Що стосується перенесення всього вулика, то для цього можна на бічних стінках дна встановити звичайні металеві ручки, забезпечивши їхнє надійне закріплення на стінці товщиною 20 мм. Однак можна для цього виготовити й пристосування для перенесення вулика. Міцний капроновий
шнур діаметром 6-8 мм довжиною близько 4 м просмикують у дві ручки (відрізки труби діаметром 10-15 мм довжиною 120-140 мм), а потім кінці шнура надійно звязують. Перед перенесенням вулика шнур заводять під щиток дна, де він фіксується двома опорними планками, прибитими під щитком дна, натягають шнур і, притримуючи вулик, переносять його (мал. 3.52).
Льотки. Щодо нижнього льотка, що розташовується в дні, ми вже докладно говорили вище. Крім цього льотка, кожний корпус або медяний магазин оборудметься круглим льотком. Раніше я вважав, що основним льотком у вулику є нижній, а тому верхні льотки робив про всякий випадок тільки в деяких корпусах. Однак подальша практика показала, що це рішення було неправильним. Улітку досить часто виникають різні ситуації, коли треба зробити отводок, обєднати родини, посадити рій і т.д., а у вільному на даний момент корпусі або магазині немає льотка. Тому в такій ситуації доводилося шукати якісь виходи зі звільненням задіяних корпусів, у яких були льотки. Щоб не ускладнювати собі життя, я в останні роки всі корпуси й магазини обладнаю круглими льотками, що й можу порадити всім, хто читає цю книгу. Зробіть, не пошкодуєте! Адже закрити льоток, коли він не потрібний, набагато простіше, ніж шукати варіанти виходу, коли льоток знадобиться. Круглий льоток розташовую в центрі передньої стінки корпуса або магазина (мал. 3.53).
Діаметр льотка - 25 мм. Отвір краще свердлити піряним свердлом і не строго перпендикулярно передній стінці, а з невеликим нахилом долілиць уперед для исключения затікання у вулик води через льоток при зливовому дощі. Бажано також під кожним круглим льотком обладнати невелику прилітну дощечку стаціонарну або знімну з тонкого металу.
Як я вже говорив раніше (див. мал. 3.38), отвір для нижнього льотка має розміри 200x25 мм. Це отвір повністю відкритий тільки при роботі родини на медозборі. Навесні й восени такий льоток не потрібний, і тому я його закриваю летковым вкладишем з тонкого металу (луджене залізо або товста фольга) (мал. 3.54).
Пояснення до малюнка. Летковый вкладиш складається із властиво вкладиша (В), що щільно вставляється в отвір для льотка, і рухливої засувки (З), що вставляється у вигнутий з металу паз (П) і має можливість у ньому рухатися (див. перетин Б-Б).
Все складання леткового вкладиша надійно втримуються в летковом вирізі за рахунок сили тертя й не вимагає додаткових кріплень. За допомогою рухливої засувки навесні й восени можна регулювати необхідний отвір у межах ширини вирізу у вкладиші або підлоганостью закривати цей отвір. Засувка виготовлена з такого ж металу, що й вкладиш.
Улітку, коли отвір у вкладиші стане мало для вільного проходу великої кількості бджіл, вкладиш повністю виймається з легкового отвори й бджоли одержують можливість безперешкодного проходу через весь отвір 200x25 мм. У цей отвір можна при необхідності вставляти летковый пыльцесборник, опис якого наведено далі.
Зовнішні плінтуси. Я не відношу себе до прихильників бесфалыдевых корпусів стосовно до вулика УТ-95. Для цього є кілька причин. Перша площа вільного зіткнення двох корпусів недостатня для дуже надійного їхнього зєднання за рахунок сили тертя. Тому цілком можливі випадкові зсуви корпусів з неприємними наслідками, особливо навесні або восени. Друга - навіть найменший перекіс («гвинт») при складанні корпусів зменшує міцність зєднання корпусів і створює щілини між корпусами, які особливо неприємні в холодний час. Третя імовірність влучення зовнішньої вологи через межкорпусные зєднання навіть при незначному