Тільки через погану зимівлю бджіл країна щорічно не доодержує десятки тисяч тонн меду із Західного й Східного Сибіру.
На зимівлю бджіл впливає багато причин: кількість і якість бджіл, зимовники, складання гнізд,.
корму.
У цей час серед бджолярів ідуть дискусії: чи можна скармливать цукор чи бджолам ні? Наукові дослідження й практика показали, що заміняти мед на цукор восени треба обовязково, причому щорічно. Так, відомий своїми високими медозборами бджоляр Томської області Д. Т. Найчуков уважав, що без цукру неможливо добре зберегти бджоли в зимовнике й щорічно заміняв у гніздах родин по 8-10 кг меду на таку ж кількість цукру.
У Західному й Східному Сибірі є багато місць, де ростуть медоноси, що забезпечують ідеальним медом для зимівлі. До них ставляться: жовта акація, малина, буркун, жимолость татарська, дягель сибірський, дягель лісової (русянка), кипрей, ноннея чорнувата, чина лугова, мишачий горошок, забірний горошок, еспарцет, мята й котовник, пустырник, огірки.
Є мед, що забезпечує гарну зимівлю бджіл - це мед із синця, лугового різнотравя, волошок, серпухи, вероніки, будяка изменчиволистного, осотів, сосуреи, липи, змееголовника сибірського, тимьяна повзучого.
Є мед, що несприятливо діє на бджоли під час зимівлі. У результаті багато родин гине, а що виживають, як правило, бувають сильно опоношенные, з великим осипом бджіл; матки навесні або гинуть, або погано відкладають яйця. У цих родинах спостерігається тиха зміна маток. Такий мед бджоли збирають із всіх вербових чагарників і із крестоцветных (свербига, сухоребрик, польова гірчиця, гірчиця чорна, гірчиця біла, гірчиця сиза, вайда фарбувальна, рыжик, рапси, польова капуста, сурепка й ін.).
Можна твердо сказати, що в Західному Сибірі непридатний для зимівлі мед із гречки. За спостереженнями фахівців у Кемеровській області й в Алтайському краї встановлено, що на гречаному меді всі слабкі родини (силою від 4,5 до 6 вуличок) гинуть у зимівлі, а сильні виживають, але сильно опонашиваются. Тому гречаний мед для зимівлі вважається дуже поганим.
У цей же час у Європейській частині країни гречаний мед уважається гарним для зимівлі. Можливо, що для тих умов цей мед прийнятний. У Сибіру ж його треба откачивать тільки для харчових цілей.
Бджоли дуже погано зимують на медах, зібраних з болотистої рослинності. Зовсім непридатний для зимівлі бджіл падевый мед. Про це бджолярі повинні памятати завжди.
Замічено, що годівля бджіл у весняний час падевым і медом, що закристалізувався, негативно позначається на їхньому розвитку.
На тайгових сибірських пасіках найбільше збирається темного меду як квіткового, так і падевого, тобто непридатного для зимівлі. Цей мед не тільки поганий корм, але і є основною причиною появи нозематозу в бджіл.
У степових районах Сибіру темного меду звичайно збирається менше (тільки із гречки, бурянів і різнотравя), тому зимівля найчастіше проходить більш сприятливо, навіть якщо не проводиться заміна меду на цукор. Але в посушливі роки тут спостерігається сильна кристалізація меду в стільниках, у гніздах родин і на складі. Кристалізується навіть мед з фацелії й буркуну. Тому, якщо бджоляр не прийме мер, те бджоли погано перезимують або загинуть.
З наведених прикладів видно, що майже в кожній місцевості є небезпека загубити бджоли, якщо залишати їх зимувати на тім меді, що вони зібрали.
Численними досвідами й спостереженнями доведено, що щорічна гарна зимівля бджіл можлива тільки тоді, коли частина меду (8-10 кг) у гніздах бджолиних родин буде восени замінена цукром.
Перш ніж говорити про правильне згодовування цукру, необхідно вмовитися про кількість всіх кормів, що залишаються бджолами на зиму й весну. Для районів Півночі, Уралу, Сибіру й Далекого Сходу необхідно залишати на родину по 28-30 кг кормового меду.
Зменшення цих норм стримує ріст бджолиних родин навесні, ставить їх у повну