ТАЄМНИЦЯ СТАРОДАВНЬОГО МЕДУ

ТАЄМНИЦЯ СТАРОДАВНЬОГО МЕДУ

Мед... При одному згадуванні про нього, чомусь хочеться посміхнутися. Відразу виникають якісь приємні асоціації: дитинство, бабуся, літо, луг, сонце... Чомусь, до цього слова ми випробовуємо спокійну довіру. Коли нам його пропонують, ми звичайно рідко відмовляємося, нутром розуміючи: це цілюще, це корисно.
З Медом звязано й всі Земське целительство дореволюційного періоду, про нього часто згадується як изустно, так і в різних стародавніх лікарських порадниках. Їм лікували рани, гострі й хронічні хвороби внутрішнього походження, він був незамінний при виснаженнях, слабостях і просто при утомі. Є історичні дані, що під час воєн, коли не було медикаментів, на рани накладали повязки з медом, і рани без ускладнень гоїлися. Іноді ми, утомившись приймати фармацевтичні препарати, починаємо лікуватися самі, у домашніх умовах, і, звичайно ж, кожний з нас хоч раз у житті, хоча б застуду, намагався лікувати медом. У когось це виходило, але, як правило, особливої користі ми не відчували, хоча в лікарських порадниках і говорилося, що мед допомагає дуже добре.
За старих часів мед офіційно вважався ліками й стояв у Земських аптеках. Багато рецептів прописували не що інше, як мед із травами. Чому ж сьогодні немає тих результатів, які, нібито, були за старих часів? Що це-перебільшення?.
До останнього часу вважали, що цілющі властивості меду сильно перебільшені. Але якщо тверезо розсудити, який резон був нашим предкам це робити? І от один раз, читаючи історичну книгу про старообрядників, що жили в лісах, я наткнувся на абзац, де описувалися події, касавшиеся меду. Ряд термінів виявився мені не знаком. Ще абзац - і знову новинка. Намагаючись зрозуміти, про що ж все-таки мова йде, я раптом відчув, що розкопав щось простої, але дуже важливе. Із цією думкою я почав цілеспрямовані пошуки, і через якийсь час, коли все узагальнив, схотілося викликнути: «Эврика! Знайшов!», -як трапилося це за давніх часів з Ньютоном, що відкрив Закон всесвітнього тяжіння.
Але про те, що ж мене так потрясло, трохи пізніше, а поки хочу вас запитати:.
- Ви любите пчелопродукцию?.
Здається, відповіддю буде безсумнівне-«Так»,-інакше б ви не узялися читати цю книгу.
- Ви регулярно вживаєте пчелопродукцию?.
- Так, іноді...
- Вибачите, що ви вживаєте конкретно?.
Звичайна відповідь: «Мед». І іноді ще: «Пилок» або: «Прополіс». Далі, як правило, справа не йде.
От отут-те й захована ця ТАЄМНИЦЯ! Коли я задаю на своїх лекціях питання про пчелопродукции, мене відповідають: «Їмо мед». Тобто багато хто ототожнюють пчелопродукт із медом, а це трохи різні поняття.
Давайте один по одному. Що у вас на столі? Банку з медом. Звідки вона у вас зявилася? З ринку. А там звідки? Від бджоляра. А в нього звідки? З вулика. Давайте подумки підійдемо ближче до вулика й постараємося зрозуміти, що ж там є ще, крім меду. Почнемо згадувати: мед, прополіс, пилок, перга, маткове молочко, бджолина отрута, віск. От вони, 7 основних компонентів, які Бджола тисячоріччями давала Людині.
Історично бджолі близько 56 мільйонів років. Саме такий вік визначив радіоізотопний аналіз бджоли, знайденої усередині янтарю. Ця бджола виявилася такий же, яка вона сьогодні! Виходить, ця істота була створена ще до появи Людини Розумного! З тої пори й до сьогоднішнього дня вона багато мільйонів років робила ті самі продукти, і за минулі тисячоріччя не перетерпіла видових змін. Виходить, свідомо була створена живаючи й настільки зроблена Суперсистема, що не бідує в еволюційній корекції. Погодитеся, суперсистема не може давати недосконалі продукти. Історично це теж підтверджується: у багатьох похованнях знаходять судини з медом, царські персні із бджолою, цілі священні трактати, присвячені бджолі. І все це знаходили, як правило, у тих регіонах, де починався розвиток цивілізацій, виникали інтелектуальні сплески, - у Древньому Єгипті, державах Ацтеків, Майя й т.д.
Про кожний продукт від бджоли можна читати цілі лекції, що ми й робимо в себе в Центрах Здоровя. Існує багато популярної літератури на цю тему, але початківцем цікавитися Бджолою я б рекомендував - як особливо цікаву й корисні - книгу Г.В.Гордомысовой «Організм людини» (найбільш повним є третє видання) і книгу «Бджолина школа здоровя». Автор останньої книги, лікар-апитерапевт Т.В.Рузанкина, з такою ніжністю й любовю описує бджолу, так повно розповідає про бджільництво й результати своєї роботи, дає такі діючі рецепти, що кращого видання

Продовження статті