У вільній частині лежака на осінь і зиму можна помістити нуклеус для зимівлі запасних маток, містити у вільній його частині нуклеуси з молодими матками до їхнього спарювання із трутнями, формувати отводки, реалізовані у вигляді пакетних родин. При необхідності обмежити кладку маткою яєць під час головного медозбору 2-3 рамки разновозрастного розплоду з маткою можна помістити в середині гнізда, а по обох сторони від них поставити трохи соторамок з медом і пергою. Після таких перестановок матка вимушено скорочує кладку яєць, у результаті чого кількість відкритого розплоду в гнізді зменшується; бджоли зосереджують основну увагу на медозборі, складируя у вулику мед. По закінченні медозбору матці знову створюють умови для активної яйцекладки, щоб наростити в родині достатня кількість молодих бджілробітниць для майбутньої зимівлі.
Спосіб змісту бджіл у двенадцатирамочных вуликах із двома магазинними надставками зводиться до того, що після виставки із зимовника гнізда бджолиних родин скорочуються настільки, щоб бджоли щільно обсиживали оставляемые їм рамки, забезпеченню їхніми достатніми запасами корму й утепленню. Після заміни в родинах перезимованих бджіл молодими й помітного посилення родин приступають до розширення гнізд. Для цього використовують рамки з яснокоричневими або коричневими стільниками (краще, щоб вони містили нехай і невелику кількість меду й перги). Коли в родинах буде по 8 і більше рамок розплоду, а бджоли обсиживают 10- 11 соторамок (таке спостерігається найчастіше перед початком або на початку головного медозбору), на вулики ставлять магазинні надставки.
Необхідна кількість надставок готовлять заздалегідь; кожну з них комплектують наполовину гарними стільниками, а наполовину рамками з вощиною. І ті й інші розташовують упереміж між собою. Перед постановкою магазина родину ретельно оглядають, щоб перевірити, немає чи в ній маточников.
Через кілька днів, коли більшість рамок у надставці буде заповнено медом, між гніздовим корпусом і надставкою розміщають другу надставку, укомплектовану соторамками й рамками з вощиною. Щоб матка не перейшла на стільники надставки, у ній залишають звичайно 10-9 рамок, розташовуючи їх з більшими, ніж між гніздовими рамками, проміжками. У цьому випадку бджоли надбудовують стільники, удлинняя комірки, і матка яйця в них відкладати не може.
У районах з пізнім медозбором ( липень-серпень) для нарощування сили родин дають можливість матці відкладати яйця на стільниках першої магазинної надставки. Другу ж надставку ставлять тоді, коли більшість рамок першої надставки виявляється зайнятим розплодом. Другу надставку ставлять врозріз між гніздом і першою надставкою. Щоб у нову надставку матка не перейшла, гніздової корпус ізолюють від надставок розділовими фатами.
Роботи з догляду за бджолиними родинами при двухкорпус-ном їхньому змісті зводяться до скорочення гнізд після виставки із зимовника настільки, щоб всі соторамки щільно обсиживались бджолами, забезпеченню їхньою необхідною кількістю вуглеводного білкового корму (8—10 кг меду й 2—3 рамки з пергою), так само як і у вуликах всіх систем, до ретельного утеплення гнізд. Розширюють гнізда в міру розвитку родин спочатку відбудованими (запасними) соторамками. З настанням стійкого тепла й появою в природі нектару й пилка в гніздо підставляють і знову навощенные рамки. При черговому огляді родин рамки ці (хоча б з наполовину відбудованими комірками) переставляють ближче до центру гнізда, а на їхнє місце поміщають знову навощенные рамки.
При сприятливих умовах наприкінці травня - початку червня в гніздах може бути 9-8 соторамок розплоду з обсиживани-їм бджолами 11-12 рамок. На гнізда таких родин ставлять другі корпуси для того, щоб за 35-40 днів до головного медозбору бджоли повністю їх освоїли.
