Цитоспорозом дивуються тільки ослаблені дерева.
У боротьбі із цитоспорозом вирішальне значення мають агротехнічні заходи: своєчасна й правильна обрізка, внесення фосфорно-калійних добрив відповідно до встановлених норм і залежно від кліматичних умов; регулярні, у необхідних випадках, поливи ґрунту. Для попередження сонячних опіків і морозобойных тріщин на деревах обовязкова побілка стовбурів і кістякових галузей (на 10 л води: 2-3 кг перевелися, 300 г купоросу й 1 кг глини) пізно восени й навесні (лютий - березень). Уражені галузі обрізають і спалюють.
Рано навесні уражені ділянки кори обовязково зачищають до здорової тканини гострим ножем, продезінфікованим в 1 %-ном мідному або 3%-ном залізному купоросі (10- ЗО г препарату розчиняється віл теплої води в скляному посуді); цими ж розчинами дезінфікують зачищені рани на деревах і натирають листами щавлю, потім замазують садовим варом «петролатум» або покривають олійною фарбою, приготовленої на натуральній оліфі (на 200 г оліфи 100 г охры).
Бура плямистість листів яблуні (филлостиктоз) проявляється у вигляді коричнево-бурих некротических плям округлої, овальної або кутастої неправильної форми діаметром до 6-7 мм, іноді трохи крупніше. З верхньої сторони листа в центральній частині плям звичайно видні дрібні чорні крапки - пикниды, у яких утвориться значна маса дрібних спор. У роки з вологим летом захворювання може розвиватися дуже сильно, особливо в другій половині літа, що приводить до значного ослаблення листів або передчасному листопаду. Особливо чутливий до захворювання сорт яблуні Осіннє смугасте (Штрейфлинг).
Розвитку хвороби в саду сприяє рясна вологість, при якій суперечки легше вивільняються з пикнид. Інфекція зберігається на листах, що перезимували на ґрунті.
Бура плямистість (буруватість) листів груші утворить дрібні бурі плями з горбком у центрі. При сильному розвитку захворювання плями покривають всю поверхню листа, у результаті чого листи буріють, засихають і обпадають. Це спостерігається в роки з теплим, але вологим летом, при розташуванні саду на важких, перезволожених ґрунтах.
Септориоз (біла плямистість) листів груші проявляється у формі округлих плям відмерлої тканини ясно-сірого цвіту з темним ободком. При сильній поразці більшість листів покривається численними плямами, що значно послабляє рослини.
Ведучи боротьбу з пятнистостями листів груші, всі опалі листи знищують (компостування або спалювання основного джерела хвороби), дерева обприскують бордоской рідиною або її замінниками (сполучається з обробкою проти парши яблуні й груші).
Парта — найпоширеніша хвороба яблуні й груші, особливо шкідлива при надлишковому зволоженні. Дивуються плоди, листи й пагони (у груші), знижується врожайність, якість плодів і стійкість дерев до морозів.
На уражених листах гриб утворить плодові тіла (у вигляді чорних крапок), помітні неозброєним оком. Масове викидання спор гриба збігається звичайно з періодами відокремлення й фарбування бутонів і цвітіння. Потрапивши на рослину, суперечки проростають і викликають первинне зараження. При температурі 15-20 *С и високої вологості проростання суперечка починається вже через 4 години.
Перші ознаки захворювання можна помітити через 10-14 доби після первинного зараження: на листах зявляються темно-зелені (маслинові) бархатисті плями (у парши груші чорні), утворені спороношением гриба. Плями парши збільшують транспірацію, у результаті чого відбувається зневоднювання й обпадання листів.
На плодах парша проявляється у вигляді темних, майже чорних, різко обкреслених плям, покритих бархатистим нальотом (як і на листах). Під плямою утвориться