двокорпусні вулики
інтернет магазини бджільництва

Садова суниця

Садова суниця

Садова суниця — багаторічна фавяниста рослина сімейства розоцветных. Росте у вигляді густих кустиков висотою до 25-30 див. Утворить довгі повзучі пагони, що вкорінюються у вузлах, від яких зявляються прикореневі длинночерешковые фійчасті листи. У зиму вони йдуть зелені, але під снігом поступово відмирають. Провесною відростають молоді листи. З кустика піднімаються довгі цветоносы, у верхній частині кілька разів дихазиально-разветвленные. Кінцеві розгалуження несуть квітки, що утворять пухкі цветковидные суцвіття. Тичинки й маточки.
численні.
Цвіте з.
початку літа.
більше місяця. Бджоли збирають із квіток пилок і частково нектар.
Коренева сис тема дорослого.
рослин земля.
ники СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ Бджола на квітці суниці.
багаторічного кореневища, бічних сильно розгалужених корінь і придаткових корінь-ріжків. Основна маса корінь суниці (більше 80 %) розташовується у верхніх шарах фунту (не глибше 20-25 див). Коріння чутливі до перезволоження фунту, і в місцях, де навесні довго зафимуєгься вода, рослини можуть загинути.
Суниця найменш зимостійка із всіх ягідних культур. Особливо чутлива до низьких температур коренева система. Короткочасне зниження температури в кор-ненаселеному шарі до мінус 8 °С може привести до сильних ушкоджень корінь і кореневища. Надземна частина (ріжки й зимуючі листи) сильно ушкоджується при мінус 10 °С и повністю гине при зниженні температури до мінус 15 °С.
На відміну від звичайних (короткодневных) сортів садової суниці ремонтантна (сортів — Сахалінська, сіянець Сахалінський, Ада, Невичерпна, Джем, Дружба, Арпагой і ін.) ставиться до длиннодневным, здатним формувати генеративні органи тільки при довгому (14— 17-вартовому) світловому дні й високої (не нижче 15 °С) температурі повітря. Рослини можуть безупинно цвісти й плодоносити протягом вегетаційного періоду: у середній смузі - до 3-х місяців, на півдні - до 4-5 місяців.
Перший урожай ремонтантної суниці (червень - липень) на суцвіттях, сформованих восени минулого року, буває незначним- 10-30 %, а основний урожай (70-90 %) доводиться на серпень - вересень. Підсилити друге (осіннє) цвітіння й плодоносіння в ряду сортів ремонтантної суниці можливо за рахунок видалення весняних цветоносов. ;.
Вибір ділянки й сівозміна суниці.
Для суниці відводять добре захищений і в той же час добре освітлювана ділянка, площа якого може бути достатньої для ведення сівозміни, тобто чергування оброблення різних культур. При розрахунку необхідної загальної площі суниці виходять із середньої врожайності 1 кг/м
Суниця може давати гарні врожаї на досить окультуреному, пухкому й повітропроникному фунті, що має зміст гумусу не нижче 1,5—2 % і гидролитическую кислотність (рН), рівну 5,0—5,5.
Якщо ж ділянка не відповідає цим вимогам, то на заболочених місцях улаштовують відвідні канави, а кислі фунти піддають вапнуванню, глибину орного шару збільшують поступово с. обовязковим внесенням органи-ческих добрив у вигляді компостів або закладенням.
сидератів (зелених добрив).
На фунтах з недостатньої для суниці кислотністю (значення РН вище 6,0) фунт підкисляють шляхом внесення торфу, гіпсу, мінеральних добрив, слабкого розчину соляної кислоти, стежачи при цьому за зміною кислотності.
Оскільки головна небезпека при вирощуванні суниці на одному місці полягає в нафомадженні фибкових хвороб (у першу чергу збудників вилта - вертицил-лезного зівянення) і нематод (особливо стеблевой і ряду фунтових), звертають особливу увагу на підбір сприятливих культур-попередників. Наприклад, редис, салат, шпинат, кріп, горох, гірчиця, редька, пефушка, турнепс, морква, цибуля, часник, а також тюльпани, нарциси, чорнобривці, тагетес.
Малопригодны або зовсім не придатні для посадок суниці ділянки, зайняті картоплею, томатами й іншими пасльоновими, а також огірками, тому що ці культури можуть бути носіями збудників вилта. Ці ділянки можна займати суницею тільки через 3-4 роки після звільнення від даних культур. Небезпека зараження суниці стеблевой нематодой помітно зростає у випадку посадки її після рослин сімейства сложноцветных (наприклад, асфа, лапчатник), лютикових.
На бідних фунтах кращими попередниками суниці можуть бути культури, що є гарними сидерата-мі (фацелія, гірчиця). Після цвітіння ці рослини ще зеленими заорюють (закопують) у фунт ділянки, на якому вони виростали. Позитивний результат одержують і при використанні органічних « почвоулучшите-лий» (листи, рослинні покидьки й т.п.), які до того ж сфимують розмноження фунтових нематод.
