Для однозначного розуміння предмета наших досліджень дамо визначення для тих бджолиних жител, про які буде йти мова далі.

Дупло — замкнута порожнина з отвором у стовбурі живого дерева, що утворилася природно внаслідок руйнування деревини ядра через його гниття.

Борть — штучне дупло в живому дереві, виготовлене людиною, що використовується для заселення бджолами при бортьовому бджільництві.

Колода — найпростіший нерозбірний безрамковий вулик, виготовлений із цільного товстого шматка сухого дерева довжиною до 1,5 м.

Вулик - штучне житло бджіл, виготовлене людиною із соотвехствующего матеріалу (дошка, очерет, пластмаса й ін.), у якому бджоли будують своє гніздо на рамках, що виймаються.

Оскільки природним первинним житлом бджіл було дупло, те й почнемо з його розгляду.

> Дупло як житло бджіл.

У багатьох бджолярів давно стало аксіомою твердження про те, що оптимальним житлом для бджіл є дупло. Згадування про цьому досить часто зустрічається в літературі, однак мені невідоме джерело, де б проводився системний аналіз всіх факторів, що визначають привабливість дупла як житло для бджіл. Давайте спробуємо провести такий аналіз.

: Загальні відомості про дупло.

Як треба з даного вище визначення, дупло являє собою порожнину в стовбурі живого дерева, що утворилася в результаті руйнування (гниття) деревини ядра.

Процес гниття деревини - це біологічне розкладання деревини дереворазрушающими грибами. Гниття деревини відбувається з певною швидкістю від місця зараження (механічного

ушкодження, що випав сучка й т.д.) як долілиць, так і нагору стовбура й може досягати декількох десятків сантиметрів у рік (Лісова енциклопедія, 1986). Порожнина дупла утвориться в зростаючому живому дереві в результаті ядрової гнилизни на останній її стадії, коли відбувається повне руйнування деревини ядра з поступовим формуванням замкнутої порожнини. Однак після початку утворення порожнини процес гниття деревини ядра триває як у вертикальному напрямку, що збільшує висоту дупла, так і в горизонтальному, що збільшує діаметр порожнини дупла.

У повністю, що сформувалося дуплі, гниття деревини ядра у вертикальному напрямку припиняється при досягненні порожниною дупла корінь. Гниття нагору може тривати й після заселення дупла бджолами, однак прополисование зводу дупла й закріплення його восковими стільниками, видимо, запобігає подальше обвалення выгнивающей нагору деревини.

Що ж стосується гниття деревини ядра в горизонтальній площині, те цей процес припиняється тільки після того, як у даному місці ядро дерева повністю зруйнується й порожнина дупла дійде до заболоні. Деревина заболоні стійка до впливу дереворазрушаю-щих грибів, що викликають ядрову гнилизну, і тому не гниє. Частина ураженої, але не повністю зруйнованої (ситової) деревини ядра, що примикає безпосередньо до заболоні, утворить своєрідний перехідний шар невеликої товщини. Ситова деревина внутрішньої порожнини дупла протягом тривалого часу зберігає свою цілісність, чому може сприяти її помірне прополисование після заселення дупла бджолами.

Якщо врахувати все сказане, то можна створити узагальнену модель типового дупла (мал.

3.1).

Варто сказати з усією визначеністю, що ця модель так само схожа на реальне дупло, як схематичне зображення людини на дитячих малюнках («ніжки, ручки, огуречик, от і вийшов чоловічок») на фотографію конкретної людини. Це звязано насамперед з тим, що в природі двох однакових дупел, як і двох однакових людей, практично не буває. Про це більш докладно ми будемо вести мову далі. Однак за допомогою схематичного зображення людини цілком можливо показати,