Існує багато показників для характеристики вологості повітря, однак на практиці найчастіше використовують показник «відносна вологість». Під цим показником розуміють відношення кількості водяних пар у повітрі при даній температурі до тої їхньої кількості, що потрібно для повного насичення повітря при тій же температурі, (%).
В активний період життя родини відносна вологість повітря в бджолиному житлі залежить від ряду факторів. Серед них - вологість зовнішнього повітря, зміст вологи в принесеному бджолами кормі, ступінь активності бджіл і кількість розплоду в гнізді.
Улітку відносна вологість повітря в різних зонах бджолиного житла коливається від 25 до 100%. Мінімальні значення відносної вологості характерні для періодів з низькою зовнішньою температурою, а максимальні - для періодів з високою температурою й вологістю повітря. Тому в добовому циклі коливань відносна вологість у бджолиному житлі буває звичайно найбільш високої в денні годинники й найменшої - у нічні. Цією обставиною, зокрема, можна пояснити той факт, що за одну ніч принесений у гніздо нектар може втратити до половини води, що втримується в ньому; у процесі вентилювання бджоли прокачивают через гніздо вночі «сухий» повітря, що виносить назовні надлишок вологи з нектару. Швидке зневоднювання нектару дуже важливо для бджіл, оскільки в противному випадку він міг би швидко забродити.
У загальному випадку внутриульевая відносна вологість повітря може бути нижче зовнішньої або перевершувати її. Причому добові коливання величини внутрігніздової відносної вологості перебувають у противофазе з величиною відносної вологості зовнішнього повітря. Цікаво, що якщо вдень при температурі 17—25 "С и відносної вологості зовнішнього повітря від 40 до 60% усередині вулика вона становить 48—84%, те вночі при зниженні температури до 7—11 °С и підвищенні відносної вологості зовнішнього повітря до 90—100% вологість у гнізді ... знижується до 30—60%. Це відбувається тому, що абсолютний зміст вологи в холодному нічному повітрі, що при цій температурі може навіть насичуватися вологою до межі (100%-я відносна вологість), завжди менше, ніж абсолютний зміст вологи в теплому повітрі гнізда. Тому холодний, але «сухий» зовнішнє повітря, надходячи в гніздо, буде нагріватися й осушувати гніздо (див. криві Мольера на мал. 1.3).
А тепер давайте подивимося, як буде впливати інтенсивність повітрообміну (вентиляція) вулика на внутрівулику-вую вологість.
Кількість водяних пар у різних зонах гнізда залежить від рівня повітрообміну між внутриульевым простором і зовнішнім середовищем. Для збільшення повітрообміну даху вуликів звичайно обладнають вентиляційними отворами. Необхідність цих отворів демонструє швидка конденсація водяних пар у вулику у випадку герметизації його верхньої частини. Так, якщо верх вулика щільно закрити поліетиленовою плівкою, те буквально через кілька хвилин на її внутрішній стороні почнеться утворення конденсату. Це означає, що влагосодержа-ние повітря вгорі вулика досягне повного насичення (100%).
Розглянемо практичний аспект використання такого прийому. Якщо говорити про зимівлю бджіл, то герметизація стелі поліетиленовою плівкою на цей період абсолютно неприпустима, оскільки для зимового клубу в такому випадку будуть створені екстремальні умови для існування. Адже добре відомо, що однієї з головних проблем забезпечення нормальних умов для життєдіяльності зимового клубу є забезпечення відводу зайвої вологи із клубу. Герметизація ж стелі плівкою приведе до нагромадження зайвої вологи в клубі. Це у свою чергу погіршить якість зимівлі бджіл і, можливо, навіть викличе загибель родини:.
Небажано також проводити герметизацію стелі вулика й улітку, оскільки це буде приводити до збільшення обсягу робіт бджолам по вентиляції вулика при переробці нектару в мед.
А