Тенденції розвитку бджолиної родини при підсадженні ПЛОДОВОЇ матки в родину без розплоду

Тенденції розвитку бджолиної родини при підсадженні ПЛОДОВОЇ матки в родину без розплоду

Розглянемо, які процеси, коли й у якій послідовності будуть відбуватися в бджолиній родині при підсадженні плодової матки в родину без розплоду або в безрас-плодовий отводок.
Умови: на момент підсадження плодової матки в родині повністю відсутній розплід, тобто втрата старої матки відбулася більше 21-х доби тому. Будемо думати, що це відбулося 25 доби тому; на момент підсадження матки родина мала вихідну силу величиною З
.; матка починає яйцекладку з постійним темпом ДЯ відразу після підсадження; біологічні константи ті ж, що й у попередньому випадку (див. додаток 1): бджолиний розплід перебуває 9 доби в стадії відкритого й 12 доби - у стадії закритого розплоду; молода бджола зявляється на 21-е (9 + 12) доба; середня тривалість життя бджіл від нової матки становить 40 доби, а бджіл від старої матки, які вирощували обмежену кількість розплоду, - 60 доби.
Послідовність і взаємозвязок всіх процесів у родині при виконанні вищезгаданих умов показана на мал. П.2.
З початком яйцекладки матки в родині зявляється відкритий розплід, кількість якого протягом перших 9 доби поступово збільшується з темпом надходження яєць ДЯ. Причому в перші троє діб у родині будуть тільки яйця. Вигодовування відкритого розплоду (личинок) почнеться тільки на четверту добу з моменту початку яйцекладки.
Після того як на 9-е доба почнеться запечатування розплоду, кількість відкритого розплоду (До) стабілізується на постійному рівні До = 9 • ДЯ, а кількість закритого розплоду почне поступово збільшуватися. Це уве-
лиЧение буде тривати протягом 12 доби, після чого на 21-е доба почнеться вихід молодої бджоли й кількість закритого розплоду (К
) стабілізується на постійному рівні К
= 12 • ДЯ. Вихід (народження) молодої бджоли буде відбуватися з темпом ЛЯ.
У реальних умовах яйценосність матки змінюється протягом сезону, і цей факт треба враховувати при визначенні реальних значень реальних величин До і Кз.
Загальна кількість бджіл (сила родини) на момент початку яйцекладки характеризувалося вихідною силою бджолиної родини С
пс, і ДО 21-х доби тут існувала тенденція відходу бджіл, породжених від старої матки.
Нагадую, що тривалість життя звичайних літніх бджіл становить у середньому 40 доби, у той час як бджоли, що виховують обмежену кількість розплоду, живуть до 60 доби. У результаті цього темпи відходу старої бджоли будуть нижче, ніж у свій час були темпи росту сили вихідної родини.
На 21-е доба починають народжуватися молоді бджоли й кількість нової бджоли буде збільшуватися з темпом АЯ протягом 40 доби. Після досягнення першими народженими бджолами максимальної тривалості життя П
=40 доби на б 1-е доба починається їхній відхід. У результаті цього дві протилежні тенденції народження й відходу бджіл, що йдуть із однаковим темпом АЯ, зрівноважаться й кількість нових бджіл у родині на 61-е доба стабілізується на постійному рівні Кпч = П
• ДЯ = 40 • АЯ.
А як буде обстоять справа із загальною кількістю бджіл (силою бджолиної родини)?.
Після початку виходу нової бджоли на 21-е доба й до повного відходу старої бджоли на 35-е доба силу родини будуть визначати ці дві протилежні тенденції.
Сила родини, як результуюча цих двох тенденцій, на :этом ділянці буде поступово рости за рахунок переваги темпів народження нової бджоли над темпами відходу старої.
Після 35-х доби силу бджолиної родини буде визначати тільки народження нової бджоли, і тому надалі тенденція зміни сили бджолиної родини С
буде повністю повторювати тенденцію зміни кількості бджоли Кпч. Стабілізація сили родини на постійному рівні С
при незмінних вихідних умовах буде зберігатися й далі.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
При підсадженні плодової матки в безрасплодную рє.
мью зменшення її вихідної сили буде продол жатися й далі аж до 21-х доби.
2.
На 21-е доба почнеться народження нової молодий пче.
ЛЫ, і із цього моменту до 35-х доби почнеться мед.
ленний ріст сили бджолиної родини, оскільки темп.
народження нової бджоли буде вище темпу відходу ста рій бджоли.
3.
Після повного відходу старої бджоли на 35-е доба.
сила бджолиної родини почне швидко збільшуватися за.
рахунок народження молодої бджоли.
4.
Розглянута нами ситуація носить у відомій мері умовний характер, тому що ми думали, що темп.
яйцекладки матки ДЯ не змінюється. У реальних умовах яйценосність матки змінюється протягом сезону, і це факт треба враховувати при визначенні реальних значень К
і К
. . Що ж стосується всього процесу в цілому, то тенденції розвитку бджолиної родини будуть мати місце, оскільки в основі цього процесу лежить обовязкова реалізація родиною біологічних.
констант її розвитку. Певні зміни реального процесу будуть відбуватися також і за рахунок випадкового впливу зовнішніх факторів: стану погоди, медосборных умов, наявності або відсутності хвороб і ін.
5. Практичне використання наведеної методики можливо відносно підсадження плодової матки в родину-трутівку або при формуванні безрозплідных отводков. Головний висновок при цьому може бути такий: ці родини самостійно можуть досягти своєї максимальної сили не раніше, ніж через два місяці (61 доба).
Дану методику можна застосувати й відносно родини при весняній виставці, оскільки ситуація там подібна - розплоду ні, а матка відновляє яйцекладку після тривалої перерви.
