Дослідження деревини живого дерева під мікроскопом показує, що вона складається із дрібних часточок - кліток, стінками яких є багатошарові оболонки. «Будівельним матеріалом» для кліток є целюлоза, лігнін і вода. Клітки, що утворять деревину, різноманітні за формою й величиною. Мікроскопічна будова деревини у хвойних і в листяних порід значною мірою розрізняється. Особливості будови деревини листяних і хвойних порід обумовлюють різні їхні властивості як матеріалу для столярних робіт. Так, поздовжні волокна в деревини хвойних порід прямолінійні, тому вона має більше високі показники міцності в порівнянні з деревиною листяних порід при однаковій щільності. У деревини листяних порід волокна мають деяку звивистість, внаслідок чого в неї більше високі показники ударної вязкості й більше висока міцність при сколюванні уздовж волокон. Простіше говорячи, деревина листяних порід колеться гірше, ніж деревина хвойних, але загальна міцність у неї менше, ніж у деревини хвойних порід.

Тепер розглянемо деякі фізичні властивості деревини, які треба враховувати при виготовленні з її вуликів.

: Вологість деревини й властивості, повязані з її зміною.

Вологістю деревини називається відношення маси вологи, що перебуває в даному обсязі деревини, до маси абсолютно сухої деревини (%).

Волога в деревині просочує клітинні оболонки й займає порожнини кліток і міжклітинні простори. Волога, що просочує клітинні оболонки, називається звязаної або гігроскопічної. Волога," заполняющая порожнини кліток і міжклітинні простори, називається вільної або капілярної. При висиханні деревини спочатку з її випаровується вільна волога, а потім гігроскопічна. При зволоженні деревини волога з повітря просочує тільки клітинні оболонки до повного їхнього насичення. Подальше зволоження деревини із заповненням порожнин кліток і міжклітинних просторів відбувається тільки при безпосередньому контакті деревини з водою.

Загальна кількість вологи в деревині складається з вільної й звязаної вологи. Гранична кількість вільної вологи залежить від того, як великий обсяг порожнеч у деревині, що може бути заповнений водою. Отже, менш щільна й більше легка деревина буде мати можливість поглинати більшу кількість вологи, чим більше щільна й важка. Стосовно до вулика це означає, що вулик, виготовлений із щільної (важкої) древісины, у ході зимівлі може поглинути менша кількість вологи, що осаджується всередині нього, чим вулик з менш щільної (легкої) деревини.

Стан деревини, при якому клітинні оболонки містять максимальна кількість звязаної вологи, а в порожнинах перебуває тільки повітря, називається межею гигроскопичности. Вологість деревини, що відповідає її межі гигроскопичности (рівноважна вологість), при температурі 20 °С становить 30% і практично не залежить від породи. У стані рівноважної вологості перебуває висушена деревина, що перебуває в контакті з атмосферним повітрям. Рівноважна вологість деревини збільшується зі збільшенням відносної вологості атмосферного повітря й зменшується при збільшенні температури повітря. Однак на практиці для деревини, що перебуває на відкритому повітрі, ці зміни становлять усього кілька відсотків щодо середнього значення 30%.

Розрізняють наступні ступені вологості деревини: мокра - тривалий час находящаяся у воді, вологість вище 100%; свежесрубленная - вологість 50- 100%; повітряно-суха - довгий час находящаяся на