Призначені до зєднання родини після прибуття на нове місце ставлять щільно друг до друга. При необхідності їх можна зєднати, як тільки бджоли заспокояться після перевезення, або пізніше через кілька днів. Якщо в результаті зєднання вийде родина-медовик вагою не більше 6-8 кг, то зєднання таких родин проводять звичайним образом. У день із гарним летом бджіл і гарним взятком бджолам надають загальний захід мятними, ганусовими або іншими краплями й зєднують в одну родину. Бажано безпосередньо перед зєднанням бджіл добре підкурити їхнім димом, тоді вони наберуть повні зобики меду й імовірність бійки бджіл різних родин буде значно зменшена.
Якщо в результаті зєднання декількох родин хочуть одержати родину-гігант вагою 10 і більше кілограмів, то при зєднанні потрібно виконати деякі додаткові прийоми.
Розглянемо технологію зєднання декількох родин в одну родину-гігант на прикладі методу А.И. Волоховича.
Докладно всі етапи одержання родин-медовиков «по В-Лоховичу» розглядати не будемо, а звернемося тільки безпосередньо до процесу зєднання. Бажаючі ознайомитися з усіма подробицями методу А.И. Волоховича можуть звернутися до журналів «Бджільництво» № 2 і 3 за 2000 р.
Отож, А.И. Волохович вивозить родини на головний медозбір з осоту, що у Кустанайській області починається 20-25 липня й триває 20-25 днів. На новому місці зєднуються семьи, що, ставляться щільними групами по 3-4 вулики. Групи формують так, щоб кількість корпусів у них було однаковим - 89 двенадцатирамочных корпусів Рута.
Коли контрольний вулик почне показувати щоденне принесення в 2 кг, можна починати формування родингігантів. Три-чотири родини однієї групи на базі центрального вулика поєднують в одну родину-гігант на 6-7 корпусах. У цій родині бджіл і розплоду буде 50-70 рамок, а це 10-14 кг бджіл.
Збирають родину-гігант так: на верхні бруски рамок капають 4-6 мятних або інших крапель. Позад майбутньої родини ставлять два корпуси суши, на них - розділові ґрати й порожній корпус, куди потім стряхивают бджіл з родини зі старою торішньою маткою. Бджоли опускаються долілиць, а матку отлавливают на ґратах і надходять із нею по розсуду бджоляра. Сам А.И. Волохович на цю матку робить отводок із цієї ж родини: дві рамки з розплодом на виході із бджолами, одна медяна із бджолами й дві суши. Отводок закривають так, щоб була достатня вентиляція, а потім разом з іншими, зробленими в такий же спосіб, відвозять на місце постійної дислокації пасіки. Ці отводки будуть нарощувати бджоли для формування родин, які підуть у зиму.
Звільнені від бджіл медяні рамки першої родини відразу ставлять у медогонку й откачивают мед. Два корпуси із цими безмідними рамками й розплодом ставлять на верх перших двох корпусів. На верх цих чотирьох корпусів ставлять розділові ґрати й порожній корпус, стряхивают бджіл з наступної поєднуваної родини, з якої знову роблять наступний «зимовий отводок». Останньою родиною із цієї поєднуваної групи обробляється родина із кращою маткою: медяні рамки откачивают, безмідну сушу ставлять назад, а рамки із бджолами й маткою через ізолюючу (а не розділову!) ґрати поміщають зверху збірної родини.
Наступну родину-гіганта збирають так само, але замість перших двох корпусів суши ставлять два корпуси розплоду, що залишилися від першої родинигіганта. Ці два корпуси з розплодом після формування збірної родини в підсумку повинні перебувати зверху вулика й відділені ізолюючими ґратами. У ці два корпуси стряхивают бджоли й матку останньої родини