Якщо скористатися даною методикою відносно варіанта, наведеного в додатку 1, коли родина сама вирощує свищевую матку, то стане ясно, що свого максимального розвитку та родина зможе досягти тільки через три місяці, тобто (47 + 40) доби.
Визначення максимальної сили бджолиної родини.
Під максимальною силою бджолиної родини будемо розуміти максимальну масу бджіл, що родина з однією маткою здатна самостійно (без подсиливания) наростити в процесі свого розвитку.
Зручніше за все істота даного питання розглянути на прикладі розвитку безрасплодного отводка, зробленого на плодову матку. Такі отводки іноді роблять із метою одержання родин, повністю вільних від кліща Варроа. Подібна ситуація виникає, коли починає працювати рій із плодовою маткою.
Для кращого розуміння процесів задамо вихідні умови:.
1.
Яйценосність матки АЯ = 1,5 тис./сут.
2.
Тривалість життя бджіл П
=40 доби.
3. Вихідна сила отводка (на момент формування).
С
пс
1 5 кг. Відобразимо процеси происходящие в родині на мал. П.З.
Після формування отводка й підсадження плодової матки вона починає яйцекладку. Перші молоді бджоли зявляться в отводке тільки через 21 добу. До цього часу кількість бджоли в отводке буде поступово зменшуватися, оскільки через відсутність розплоду при формуванні поповнення отводка бджолою поки відбуватися не буде, а стара бджола буде поступово відходити. Після початку народження молодих бджіл родина почне поступово нарощувати свою силу з темпом АЯ, оскільки щодня буде народжуватися стільки бджіл, скільки яєць матка відклала в осередки 21 доба назад.
Збільшення сили родини буде відбуватися доти, поки через П
= 40 доби не почнеться відхід нової бджоли. Із цього моменту дві протилежні тенденції народження й відходу бджоли зрівноважать один одного, ріст родини припиниться й вона досягне своєї максимальної сили величиною.
УПС= Ая-Пж.
Надалі при виконанні заданих нами умов ця величина залишиться постійної на рівні С
1,5 тис/сут. • • 40 сут. = 60 тис. бджіл = 6,0 кг бджіл. Значення С
для нашого приклада є тим біологічним потенціалом (максимумом), вище якого дана родина самостійно свою силу ніколи не наростить. Підтвердження правильності цих міркувань знаходимо в «Довіднику бджоляра» під ред. М.Ф. Шеметкова на стор. 12, де говориться, що сила бджолиної родини залежить від яйценосності матки в такий спосіб:.
Яйценосність матки Сила родини,.
кг.
улітку, яєць/сут.
1000 3, 5-.
4,0.
1500 5, 75-.
6,0.
2000 7, 0-.
Отже, максимально можливу силу (біологічний потенціал) родини дуже просто визначити по наведеному вище аналітичному вираженню. Що ж стосується реальної тривалості життя бджіл, то в літній період без небезпеки помилитися її можна вважати рівної 40 добі. А от з визначенням реальної яйценосності матки справа обстоит не так npocijo.
Це звязано, насамперед, з тим, що темп яйцекладки матки змінюється протягом сезону. Звичайно на самому початку сезону матка кладе яйця з темпом не.
більше АЯ = = 400 - 600 яєць/сут. з поступовим його підвищенням до.
середині червня до свого біологічного максимуму. У рядових маток він звичайно не перевищує 1,5-1,7 тис/сут., а в елітних може досягати 2,0-2,5 тис/сут. Надалі темп яйцекладки починає різко зменшуватися аж до припинення яйцекладки наприкінці серпня - початку вересня.
Про простий спосіб визначення реального темпу яйцекладки матки за допомогою рамкисітки ми вже говорили.
раніше.
Якщо творчо використовувати всю представлену інформацію, не важко буде визначити ту максимальну силу (біологічний потенціал), якої може досягти будь-яка конкретна родина в процесі свого розвитку. Це твердження справедливо, оскільки тенденції розвитку, розглянуті нами на прикладі отводка, мають місце в будь-якій бджолиній родині. Адже, дійсно, тенденції (напрямку) розвитку будь-якої родини є результатом безумовної реалізації цією родиною генетично запрограмованих біологічних процесів.
З аналітичного вираження С
ДЯ • П
і малюнка також добре видно, що, якщо матка протягом періоду часу, більшого, ніж П
, буде здійснювати яйцекладку із середнім темпом АЯ, основним фактором, що обмежує максимальну силу родини, стає тривалість життя бджіл.
А які висновки можна зробити для практичного бджільництва із представленої інформації?.
1. Визначивши темп яйценосності матки й знаючи, що влітку П
= 40 доби, легко визначити ту максимальну силу, який конкретна бджолина родина може досягти в процесі свого розвитку. Зрозуміло, що за наведеною методикою абсолютно точно визначити величину 3
неможливо, однак для.
практичного бджільництва це прикидочное значення буде доволь-.
але точно визначати, чого можна чекати від родини в перспективі її розвитку.
2.
Будь-яка родина з однією маткою самостійно, без.
штучного подсиливания, ніколи не зможе до стичь сили більшої, НІЖ Спс
АЯ • Пж.
3.
Оскільки в реальній обстановці темпи яйцекладки матки виходять на максимальний і відносно стабільний рівень тільки до середини червня, те й мак.
симальной сили бджолині родини будуть досягати тільки.
приблизно через П
= 40 доби, тобто — до кінця.
липня. Цю тенденцію підтверджують і дослідження,.
зокрема, Ф.А. Лаврехина й СВ. Панковой (1983).
(мал. П.4, П. 5).