У загальному випадку заміна матки в родині може відбутися в такий спосіб: 1) самостійним виведенням у родині свищевой (ройовий) матки; 2) постановкою в родину зрілого маточника; 3) підсадженням неплодової матки; 4) підсадженням плодової матки.
Самий тривалий за часом варіант заміни матки на свищевую був детально проаналізований П.П. Цибульским (1975). Суть експерименту полягала в тому, що в однакових умовах рівнявся медозбір піддослідних родин, у яких відбирали плодову матку, з медозбором контрольних родин, у яких була плодова матка. Медозбір контрольних родин на графіку відповідає 100%, а зменшення або збільшення медозбору.
піддослідних родин щодо контрольного рівня позначено відповідної кривої.
У результаті в піддослідних родин від моменту відбору матки до відновлення нормального стану родини були виділені чотири тимчасових періоди, у яких стан родини характеризується різними
процесами (мал. 1.4).
Перший період. Починається з моменту відбору матки й закінчується закладкою свищевых маточников. У більшості випадків бджоли починають закладати маточники вже через кілька годин після відбору матки. Основна кількість свищевых маточников вони закладають протягом першої доби. Перший період характеризується різким зниженням кількості принесеного в гніздо корму (у середньому більш ніж на 60%).
Другий період. Наступає із часу закладки маточников і триває до виходу неплодової матки з маточника. Тому що бджоли можуть закладати свищевые маточники не тільки на одноденних личинках, але й на двух-и навіть триденних, то тривалість цього періоду може коливатися від 9 до 12 днів. Відразу після закладки маточников принесення корму бджолами різко збільшується, але ніколи не досягає вихідного рівня. Період характеризується поступовим зниженням кількості вирощуваного розплоду й зниженням активності бджіл по зборі корму. Принесення корму бджолами в цей період у середньому на 25,6% менше, ніж у контрольних родинах.
Третій період. Починається з виходу неплодової матки з маточника й закінчується з початком яйцекладки молодої матки. Середня тривалість періоду - 14 днів. До кінця періоду в гнізді, як правило, уже повністю відсутній розплід, оскільки останні яйця стара матка відклала 23-26 днів назад. Цей період також характеризується триваючим повільним зниженням продуктивності в середньому на 40%.
Четвертий період. Починається із часу появи в родині яєць від молодої матки, що спарилася. Закінчення цього періоду, коли піддослідна родина стабільно вийде на рівень медозбору контрольної родини, буде визначатися якістю молодої матки, але при будь-якому розкладі не може бути менше 40-45 доби.
З появою яєць від молодої матки активність бджіл різко зростає на зразок активності ройових бджіл після обґрунтування риючи на новому місці. Тому початок четвертого періоду характеризується різким, стрибкоподібним збільшенням принесення корму у вулик (у середньому до 155%). Але ця висока активність бджіл відзначається лише в перші 12-18 днів, а потім також різко починає знижуватися й падає до 50-55% принесення контрольних родин, після чого починає поступово збільшуватися. Різке зниження продуктивності в цей період пояснюється ослабленням родин через початок масового відходу старих бджіл. Бджоли ж молодої матки до цього моменту ще не почнуть народжуватися. А от як тільки ці бджоли починають зявлятися, родина поступово збільшується по чисельності, і так само поступово починає збільшуватися