полимер-стоматология
домашня пасіка пособіе
підмор лікування і

ПАСІКА НА ВАШІЙ САДОВІЙ ДІЛЯНЦІ

ПАСІКА НА ВАШІЙ САДОВІЙ ДІЛЯНЦІ

Аматорське бджільництво досить широко поширене в нашій країні. Ним займається понад мільйон людей всіляких віків і професій. В інтересах розвитку індивідуального бджільництва створюються пасічницькі товариства, що входять в обласні, крайові, республіканські суспільства охорони природи. У товариство може вступити кожний бажаючий, там він опанує навичками солодкого промислу, що дійшов до наших днів із глибини століть. Непорушна умова успіху - дотримання існуючих правил догляду за родинами бджіл, створення відповідним їхнім потребам умов змісту. Насамперед - це наявність медоносних
Фігурні дуплянки
Сапетка з надставкою
Різні види сапеток
угідь, з яких працьовиті комахи можуть зібрати необхідний запас нектару й пилка квіткових рослин; правильне розміщення пасіки на території й кваліфіковане обслуговування бджолиних родин, що забезпечують безпеку людей, що перебувають поблизу, і свійських тварина. До сказаного варто ще додати максимум витримки, терпіння, якими повинен запастися новачок, щоб заняття бджільництвом не обернулося для нього небажаними витратами або неприємностями.
Отже, бажання обзавестися бджолами велике, гроші для початку припасені, надалі, можливо, їх буде потрібно більше залежно від того, як піде справа. Щоб мати подання про майбутні медозбори, організаторові пасіки необхідно буде обстежити навколишню місцевість у радіусі 2-3 км від місця її розміщення, вивчити на ній видовий склад рослин, з яких бджоли будуть збирати нектар і пилок, поцікавитися, є чи поблизу інші пасіки, що використовують ці медоносні вгіддя, яке їхній санітарний стан, продуктивність бджолиних родин і т.д. Адже щоб одержувати від бджіл доброякісний натуральний мед, пасіку необхідно забезпечити повноцінними джерелами медозбору протягом усього весенне- летне- осіннього сезону. Там, де медоносних рослин мало, родини бджіл не можуть нормально розвиватися й робити товарну продукцію в достатній кількості. Навесні нектар і квітковий пилок рослин потрібні бджолам- складальницям для нарощування розплоду й будівництва стільників у воскових гніздах; улітку - для нагромадження медопергового запасу взапас; восени - для нарощування молодих бджіл, яким призначено буде продовжувати свій рід і вид у нових поколіннях після зимівлі. Невипадково тому бджоляру й повинна бути заздалегідь відома можлива величина медозбору на даній території в ці три періоди.
На більшій частині території в нашій країні на початку весни родини, що вийшли із зимівлі, бджіл одержують перший хабарів пилка й нектару з ліщини, верби бредины, первоцвітувесняного-, мати й мачухи, вільхи, вяза, дуба черешчатого, в окремі сприятливі роки із клена звичайного, деяких інших рано цвітучих рослин. У травні бджоли- складальниці інтенсивно відвідують фруктові дерева, чагарники смородини й аґрусу, декоративні насадження; у лісах - брусницю, лохину, чорницю, волчеягодник; на лугах і в скверах кульбаба, конюшина повзучий, лядвенец рогатий. Значний весняний хабарів дає можливість зміцнитися пасіці після зимівлі, а сильні родини бджіл можуть дати й товарний травневий мед. На початку червня медоносний конвеєр для бджіл стає ще богаче. До рослин, що распустились у травні, додаються нові нектаро- і пилконоси, зокрема жостір і малина. У цей період заповзятливі бджолярі прагнуть одержати крушино- малиновий мед, здійснюючи кочівлю бджіл на вирубані ділянки лісу (ділянки 4- 6- літні давнини), що рясно заростають до цього часу чудовими медоносними рослинами. У третій декаді червня предосновной медозбір закінчується й наступає нетривалий безвзяточный перерву. У першій декаді липня, а іноді й раніше, розпускає свої золотаві суцвіття липа мелколистная, майже одночасно з нею по узбіччю доріг у низинах серед чагарників лілово- пурпуровими острівцями запалюються суцвіття іван- сподіваючись, у лісі, на вирубаних ділянках і гарах зацвітає кипрей, на полях комахи інтенсивно збирають нектар і пилок із гречки, конюшини, люпину, рапсу, волошки, жабрея, сурепки.
Послідовність, тривалість цвітіння медоносних рослин, величина медозбору, кліматичні умови - все це складаються факторы, що, що впливають на життєдіяльність родин бджіл, без обліку яких неможливо одержати бажані результати. Але тому що рік на рік не доводиться, у розпорядженні бджоляра повинні бути середні дані за ряд років, якими необхідно користуватися в процесі роботи, поки не будуть отримані більше достовірні результати власних спостережень. Запозичити їх можна в спеціальній літературі. Бджоляр і сам повинен спостерігати за медоносними рослинами, тривалістю їхнього цвітіння, визначати величину можливого медозбору з них по періодах сезону, вживати заходів по поліпшенню наявної медоносної кормової бази для бджіл, щоб вони мали безперервний хабарів нектару з весни до пізньої осені.
Пристрій пасіки на садово- городній ділянці (схемарозміщення вуликів із бджолами в трьох варіантах: А - одиночне; Б - парне; В - змішане): 1 - садовий будиночок; 2 - сарай для зберігання пчеловодного інвентарю й устаткування; 3 - пасіка в саду (а - фруктові дерева; б - ягідні чагарники; в - вулики із бджолами; г - поїлка для бджіл; д - привой риючи бджіл); 4 - грядки під овочі й полуницю; 5 - газон для відпочинку із клумбами квітів і миниводоемом; 6 - альтанка бджоляра; 7 - туалет; 8 - резервна площадка для розміщення вуликів із бджолами
Варіанти розташування вуликів на пасіці