Бджоли будують доброякісні стільники тільки при наващивании рамок повними аркушами витриманої штучної вощини. Найкраще здобувати вощину восени. За зиму вона вилежиться й не буде витягатися в гніздах і псуватися. На такій вощині бджоли відбудовують гарні стільники. З поганої вощини вони навіть у богатый хабарів повільно будують стільники, роблячи в них багато трутневых осередків, а під час слабкого хабар згризають її.
Турбота кожного бджоляра в тім, щоб бджоли відбудовували більше стільників високої якості, без трутневых витягнутих осередків, таких, у які по всій площі, без пропусків матка може відкладати яйця.
Щоб бджоли могли будувати стільник, необхідно закріпити вощину строго по середині рамки. Прикріплення аркуша вощини до рамки називається наващиванием рамок.
Найпростіший спосіб наващивания, коли аркуш штучної вощини прикріплений до верхнього бруска рамки, але в цьому випадку бджоли під час відбудування будуть сидіти на вощині й під їхньою вагою вона витягнеться. Разом з нею витягнуться осередки й стануть непридатними для висновку розплоду. Якщо ж такий стільник бджоли заповнять медом, то час відкачки він виламається з рамки. Щоб уникнути цього, на рамку натягають дріт у чотири ряди, на якій буде висіти вощина. Така підтримка майбутнього стільника гарна тим, що всі осередки зберігають розмір і форму й під час відкачки меду стільники не випадають із рамок. Дріт повинна бути сталевий, перетином 0,3 - 0,5 мм, не більше. Краще, якщо вона луджена, щоб не іржавіла. Матка неохоче відкладає яйця в ті осередки, через денця яких проходить дріт. Тому натягати її треба в горизонтальному положенні й обовязково стежити за тим, щоб ряди дроту проходили по центрі бічних брусків рамок, тому що зсув дроту веде до переміщення в ту ж сторону вощини. Стільник виходить зіпсованим, тому що з однієї сторони осередку вийдуть дрібні, а з іншого боку - глибокі, але й ті й інші будуть непридатні для откладки яєць і виховання розплоду. Дріт повинна бути натягнута досить туго, щоб стільники не вийшли кривими й хвилястими.
Натягування дроту вимагає багато часу й праці, тому займатися цим треба завчасно. За зиму на кожну родину потрібно підготувати не менш 10 гніздових рамок з натягнутим дротом. У літературі по бджільництву такі рекомендації не дають, посилаючись на те, що дріт потім ослабне. Наші досвіди показують, що якщо натягати дріт у кімнаті й тут же зберігати рамки до літа, вона не ослабне. Протягом 16 років відділ бджільництва натягав щорічно по 6 тис. і більше рамок узимку й ще не було випадку їхнього псування.
Якщо бджоляр узимку не підготується, то навесні й улітку він не встигне натягнути рамки й створить на пасіці ройову гарячку й обовязково зірве медозбір.
Вощину до верхнього бруска рамки не накочують. Коли бджоли будуть будувати стільник, то вони самі це зроблять краще бджоляра. Вощину треба тільки припаяти до дроту.
Добре припаювати вощину до дроту за допомогою електрики від мережі будь-якої напруги. Для цієї мети здобувають спеціальний реостат, що знижує напругу й силу струму. Якщо включати в мережу прямо, то дріт моментально згоряє й перегоряють пробки. Реостат можна замінити будь-яким електронагрівальним приладом, электрочайником, електроплиткою, электросамоваром і т.п.
Наващивание виконується в такий спосіб. Для більшої міцності вощину попередньо прожарюють. 20 - 30 аркушів вощини кладуть на фанеру або дошки й виносять на сонце. Під час прогрівання треба стежити, щоб вона не розплавилася. Прожарювати треба доти, поки вощина не стане прозорої настільки, що через неї будуть видні букви на газеті. Після цього її забирають у тінь, кладуть аркуш на аркуш і починають прожарювати свіжі аркуші. Прожарену вощину ніколи не гризуть бджоли, вона знезаражується й легко припаюється до дроту. Міцність її від прожарювання збільшується на 20 30%, тому що вода, що перебувала в зєднанні з воском і каламуть,