Оскільки до прикордонного шару примикає живаючи деревина заболоні з відкритими кінцями (перфорациями), а також з бічними порами судин і трахей, то через них волога із прикордонного шару (стороннього джерела) буде засмоктуватися в провідну систему дерева й у ньому використовуватися по призначенню (мал. 3.5).
Утворення вологи у вигляді води з вологого теплого повітря клубу відбувається в ситовине, що примикає безпосередньо до гнізда, за рахунок різниці температур At°.
Мається на увазі те, що температура вихідні із клубу повітря завжди позитивна (у районі 10 °С), а температура заболоні взимку буде нижче цієї температури. У такому випадку волога, що мимовільно всмоктує сита через свою пористу структуру, у міру наближення до заболоні в якийсь момент переходить температуру крапки роси й починає конденсуватися усередині ситовины, перетворюючись у воду. Але все-таки основна кількість вологи з відпрацьованого теплого повітря клубу утвориться при його зіткненні з холодною масою повітря в нижній частині дупла нижче гнізда. Волога, що випадає при цьому у вигляді роси або інею, буде усмоктуватися ситовиной (роса) або осідати в нижній частині дупла у вигляді полою (іній). У першому випадку волога буде віддалятися провідною системою дерева, коду вона працює, а при дуже низьких температурах (екзогенний спокій) ця волога буде також перетворюватися в лід і там (унизу) зберігатися до перших потеплінь.
Для зручності подальших міркувань назвемо запропонований механізм видалення вологи так: «видалення вологи провідною системою».
З дією механізму видалення вологи провідною системою ми зустрічаємося досить часто в побуті. Наприклад, у такий спосіб іде споживання води зрізаними квітами або черешками винограду, які ми ставимо у воду на пророщення. Ну а вуж повна аналогія буде при посадці зрізаного черешка винограду, чорної смородини, малини й ін. у землю. У цьому випадку до утворення корінь (а це досить тривалий процес) черешки будуть споживати (видаляти) воду прямо з вологої землі за рахунок дії механізму видалення вологи провідною системою.
Подібний механізм поглинання вологи існує й у неорганічному світі. Так, наприклад, такі осушувачі, як цеоліт, силікагель, поглинають вологу безпосередньо з повітря, навіть минаючи перетворення вологи в рідку фазу води.
Підбиваючи підсумок сказаному вище, можна зробити висновок про те, що живе дерево протягом вегетаційного періоду є постійним споживачем і регулятором вологи в дуплі, заселеному бджолами.
А як же будуть обстоять справи взимку, коли дерева листяних порід, у дуплах яких в основному й селяться бджоли, скидають листя й переходять у стан спокою? Виявляється, у живій деревині навіть у стані глибокого зимового спокою обмінні процеси повністю не припиняються, вони тільки вповільнюються. Це пояснюється тим, що при низьких і негативних температурах у живій деревині повинна зберігатися нормальна структура клітини. Простіше говорячи, живаючи клітина не повинна змерзнути, а для цього обмінні процеси в деревині не повинні припинятися ні на мінуту. Крім того, у стані зимового спокою в дереві постійно відбувається кутикулярная транспи-_ рація вологи з поверхні гілок, що скинули листя, і з поверхні стовбура. І хоча інтенсивність її в 10-20 разів нижче листової транспірації, все-таки обсяг випаруваної вологи в стані зимового спокою в дерев листяних порід може скласти до 10-30 л у добу. Збільшенню зимової транспірації сприяє низька вологість морозної зимової атмосфери, а також, що висушує дія, зимових вітрів.
Крім цих двох факторів, треба ще мати на увазі й те, що для збереження своєї життєдіяльності живі клітини повинні постійно дихати. Під подихом при цьому мається на увазі