Слово «санітарія» у перекладі з латинської мови означає також здоровя. Але під санітарією розуміються оздоровительные заходу, спрямовані на попередження різних захворювань і засновані на наукових вимогах гігієни.
Гігієна праці — це способи його раціональної організації, що визначаються умовами виробництва тої або іншої галузі господарства, кожного конкретного підприємства (організації), професією й конкретною діяльністю людини, кліматичними умовами й іншими факторами. Вона досліджує причини, що викликають виробничі (професійні) захворювання, і розробляє науково обґрунтовані профілактичні (попереджувальні) заходу.
Виробнича гігієна ґрунтується на даних хімії, фізики, мікробіології, фізіології, загальній біології й іншим галузям знань.
Під виробничою санітарією розуміються оздоровчі заходи, спрямовані на забезпечення належного здоровя працівникам і підвищення продуктивності праці, що звязано зі строгим виконанням санітарного режиму, установленого для даної конкретної галузі господарства.
Працівники бджільництва, як і інших галузей, повязаних з виробництвом харчових продуктів, зобовязані строго дотримувати правил особистої гігієни, що складаються з підтримки в чистоті свого тіла, рук, одягу, взуття й т.д. При цьому чистота шкіри має винятково важливе значення. У шкірі розташовані потові й сальні залози. Вивідні протоки потових залоз безупинно виділяють на поверхню шкіри значна кількість поту (близько 1 л у добу, а при підвищених температурах і при виконанні важких фізичних робіт - до 2-3 л).
До складу поту входять аміак, сечовина, сечова кислота, які вкрай раздражающе діють на бджоли.
Сальні залози виділяють на поверхню шкіри жирові й інші речовини -сало (20 г і більше в добу).
Крім цього відбувається постійне відмирання верхнього шару шкірного покриву.
У результаті цього (наявність поту, компонентів триглице-ридов, часток шкірного покриву й ін.) зявляються сприятливі умови для розвитку на шкірі різних мікроорганізмів, які стають джерелом для поширення різних хвороб.
Забруднена шкіра впливає й на здоровя носія інфекцій, тому що через таку шкіру погіршується газовий обмін, послабляються при цьому і її захисні функції, зявляються умови для розвитку шкірних заболеваний. А тому й рекомендується як перед початком роботи, так і по закінченні її приймати душ, і не рідше одного разу в тиждень митися в лазні з повною заміною натільної й постільної білизни.
Гігієнічне значення має й догляд за порожниною рота. Із цією метою рекомендується щодня чистити зуби пастою або порошком і полоскати рот чистою водою після кожного прийому їжі.
На брудних руках, під брудними нігтями зосереджується значна кількість мікроорганізмів, а також яйця глистів. Тому спочатку кожної перерви в роботі, перед прийомом їжі й початком виконання робіт з обслуговування бджолиних родин, після кожного відвідування туалету необхідно ретельно мити руки з милом, а нігті вчасно й коротко стригти.
Важливу санітарну роль грає чистота натільної білизни. У міру носки воно забруднюється виділеннями шкіри, пилом і іншими речовинами ззовні. Через 7-10 днів носки кількість бруду в білизну може досягти 10% від маси самої білизни. У такій білизні можуть скапливаться патогенні мікроорганізми, і воно утрудняє газовий обмін організму через шкіру. Із цієї причини його й необхідно міняти не рідше одного разу в тиждень.
Санітарна (робоча) одяг охороняє зіткнення верхнього одягу із засобами й предметами праці, що особливо важливо для працівників галузей, що займаються виробництвом харчових продуктів, до яких відносять і бджільництво. Санітарний одяг повинна повністю закривати одяг працівника й не стискувати його рухів. Вона