численні.
Цвіте з.
початку літа.
більше місяця. Бджоли збирають із квіток пилок і частково нектар.
Коренева сис тема дорослого.
рослин земля.
ники СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ Бджола на квітці суниці.
багаторічного кореневища, бічних сильно розгалужених корінь і придаткових корінь-ріжків. Основна маса корінь суниці (більше 80 %) розташовується у верхніх шарах фунту (не глибше 20-25 див). Коріння чутливі до перезволоження фунту, і в місцях, де навесні довго зафимуєгься вода, рослини можуть загинути.
Суниця найменш зимостійка із всіх ягідних культур. Особливо чутлива до низьких температур коренева система. Короткочасне зниження температури в кор-ненаселеному шарі до мінус 8 °С може привести до сильних ушкоджень корінь і кореневища. Надземна частина (ріжки й зимуючі листи) сильно ушкоджується при мінус 10 °С и повністю гине при зниженні температури до мінус 15 °С.
На відміну від звичайних (короткодневных) сортів садової суниці ремонтантна (сортів — Сахалінська, сіянець Сахалінський, Ада, Невичерпна, Джем, Дружба, Арпагой і ін.) ставиться до длиннодневным, здатним формувати генеративні органи тільки при довгому (14— 17-вартовому) світловому дні й високої (не нижче 15 °С) температурі повітря. Рослини можуть безупинно цвісти й плодоносити протягом вегетаційного періоду: у середній смузі - до 3-х місяців, на півдні - до 4-5 місяців.
Перший урожай ремонтантної суниці (червень - липень) на суцвіттях, сформованих восени минулого року, буває незначним- 10-30 %, а основний урожай (70-90 %) доводиться на серпень - вересень. Підсилити друге (осіннє) цвітіння й плодоносіння в ряду сортів ремонтантної суниці можливо за рахунок видалення весняних цветоносов. ;.
Вибір ділянки й сівозміна суниці.
Для суниці відводять добре захищений і в той же час добре освітлювана ділянка, площа якого може бути достатньої для ведення сівозміни, тобто чергування оброблення різних культур. При розрахунку необхідної загальної площі суниці виходять із середньої врожайності 1 кг/м
Суниця може давати гарні врожаї на досить окультуреному, пухкому й повітропроникному фунті, що має зміст гумусу не нижче 1,5—2 % і гидролитическую кислотність (рН), рівну 5,0—5,5.
Якщо ж ділянка не відповідає цим вимогам, то на заболочених місцях улаштовують відвідні канави, а кислі фунти піддають вапнуванню, глибину орного шару збільшують поступово с. обовязковим внесенням органи-ческих добрив у вигляді компостів або закладенням.
сидератів (зелених добрив).
На фунтах з недостатньої для суниці кислотністю (значення РН вище 6,0) фунт підкисляють шляхом внесення торфу, гіпсу, мінеральних добрив, слабкого розчину соляної кислоти, стежачи при цьому за зміною кислотності.
Оскільки головна небезпека при вирощуванні суниці на одному місці полягає в нафомадженні фибкових хвороб (у першу чергу збудників вилта - вертицил-лезного зівянення) і нематод (особливо стеблевой і ряду фунтових), звертають особливу увагу на підбір сприятливих культур-попередників. Наприклад, редис, салат, шпинат, кріп, горох, гірчиця, редька, пефушка, турнепс, морква, цибуля, часник, а також тюльпани, нарциси, чорнобривці, тагетес.
Малопригодны або зовсім не придатні для посадок суниці ділянки, зайняті картоплею, томатами й іншими пасльоновими, а також огірками, тому що ці культури можуть бути носіями збудників вилта. Ці ділянки можна займати суницею тільки через 3-4 роки після звільнення від даних культур. Небезпека зараження суниці стеблевой нематодой помітно зростає у випадку посадки її після рослин сімейства сложноцветных (наприклад, асфа, лапчатник), лютикових.
На бідних фунтах кращими попередниками суниці можуть бути культури, що є гарними сидерата-мі (фацелія, гірчиця). Після цвітіння ці рослини ще зеленими заорюють (закопують) у фунт ділянки, на якому вони виростали. Позитивний результат одержують і при використанні органічних « почвоулучшите-лий» (листи, рослинні покидьки й т.п.), які