На четвертий день бджола перший раз вилітає з вулика. Поле триває всього кілька мінут, іноді навіть секунд. Молода бджола запамятовує фарбування житла (вулика) і очищає кишечник. Із цього часу вона вилітає щодня, причому з кожним разом польоти стають длиннее й довше. Під час польотів у бджоли зміцнюють мязи, крім того, вона запамятовує околиці пасіки.
З першого вильоту бджола сама бере мед з осередків, хоча але колишньому не упускає можливості одержувати корм від інших робочих бджіл. Часто й помногу їсть пилок (особливо до 10денного віку), що бере із запасів у гнізді. Пилок необхідний їй для розвитку верхнечелюстных залоз. У цей час вона годує личинок старшого віку кашкою (мед, розведений водою й змішаний з пилком, або нектар з пилком). Як тільки її верхнечелюстные залози почнуть функціонувати (приблизно з 5-го до 10го дня після народження), вона припиняє вигодовувати личинок старшого віку й приймається за годівлю личинок молодшого віку. Із цього часу бджола стає годувальницею. Вона годує молочком перші три дні личинок робочих бджіл, трутнів і пять днів - маткову личинку, який дає корм із запасом, щоб вона могла харчуватися під час прядіння кокона.
Виховують личинок бджоли-годувальниці. Для вирощування однієї-єдиної личинки, що доглядає за нею бджолам доводиться заглядати в осередок дві-три тисячі разів (на думку деяких авторів - навіть до шести тисяч разів і більше). Одна бджола- годувальниця може вигодувати тільки дві-три личинки, однак це не виходить, що певна бджола годує лише певну личинку. Кожну личинку годують сотні бджіл.
До кінця ульевого періоду, приблизно на 10-11 день, бджола літає вже по 10-15 мінут і добре запамятовує за цей час місце, де коштує її рідний вулик, місцевість довкола нього. Надалі орієнтовні польоти вона робить щодня, тому в неї зявляються обовязки, повязані з перебуванням поза вуликом, тобто наступає другий період її життя. У цей час у бджіл припиняється виділення молочка й починається виділення воску, тому з 10- 12-го по 20-й день вони будують стільники. Крім того, вони приймають від літних бджіл нектар і переробляють його в мед, ущільнюють принесені й скинуті в осередки обніжжя, підтримують чистоту у вуликах, підбирають на дні сміття, мертвих бджіл, трутнів, виносять і кидають їх подалі від вулика, іноді на відстань до 100 м, охороняють гніздо (сторожать у льотка), беруть участь у регулюванні температури гнізда, коли холодно - гріють, пекуче прохолоджують.
З 20-го дня після народження наступає третій період життя робочої бджоли: вона стає складальницею. Бджола вилітає за взятком, шукає й приносить нектар і пилок квіток. У погану погоду бджоли-складальниці не вилітають із вулика. Нічого не роблячи, вони перечікують непогоду.
Звязок всіх особин родини здійснюється через маткову речовину, «суспільний шлунок» і «суспільний мозок». За добу бджола передає що-небудь іншим бджолам або одержує від них не менш 25 разів. Під час передачі їжі бджоли дають один одному й маткова речовина, що виділяє матка верхнечелюстными залозами. У загальному обміні речовин бере участь і бджолиний розплід. Після дачі личинці корму, бджола облизує її, одержуючи феромон, що діє як феромон матки. Маткова речовина виділення