водних пасток: урівень із поверхнею ґрунту вкопують узкогорлые банки й на ніч наповнюють водою, не доливаючи до країв 6-8 див. Протягом ночі в них забереться багато паль, яких потім знищують. Отпугивать паль можна й шляхом раскладывания під рослини або між ними хризантем, запах яким вони не люблять.
У боротьбі з мишами в саду використовують не тільки мишоловки, але й принади на основі бактероденцида: 50-60 г препарату змішують із 1 кг каші, борошна, крупи, рибного або мясного фаршу (хліб для цього не використовують), а в сухих приміщеннях - на основі цементу або алебастру: змішують у рівних кількостях борошно, цукровий пісок, алебастр (або цемент) і для залучення гризунів додають небагато додоля від сиру, сала або 2—3 краплі соняшникового масла, поруч ставлять баночку з водою. Поїдаючи такі принади й запиваючи їхньою водою, гризуни гинуть від непрохідності кишечника.
У випадку виявлення на коріннях саджанців малини або