Умовно іони в повітрі розділяють на дві групи - легкі й важкі, які відрізняються величиною рухливості й часом життя. Час життя легких іонів коливається від декількох десятків секунд до декількох мінут, а важких - до 50 мінут. Основною причиною короткого життя іонів є процес взаємного знищення раз-нополярных іонів (так звана рекомбінація): протилежно заряджені іони притягаються друг до друга внаслідок їх природного електростатичного притягання й, воззєднуючись, утворять нейтральну систему, позбавлену заряду.

У чистому повітрі в поверхні землі в 1 див утримується в середньому від 500 до 1 000 легких іонів, причому позитивно заряджених звичайно на 10—20% більше, ніж заряджених негативно. У містах і індустріальних районах концентрація важких іонів може доходити до 1 млн в 1 див

. При цьому одночасно з ростом числа важких іонів в атмосфері зменшується концентрація легенів, і вона може впасти до 10 в 1 див

. Концентрація іонів в атмосфері неоднакова в різних географічних пунктах, вона міняється також протягом доби й року. Звичайно концентрація легких іонів в атмосфері максимальна раннім ранком (підбадьорливе ранкове повітря) і мінімальне опівдні. У літню пору легких іонів більше, ніж у зимове. Багато іонів виникає біля водоспадів, фонтанів, а також під час грози.

Наявність іонів в атмосфері помітно впливає на життєдіяльність живих організмів, у тому числі на людей і бджоли. Так, збільшення числа негативно заряджених легких іонів стимулює активність живих організмів і придушує патогенну мікрофлору. З ростом числа позитивно заряджених іонів звязана більша стомлюваність людини, поява головних болів, почуття дискомфорту й інші явища.

Ідея використання повітря, насиченого легкими негативними іонами (аэроионизация), для профілактики й лікування хвороб людини була висловлена ще на початку XX в. Зявилися навіть конструктивні рішення для реалізації цієї ідеї (зокрема, відома «люстра Чижевского»), однак у силу ряду причин широкого.

застосування в побуті ця ідея не знайшла. Пізніше А.Л. Чижевский писав про застосування аэроионизации в бджільництві. Повідомлялося про досвід по дослідженню впливу на бджолину родину негативних аэроинов у концентрації 104-106на 1 див з експозицією 5 мінут. Сеанси проводилися 2 рази в день - ранком і ввечері наприкінці квітня - початку травня. Було встановлено, що при цьому смертність бджіл зменшилася на 15%, а літна активність збільшувалася в деяких випадках удвічі (Чижевский А.Л., 1989). Повідомлялося також про те, що негативні аэроины придушують хвороботворні мікроби, грибки й т.д.

У наш час ці ідеї знаходять своїх послідовників, хоча, як мені здається, у сучасному бджільництві цьому простому й екологічно безпечному способу профілактики хвороб бджіл приділяється недостатня увага. У журналі «Бджільництво» за 1994 р. № 4 А.М. Маннапов і Е.П. Дементьєв повідомляють про проведений експеримент по використанню штучної іонізації повітря в зимовнике. У результаті експерименту вони встановили, що у звичайному стані зміст біологічно корисних іонів повітря в зимовнике було в 2,5 рази нижче, ніж в атмосферному повітрі. Коефіцієнт іонного забруднення повітря зимовника важкими й позитивними іонами, що багато хто гигиенисты вважають важливим показником його біологічної повноцінності, перевищує цей показник в атмосфері в 1,9 рази.

В експерименті проводилися сеанси аэроионизации по 20 мінут через день із другої половини листопада до закінчення зимівлі в 1992-1994 г. Для штучної іонізації повітря застосовували ионизаторную установку «Гірське повітря» з вихідною напругою 50 кВ. Було

встановлено,