Магнітне поле Землі

Магнітне поле Землі

Магнітне поле (МП) Землі існує тому, що внутрішні структури земної кулі мають магнітні властивості. Можна сказати, що Земля являє собою величезний магніт, у якого є північні й південний магнітні полюси. Зовнішніми причинами, які обумовлюють існування МП Землі, є природні системи електричних токовищ в іоносфері.
Магнітне поле Землі складається із двох різних по походженню компонентів: постійного поля, існування якого обумовлено магнетизмом самої земної кулі, і змінного поля, породжуваного електричними токовищами, що протікають у верхніх провідних шарах атмосфери (іоносфери) і за її межами.
Змінне магнітне поле Землі характеризується спокійними й обуреними варіаціями (змінами) магнітного поля. Основні складові спокійних варіацій: сонячно-добові й місячно-добові варіації.
Сонячно-добові варіації синхронізовані з місцевим часом і залежать від магнітної активності сонця в даний день. Амплітуда й фаза цих варіацій змінюються протягом доби й протягом року. Протягом доби відбуваються невеликі зміни МП, які повязані з токовищами в іоносфері, величина ж цих токовищ у свою чергу залежить від добових коливань ультрафіолетового випромінювання сонця. Протягом року максимальні значення амплітуди цих варіацій відзначаються в період літнього сонцестояння (22 червня), а мінімальні — у період зимового сонцестояння (22 грудня). Ці зміни магнітного поля залежать також від географічної широти. Оскільки сонячно-добові варіації магнітного поля Землі протягом року носять циклічний характер, то можна припустити, що пусковим механізмом, що викликає початок яйцекладки матки наприкінці зими й припинення яйцекладки на початку осіни, є досягнення певного значення величини амплітуди змінного складового магнітного поля Землі в річному циклі її зміни. Якщо погодитися із цим припущенням, то можна помітити ще один цікавий факт збігу максимуму й мінімуму амплітуди змінної складової МП Землі з максимумом активності бджолиної родини і яйценосності матки (кінець червня) і з річним мінімумом активності бджолиної родини (кінець грудня). У такому випадку початок і закінчення яйцекладки матки в річному циклі добре корелюються згодом весняного (березень) і осіннього (вересень) рівнодення. На користь висловленого припущення говорить також і те, що зміни змінної складової МП Землі впливають на бджоли, незалежно від того, де вони перебувають: у вулику, дуплі, печері, зимовнике, оскільки магнітне поле Землі, як і гравітаційне поле, є всепроникаючим природним фактором. Що ж стосується реакції бджіл на це випромінювання, то дослідники виявили значний вплив природних магнітних полів на всі біологічні обєкти. Крім того, у багатьох досвідах (Дубров А.П., 1974) установлена чітка погодженість (синфазность) коливань біологічних процесів протягом року (сезонні ритми). Висловлене вище припущення, на мій погляд, є ще одним підтвердженням цих висновків учених.
Раніше, коли ми вели розмову про вплив освітленості на життєдіяльність бджіл і говорили про біологічні ритми розвитку родини в річному циклі, були висловлені в загальній постановці дві версії щодо пускових механізмів, керуючих цими ритмами. Версія, висловлена зараз більш докладно, мені представляється найбільш достовірної. Одним з підтверджень цього є спеціально проведені дослідження, які встановили залежність початку зимової яйцекладки маток від географічної широти місцевості: на одній широті початок яйцекладки маток у різних місцевостях відбувається приблизно в те саме час (Єськов Е.К., 1999). У літературі минулих років, та й у наш час, можна зустріти версію про те, що при будівництві стільників у дуплах, печерах бджоли орієнтують їх з урахуванням магнітного поля Землі. Найчастіше при цьому повідомляється, що стільники орієнтуються в напрямку північ-південь. Є твердження також і про те, що бджоли риючи як би переносять у нове гніздо ту орієнтацію стільників, що була в материнському гнізді (напрямок стільників у цих гніздах збігається), і для цього використовують магнітну орієнтацію. Однак подальші дослідження показали, що напрямок і величина магнітного поля не впливають ні на будівельну діяльність бджіл, ні на розвиток робочих особин родини, ні на поводження бджіл у гнізді.
Інша справа, коли бджола пересувається в просторі — вона не може не випробовувати на собі дії магнітного поля Землі. Це повязане з тим, що тіло бджоли має властивості чітко вираженого магнітного диполя, вісь якого збігається з поздовжньою віссю її тіла (Барбарович Ю.К., 1993). При

Продовження статті