Вітер. Бджолярі-Практики добре знають, що навіть при наявності досить гарного хабар у дні із сильним вітром (навіть без дощу) інтенсивність літа бджіл помітно знижується. Для визначення ступеня цього зниження був проведений експеримент. У середині серпня, коли зовнішня температура й освітленість перебували в межах оптимальних значень для літної діяльності, а величина хабар був в 1,5-2 рази нижче добової потреби родини в кормі, в окремі дні була проведена підгодівля бджіл. Для цього в 3-5 м від вуликів були встановлені годівниці з 30%-ным цукровим сиропом. В інші дні підгодівля бджіл не проводилася, і тоді ця група родин виступала в ролі контрольної.
У ході експерименту постійно контролювалася швидкість вітру. Цікаво, що на висоті 5 м від землі вона була вдвічі вище, ніж на висоті 1 м (Єськов Е.К., 1992). Результати експерименту наведені в табл. 1.2.
Таблица 1.2.
З наведеної таблиці видно, що вплив різної швидкості вітру в однакових умовах (з годівлею або без годівлі) позначається практично однаково на років бджіл (див. стовпці «%» в одному й іншому випадку). А от виліт бджіл у випадку годівлі й без годівлі при одній і тій же швидкості вітру істотно відрізняється. Це демонструє останній стовпець, з якого видно, що при гарному хабарі бджоли будуть мало звертати увагу навіть на сильний вітер. Причому відношення кількості бджіл, що вилітають із вулика протягом 1 мінути з годівлею (Б), до кількості бджіл, що вилітають протягом 1 мінути без годівлі (А), може становити від 4,6 до 8,8 разів.
Отже, можна сказати, що якщо в природі буде існувати гарний хабарів, то бджоли будуть прагнути його використовувати, незважаючи на вітер. Але вірогідно встановлено, що за інших рівних умов збільшення швидкості вітру завжди буде приводити до зниження літної активності бджіл. І чим вище буде швидкість вітру, тим більше буде зменшуватися літна активність бджіл і збільшуватися їхньої втрати.
Вітер може вплинути й на затримку із заплідненням матки. Якщо через 4-5 днів після виходу неплодової матки встановиться вітряна погода, то перші орієнтовні вильоти й наступні вильоти матки на спарювання можуть затримуватися, незважаючи навіть на теплу сонячну погоду. Процес злягання матки із трутнем може відбуватися при швидкості вітру не більше 18 км/год (5 м/с). При цьому виліт трутнів з вулика відбувається тільки при швидкості вітру не більше 25 км/год (7 м/с). Але звичайно влітку в наших широтах періоди з вітряною погодою тривають не більше декількох днів, за винятком степових, приморських і гірських районів, де сильні вітри можуть дути й більше тривалі відрізки часу.
Все це бджоляру треба знати й ураховувати у своїй практичній роботі. І якщо вийде так, що молода матка на 10- 12-й день не почне кладку яєць, то причиною цього може бути й те, що сильний вітер перешкодив їй вчасно запліднитися.
Вітер може також затримати на кілька днів вихід риючи, особливо зі старою маткою. РоїПерваки, на відміну від наступних роїв, дуже вимогливі до погоди, оскільки стара плодова матка має гірші літні якості, чим молода неплодова.
Вітер також впливає на життєдіяльність бджолиної родини не тільки безпосередньо, але й побічно через величину медозбору. Сильний вітер і особливо суховії негативно позначаються не тільки на розвитку медоносних рослин, але й на їх нектаровыделении. Із всіх природних факторів сильний вітер є, мабуть, єдиним фактором, що ніколи не робить позитивного впливу на виділення нектару. Особливо несприятливі для нектаровыделения північні й північно-східні вітри, що супроводжуються припливом мас холодного арктичного повітря, і південні й південно-східні суховії. З настанням посухи виділення нектару рослинами різко скорочується або зовсім припиняється. А в тих рослин, які в цих умовах виділяють нектар, він густіє й часто стає недоступним для бджіл. При сильному вітрі в рослин з відкритими квітками стискуються нектарники, що приводить до зменшення нектаровыделения.