Зимові сорти яблунь

Зимові сорти яблунь

Антонівка. Популярний стародавній російський сорт. Різновидів (клонів) має дуже багато. Серед них найкращі смакові якості й лежкость в Антонівки звичайної барильної. Плоди цього клону гарні для їжі, лікування, періработки, вони довше зберігаються й повільніше одержують засмагу. Дерева среднерослые, добре облиственные, пірамідально-розкидисті, довговічні, дуже плодоносні. Мякоть соковитого, грубозерниста, винно-кислого смаку й аромату.
Бакстер. Дерево сильно росле, із широкою кроною. Дерева добре переносять морози до мінус 45 °С. Урожайність при відході гарна.
Плоди плоскоокруглой форми, дуже рівні, середньої маси. Шкірочка суха, блискуча, средиетолстая, міцна, дуже гарного фарбування. Мякоть біла з невеликим жовтуватим відтінком, щільного, соковита, прекрасного сполучення кислоти й цукру, небагато запашна. Знімна зрілість плодів наступає до 10 вересня, споживча - грудень - січень. Зберігаються вони добре до квітня. Погано сприймають паршу й інші хвороби як на дереві, так і при зберіганні. Дегустаційна оцінка плодів у лютому - березні - 4,5- 4,6 бали.
Богатир. Сорт виведений при схрещуванні Антонівки з Ренетом Ландсберга. Дерево сильного росту, з гарної облиственностью, кулястою кроною, з гарним приростом у літній період. Суворі зими дерева переносять добре.
Плоди среднемассивные (до 200 г), ребристі, плоскоокруглой форми, зеленуваті з гарним розфарбуванням на сонячній стороні (при зніманні) і ясно-жовті (при споживчій зрілості). Мякоть соковитого, ароматна, пряного кисло-солодкого смаку. При дегустації в березні плоди одержують 4,1-4,2 бали. Знімна зрілість плодів - до 10 вересня, споживча - у січні. У лежанні можуть зберігатися до травня включно.
Кальвіль зимовий сніжний. Сорт народної селекції. Дерево середньої величини з густою кроною кулястої форми, з нетовстими пониклими галузями. Добре переносять морози до мінус 45 °С.
Плоди вище середньої маси (до 150 - 170 г), опуклоконічної форми. Фарбування їх під час знімання - зеленуватожовта, при споживчій зрілості - біла-жовта. Мякоть сніжнобілого, ніжного, соковитого, солодка, прекрасного десертного смаку. Плоди стійкі до парше. Знімна зрілість плодів наступає до 10 вересня, а споживча - у грудні. У лежанні плоди зберігаються до березня - квітня. При дегустації в березні плоди одержують по лежкости 4,8- 5,0 балів, а дегустаційний - 4,5 -4,6.
Кинг. Однієї з батьківських пар Кинга є Мекин-Тош, з яким він має багато близького, але краще Мекинто-ПІа. Дерева сильного росту, з округлої, сильно-облиственной кроною, з гарною врожайністю. Суворі зими переносять добре.
Плоди вище середньої маси (100-120 г), округлої (іноді плоскоокруглой) форми, зеленуватого фарбування, суцільним карминно-червонпм румянцем - при зніманні й жовтуватої при споживчій спілості. Мякоть біла, дуже соковитого, щільна, гарного сполучення кислоти й цукру (відмінного смаку). Знімна зрілість плодів - до 10 вересня, споживча - у лютому; у лежанні вони можуть зберігатися до квітня включно. На дегустаціях у березні яблука одержують 4,5 бали.
Кортланд. Як і в Кинга, однієї з батьківських пар Кортланда є Мекинтош, з яким він має багато близького, але набагато перевершує Мекинтош. Дерева сильнорослі з добре розвитий, схильної до пониклости, кроною. Добре переносять морози до мінус 45 °С.
Плоди вище середньої маси, округлої (іноді плоскоокруглой) форми, при зніманні зеленуваті, з розмитим карминно-червоним румянцем, що охоплює іноді більше половини плода, із щільної, міцної, але тонкою шкірочкою.
Мякоть плодів біла, соковита, з гарним сполученням кислоти й цукру, ніжним приємним ароматом, високих смакових якостей. На дегустаціях у березні плоди одержують від 4,4 до 4,6 бали. Знімна зрілість - до 10 вересня, у лежанні плоди зберігаються до квітня.
Лобо. Дерева сильнорослі, з округлої, облиственной кроною, морози від мінус 42 до мінус 45 °С переносять відмінно.
Плоди вище середньої маси (100-130 г), опукло-конічної, правильної форми. Фарбування їх при зніманні - від темнокармінної до світло-кармінної, що охоплює більше половини плода. Шкірочка щільна, міцна, тонка.
Мякоть плодів білого, соковита, прекрасного сполучення кислоти й цукри, з ніжним приємним ароматом. На початку вересня плоди, зняті з дерева, прекрасного соковитого смаку, дозрівають у лютому - березні, у лежанні зберігаються до липня. При дегустації у квітні вони одержують 5,0 балів по лежкости й вищий дегустаційний бал (5,0).
Мекинтош. Дерева середньої сили росту, з округлої й сильно облиственной кроною,

Продовження статті