Взаємодія основних елементів живого дерева

Взаємодія основних елементів живого дерева

Основні елементи живого дерева - коренева система, стовбур і крона. У самому центрі стовбура розташоване циліндричне утворення малого радіуса - серцевина, що оперізує ядро (спіла деревина), за якої треба молода деревина - заболонь. Зовнішні контури стовбура облямовує кора. Між заболонню й корою перебувають камбій (ближче до заболоні) і луб (ближче до кори) (мал. 3.4.).
Ріст стовбура в товщину починається з камбію - особливої утворювальної тканини, що дає початок провідним тканинам - деревині й лубу. Камбій з певною послідовністю відкладає усередину нові шари деревини (річні кільця), а кнаружи - луб. Найвища активність камбію спостерігається навесні. Сукупність тканин між серцевиною й камбієм прийнято називати деревиною. Живаючи.
деревина для забезпечення своєї життєдіяльності виконує наступні функції:.
—механічну;.
—що запасає;.
— провідну.
Механічна функція живої деревини забезпечує механічну опору для крони й самого стовбура.
функція, Що Запасає, забезпечує запас необхідних живильних речовин і вологи для життєдіяльності дерева.
Провідна функція живої деревини складається в її властивості переміщати (проводити) вологу й живильні речовини по всьому своєму обсязі.
Які ж елементи дерева забезпечують реалізацію цих функцій?.
Заболонь, будучи фізіологічно активною частиною деревини, забезпечує переміщення вологи й живильних речовин від корінь нагору по стовбурі. У заболоні втримуються не тільки здеревілі (мертві) клітини, що виконують механічну функцію, але й живі (паренхимные) клітини, які забезпечують провідну функцію й у які відкладаються живильні речовини, що запасаються. Заболонь має високу проникність для вологи в будь-якому виді - як для пари, так і для води.
Ядро складається зі здеревілих (мертвих) клітин, які утворяться в процесі росту й життєдіяльності дерева з живих клітин, що раніше належала заболоні. У процесі їхнього відмирання відбувається відкладення ядрових речовин і закупорка водопроводящих елементів. Відповідно до цього ядро відрізняється від заболоні більше низькою вологістю, підвищеним змістом екстрактивних речовин і різко зниженої водо- і газопроникністю.
Деревина ядра більше щільна, чим заболоні, і більше міцна, тому в дереві вона виконує основну механічну функцію. У зростаючому дереві ядро легше дивується дереворазрушающими грибами й гнилизнами, чим заболонь.
Ядро й заболонь у перпендикулярному (горизонтальному) напрямку пронизують серцевинні промені, які забезпечують переміщення вологи, живильних речовин від центра дерева до його периферії. Є твердження, що по серцевинних променях відбувається також і повітрообмін у горизонтальному напрямку (ж. Паака № 3, 2005).
Як відомо, дупло в деревах листяних порід утвориться в результаті ядрової гнилизни на останній її стадії, коли відбувається повне руйнування деревини ядра. Гниття деревини відбувається з певною швидкістю від місця зараження (де згодом утвориться льоток) як долілиць, так і нагору стовбура й може досягати декількох десятків сантиметрів у рік (Лісова енциклопедія, 1986). Відповідно до розташування дупла в дереві й властивостями деревини, дупло як житло бджіл має практично непроникний для вологи звід у вигляді нижньої частини зруйнованого ядра, а з боків дупло оперізує заболонь, через яку легко проникає волога. По зовнішньому контурі порожнечу дупла облямовує тонкий шар пористої порохнявої деревини (ситы), що добре убирає вологу. По живої заболоні, що оперізує дупло, відбувається постійне токовище вологи від корінь нагору по стовбурі. Провідними елементами в заболоні є в основному так звані трахеї (судини), утворені живими клітинами деревини, які у своїй оболонці мають пори для поліпшення механізму водопроведения. Зєднуючись між собою, тисячі клітин утворять витягнуту уздовж по стовбурі наскрізну трубку. Безліч трубок зєднуються своїми бічними частинами в провідні пучки, які тягнуться від кореня по стовбурі аж до кінчиків галузей і листів.
Рис. 3.4. Разрез ствола живого дерева
Як треба зі сказаного вище, основою провідних елементів деревини є клітина. Вона складається з оболонки й внутрішньої частини - протопласта, що складає у свою чергу з ядра й цитоплазми. Клітинна оболонка (стінка) має порожню структуру з декількох шарів. Взаємодія між клітинами

Продовження статті