Для формування другого корпуса (перед постановкою на гніздо) його ставлять на плоску кришку або запасне дно поруч із родиною; біля південної (південно-західної, західної) стінки поміщають у нього медоперговую рамку, а поруч із нею — рамку з вощиною, потім — узяті із гнізда родини одну рамку з разновозрастным і дві рамки зі зрілим друкованим розплодом. Расплодные рамки беруть разом із сидячими на них бджолами. Після расплодных рамок у другий корпус ставлять одну-дві соторамки з ясно-коричневою сушею, а скраю - соторамку з медом і пергою. Усього в другий корпус ставлять не більше 6-8 рамок, які від порожнього його простору відокремлюють розділовою дошкою.
У нижній корпус, до остающимся в ньому 7-9 соторамкам, поміщають запасні соторамки (краще з невеликою кількістю меду) і 1-2 рамки з вощиною до повного його комплектування рамками для того, щоб до початку головного медозбору його не розбирати більше, а потім на нього ставлять другий корпус.
У міру підготовки бджолами комірок стільників верхнього корпуса сюди охоче піднімається з нижнього корпуса матка. З ростом на соторамках верхнього корпуса відкритого розплоду росте й маса молодих бджіл-годувальниць, які дуже швидко відбудовують і нові стільники. Якщо (через 7-10 днів) після постановки другого корпуса всі стільники на вощині виявляються відбудованими, а на більшості рамок розташовується розплід, то в нього ставлять додатково 2-3 рамки з вощиною (при наявності підтримуючого медозбору) або 2-3 соторамки із сушею (при відсутності нектару в природі). Потім через кожні 6-7 днів (у міру відбудування бджолами стільників на вощині й використанні їх матжой) гніздо 2-го корпуса розширюють рамками з вощиною, підставляючи їх до рамок з відкритим розплодом. Якщо в природі є підтримуючий медозбір, то приблизно через місяць після того, як був поставлений другий корпус, бджоли будуть обсиживать соторамки обох корпусів.
Для скорочення витрат праці й часу при сприятливих умовах другі корпуси відразу ж, у момент їхньої постановки на нижні гнізда родин, комплектують повністю соторамками й рамками з вощиною.
На великих пасіках корпуса перед головним медозбором міняють місцями (верхній, у якому зосереджений весь розплід, відкритий і недостигший, ставлять на дно вулика — першим знизу, а нижній поміщають на нього).
На нечисленній же пасіках гнізда родин перед головним медозбором переформовують шляхом перестановки рамок з відкритим і незрілим розплодом у нижній корпус, а зторамки з розплодом на виході з нього молодих бджіл (зрілим розплодом) і дві-три соторамки з пергою - у верхній. Це й забезпечує можливість зосередження основної маси меду й створення запасу консервованої медом перги в другому корпусі.
При гарному медозборі бджоли швидко заповнюють соторамки верхнього корпуса медом, при запечатуванні яких найбільше полномедные соторамки (4-5 штук) відбирають і зберігають для використання при складанні гнізд бджолиних родин на зиму. Замість же відібраних полномедных ставлять у другі корпуси порожні соторамки із запасних. При рясному медозборі (4 і більше кг нектари в день) під корпус із медом на основне гніздо ставлять 1-2 магазинні надставки з комплектом (8-9 штук) рамок із сушею й вощиною. Поки стільники магазинних надставок заповнюються свіжим нектаром, у верхньому корпусі мед стає доспілої, і його можна зняти й поставити на зберігання до відкачування.
З метою втримання родин від роїння, коли головний медозбір наступає пізно (цвітіння гречки, липи, соняшника) , своєчасного нарощування сили родин і збереження їхньої активної працездатності часто прибігають до формування тимчасових отводков на неплодову матку (зрілий маточник) у других корпусах над основними сильними родинами, відгородженими від них глухою горизонтальною перегородкою. Після спарювання матки й заповнення розплодом другого корпуса, за один-два днів до початку головного медозбору, проводять переформування родини й отводка, переставляючи всі соторамки з відкритим розплодом у нижній корпус (гніздо основної родини), а із запечатаним - у верхній (гніздо отводка), шляхом видалення глухої перегородки, що перебувала між нижнім і верхнім корпусами, отводок поєднують із основною родиною, залишаючи у великій обєднаній родині кращу матку.
