А масова загибель наприкінці літа тільки молодих бджіл, про що вже неодноразово писали наші журнали? Перерахування випадків непояснених явищ, у результаті яких так чи інакше гинуть бджоли, можна було б продовжити. Однак, на мій погляд, першопричиною виникнення й існування всіх цих негативних моментів є техногенні й антропогенні зміни умов перебування медоносних бджіл. Серед них у першу чергу: а) широке використання хімічних препаратів не тільки в сільському господарстві, але й в інших галузях народного господарства; б) розорювання природних пасовищ для бджіл; в) глобальне потепління клімату планети, що приводить до різких і неприродних змін жизнеобразующих факторів середовища перебування - температури, вологості, опадів, вітру, природної радіації, іонізації повітря; г) масове зараження навколишнього середовища відходами промисловості й життєдіяльності людини.
Сучасний рівень наших знань про пристрій миру поки не дозволяє із упевненістю затверджувати це, але можна припустити, що сильний негативний вплив на навколишнє середовище роблять також міжособистісні, міждержавні, міжетнічні й межконфессиональные конфлікти. Мир між людьми, державами, народами й религиями - обовязкова умова нормального й природного існування всього живого на планеті. Як тільки на якійсь території починають загострюватися ці відносини, відразу трапляються аварії, катастрофи, повені, землетруси, виверження вулканів і інші природні катаклізми. Видимо, все-таки ауру людей, народу й людства в цілому взаємозалежні з усім безпосереднім образом, що відбувається на планеті самим.
Як і всяка зроблена складна система, глобальна система перебування живого на планеті має можливості саморегулювання й самонастроювання, однак тільки для певних значень впливів, що обурюють. Якщо ж величини цих впливів на глобальну систему досягнуть граничних значень, то вона може «піти в рознос». Очевидно, людство з його невгамовним і непоясненим прагненням руйнувати середовище свого перебування вже не один раз переходило границю розумного - глобальні заледеніння, потопи й інші природні катаклізми свідчення тому.
У своїх міркуваннях про долю живого на Землі я, здається, ухилився вбік від предмета нашого майбутньої розмови. Однак так може здатися тільки на перший погляд. Адже всі, про що говорилося вище, тепер дозволяє сказати: займаючись бджолами, любите їх і всіх ближніх і далеких своїх, перебувайте в гармонії з навколишнім світом, не руйнуйте, а бережіть його, і тоді бджілка, що оточують і увесь світ віддадуть вам добрим взятком, взаємною любовю й миром на Землі.
А тепер приступимося до безпосереднього розгляду питання про вплив зовнішніх умов на медоносну бджолу.
Що може дати практичному бджоляру розуміння цих.
питань?.
1.
Насамперед - нові знання про ті умови, у яких бджоляру доводиться працювати й приймати рішення. Адже добре відомо, що однією з умов прийняття правильних рішень у будьякій сфері діяльності людини є знання обстановки, у якій ці рішення доводиться приймати.
2.
Можливість адекватно співвідносити те, що відбувається в бджолиній родині, з умовами, що змінюються,