При багатокорпусному змісті бджолиних родин повноцінні по силі бджолині родини зимують, як правило, у двох корпусах. Що сформувався восени в нижньому корпусі вулика клуб бджіл, витрачаючи протягом зими запаси корму, піднімається поступово в другий корпус, у якому всі соторамки залишають на зиму полномедными. Після виставки родини із зимовника (навесні) нижній корпус вулика буває, в основному, уже порожнім, а все гніздо її (бджоли з маткою, розплід і корм) зосереджено у верхньому корпусі. Якщо родина виходить із зимівлі ослабленої, то нижній корпус забирають; родину залишають в одному верхньому корпусі, що встановлюють на дно, добре утеплюють, а льоток скорочують. Благополучно перезимовану, що добре розвивається родину після обльоту бджіл і первинного її огляду протягом двох-трьох тижнів можна не турбувати.
Про доцільність розширення бджолиних гнізд надалі судять по суцільному (на більших пасіках - вибірковому) огляду родин. Другий корпус ставлять тоді, коли 6-7 стільників діючого гнізда родини буде зайнято разновозрастным розплодом. Корпуса, призначені для розширення гнізд, укомплектовують рамками завчасно, при цьому в одні з них поміщають рамки із сушею (при наявності в них корму), в інші - рамки з вощиною упереміж з маломедными стільниками, у треті - порожні соторамки й двітри рамки з вощиною. Якщо нектару в природі ні, то на гнізда ставлять другі корпуси, укомплектовані сушею й маломедными рамками. З появою хоча б невеликого медозбору другими (замість корпусів із сушею й маломедными рамками) ставлять корпуса, укомплектовані рамками із сушею й дву-мя-трьома рамками з вощиною. У всіх випадках у верхньому корпусі створюється найбільш сприятливий для вирощування розплоду температурний режим, і матка дуже швидко піднімається в нього з нижнього корпуса, інтенсивно веде яйцекладку на його стільниках.
До кінця весни - початку літа соторамки других (верхніх) корпусів, як правило, бувають заповненими розплодом всіх віків, у нижні ж корпусах у цей час розташований зрілий друкований розплід. Тут щодня виводяться молоді бджоли, а тому обсягу двох корпусів для родини стає недостатньо. Якщо з наступними роботами з розширення гнізд забаритися, то це приведе до різкого зниження яйцекладки маткою, затримці росту сили родини, виникненню в ній ройового стану. У цей час родинам необхідно дати треті корпуси, що збігається звичайно з початком помітного підтримуючого медозбору. Бджоли в цей період добре будують стільники, а тому треті корпуси й заповнюються маломедными соторамками упереміж з рамками, оснащеними вощиною.
Ставити третій корпус можна або «врозріз» між першим і другим, або зверху на другий корпус (перший варіант наиболеецелесообразен з погляду попередження роїння родин і стимулювання будівництва стільників). При постановці 3-го корпуса одночасно міняють місцями два попередніх (верхні корпуси з молодим розплодом і маткою ставлять долілиць, на нього ставлять знову підготовлений 3-й корпус із маломедными рамками й вощиною, а зверху - корпус зі зрілим розплодом, що до цього перебував аж унизу гнізда). Щоб в умовах малого медозбору матка не перейшла для кладки яєць у верхній (3-й знизу) корпус, між ним і другим корпусом необхідно покласти розділові фати. У цьому випадку на медяних рамках верхнього корпуса розплоду зовсім не буде; це полегшує рішення завдання по доборі з нього стільників і відкачці меду з них.
Замість фетього корпуса можна ставити 1-2 магазинні надставки, число яких можна збільшувати в міру заповнення їхнім медом. У цьому випадку в кожній надставці розміщають по 8-9 соторамок. Відбудовуючи на них більше глибокі комірки, бджоли перешкоджають яйцекладці в них маткою.
Після того як верхній корпус буде заповнений медом, а в нижньому до цього часу основна маса розплоду виведеться, для збереження працездатності родини здійснюють чергову перестановку корпусів. При цьому способи перестановки корпусів перебувають у прямої залежності від умов медозбору. Якщо цвітіння основних медоносів очікується нескоро (через 10-15 днів), а в природі є непоганий медозбір, верхній корпус із доспілим медом доцільно відібрати для відкачування, корпус із молодим розплодом і маткою (колишній середній будівельний) ставлять на самий низ; на нього поміщають новий будівельний корпус, розділові фати, а на неї ставлять корпус, що перебував унизу, зі зрілим розплодом.
Перед настанням головного медозбору родинам необхідно додати по корпусі зі стільниками й вощиною або магазинні надставки для складування й переробки бджолами нектару. У цьому випадку матку за допомогою розділових фат ізолюють у нижньому корпусі. Лише в умовах сильного, бурхливого медозбору, наприклад з липи, можна обійтися й без штучної ізоляції матки; приносячись по 6-9 і більше кілограмів нектару в день, бджоли настільки швидко заповнюють їм стільники, що комірок, придатних для откладки яєць маткою, у них не залишається.
Преимущества и недостатки ульев различных систем при содержании в них пчел
Система ульев
недостатки
преимущества
У ль и-лежа к и.
Ульи 12-ги рамочные с магазинными надставками.
Многокорпусные ульи.
При содержании пчел в ульях-лежаках не приходится поднимать и ставить на них дополнительные тяжелые корпуса, а иногда и магазинные надставки. В них легче перевозить пчелиные семьи, так как в таких ульях нет того множества частей, которое было бы необходимо хорошо дополнительно скреплять.
Значительный внутренний об-ьем лежаков обеспечивает возможность своевременного наращивания силы семе ft к главному медосбору; в них удобно формировать отводки (в одном таком улье можно одновременно содержать основную семью и за глухой перегородкой — временный отводок), легко очищать донья, утеплять гнезда и даже содержать ранней веской две пчелиные семьи, а осенью формировать для зимовки несколько нуклеусов и др.
При перевозках требуют (на транспорт и погрузочно-разгрузочные работы) незначительных затрат. Легче сохраняется работоспособность пчел, заметно увеличивается внутренний объем улья, подавляется роевое состояние семьи, появляется возможность рядом с основной семьей содержать временный (до наступления главного медосбора) отводок.
В сочетании с механизацией трудоемких процессов обеспечивают высокую производительность труда, исключают трудоемкие операции по разборке и сборке гнезд в течение активного сезона и при подготовке семей к зимовке.
При перевозке крупной пасеки требуется значительное количество транспортных средств.
Погрузка и разгрузка ульеа должна осуществляться при помощи по гру зочно-разгрузочной техники или значительными людскими силами.
Возникновение сложностей при постановке пчелиных семей в зимник и выставке их на точок ранней весной.
Менее охотно передвигаются пчелы по горизонтальному улью при расширении гнезд навощенными рамками (требуется активное участие пчеловода для активизации работы по строительству пчелами сотов),.
Так как собранный (во время главного медосбора) пчелами мед складывается преимущественно в сотах магазинных надставок (переставлять же полу рамки на место гнездовых и наоборот нельзя), то в этих ульях сложнее, чем в других, заготавливать на зиму рамки с кормом. Сложнее для перевозки скреплять, осуществлять noгру зоч но-разгрузочные работы и перевозить. Требуют затрат на механизацию погрузочно-разгрузочных работ, надежного крепления корпусов, дна, подкрышника и крышки между собой при подготовке к перевозке пасеки на медосбор и опыление энтомофильных растений.
При виборі типу вуликів необхідно враховувати їхню можливість протистояти різким коливанням зовнішніх температур, зашиті бджолиного гнізда від холодних вітрів, виходити з місцевих медосборных умов і необхідності підвищення продуктивності праці. При інтенсивному кочовому бджільництві перевагу віддають найбільш зручним для перевезення вуликам, а при прогнозі на сильний і інтенсивний медозбір - більше обємистим. Вулики, постачені магазинними надставками в необхідному комплекті, мають значна перевага перед вуликами, забезпеченими одними гніздовими соторамками. Перевага полягає в можливості використання магазинних соторамок значна кількість часу (багато років) без вибракування, мати достатній, їх запас і откачивать мед після медозбору, одержуючи при цьому продукцію високої якості. При доборі з вуликів напіврамок з медом їх легше й швидше вдається звільнити від бджіл, зручніше роздруковувати при відкачці меду.