Варіантами інтенсивного використання площі під суницею служать сівозміни при раціональному чергуванні вирощування культур на чотирьох або пяти ділянках.
Перший варіант: 1) ранні зелені (редис, салат, кріп) + посадка суниці (20.07-01.08); 2) суниця першого року плодоносіння; 3) суниця другого року плодоносіння; 4) суниця 3-го року плодоносіння + зелені (редис, салат, кольрабі).
Другий варіант: 1) часник озимий + тюльпани; 2) тюльпани + підсадження суниці (20.07-01.08); 3) суниця 1-го року плодоносіння; 4) суниця 2-го року плодоносіння; 5) суниця 3-го року плодоносіння + часник озимий.
Третій варіант: 1) зелені (цибуля, горох) + часник озимий; 2) часник озимий + посадка суниці (20.0701.08); суниця 1-погода плодоносіння; 4). суниця 2-го року плодоносіння; 5) суниця 3-го року плодоносіння + зелені.
При строгому дотриманні сівозмін для посадки щорічно потрібно розсади на 1/4 (при першому варіанті) або на 1/5 (при другому й третьому варіантах) площі. Оброблення суниці на тих самих фунтах з використанням зазначених сівозмін веде до необхідності переносу оброблення зазначених культур на інші місця через кожні дві ротації (8-10 років).
Вирощування посадкового матеріалу суниці.
Сфок посадки для суниці має велике значення, оскільки від цього залежить величина першого врожаю. Ніж раніше будуть висаджені рослини, тим вище врожай можна одержати на наступний рік.
Суниця розмножується розетками, що утворяться на вусах маткових рослин. Одержувати високоякісний матеріал вдається з найбільш молодих рослин (1- 2-літніх), що повязане з малою їхньою зараженістю й найбільш інтенсивним утворенням вусів. У звичайних умовах однолітня рослина суниці дає в середньому 30-50 розеток, дворічне - 70100 розеток. Якість матеріалу залежить багато в чому й від Сфоку його одержання: чим раніше у весняно-літній період утвориться й укорінюється розетка, тим могутніше виходить розсада.
Для ранніх посадок розетки відокремлюють від чистосортних здорових рослин і пікірують (укореняють) їх на спеціальних рядах. Перший сфок відділення розеток від маткових рослин у відкритому фунті коливається в межах 1520 червня. Якщо маткові рослини із провесни вирощувати під поліетиленовою плівкою, то розетки можна одержати фохи раніше - до 1-10 червня. Утворення вусів помітно поліпшується, якщо в маткових рослин видаляють цветоносы. Досвіди підтверджують, що при видаленні вусів і відділенні розеток урожай з маткових рослин одержують на наступний рік більше високий.
Розетки суниці відокремлюють від маткових кущів у фазі 1-3 листів, при наявності на дінці ріжка й вуса зачатків корінь довжиною не менш 10 див. На розетці, при її відділенні, залишають частину вуса довжиною до 1 див, що полегшує процес пікіровки, тому що саме цією частиною розетка зміцнює в субсфаті. Нарізані розетки укладають у полиэтилено-.
.
вый мішок, змочують водою й поміщають у прохолодне місце; наступного дня розетки распикировывают.
Розетки зміцнюють у рассадочниках на ґрунтах легкого механічного складу. Як субстрат частіше використовують ґрунтову суміш, що готується з 2 частин торфу, 1 частини ґрунту й однієї частини піску. Для зміцнення розеток можна використовувати горщики розміром не менш 5x5 див (пустотілі торфяні, торфонавозные й т.п.), установлюючи їх у ящики. На 1 м~ грядки звичайно розміщають 100—150 розеток, якщо висаджують їх у неглибокі борозенки (1—2 див) за схемою 10 х 10 або 10x7 див.
Після пікіровки розетки обовязково поливають, затінюють на 2-3 доби мішковиною, папером, гілками з листами й т.п. Гряди з распикированными розетками періодично поливають із лійки із частою сіткою або за допомогою дощувальної установки.
Для більше високого вкорінення розеток суниці потрібна підвищена вологість повітря, а тому грядки часто вкривають поліетиленовою плівкою на каркасі. Звичайно через 3-4 тижні розсада буває готова до пересадження на постійне місце (рослини мають 3-5 листів і корінь довжиною 5-7 див). У випадку пікіровки розеток у серпні - вересні пересадження розсади на постійне місце намагаються здійснювати навесні наступного року.
При посадці звертають увагу на стан розсади (її розвиток). Чим більше утвориться в неї листів, толще ріжок і могутніше коренева система, тим більший урожай може бути отриманий з таких рослин. Пікірувану розсаду пересаджують із грудкою ґрунтової суміші, що гарантує 100 %-ную приживлюваність рослин і гарний їхній розвиток на постійному місці.
Розсаду суниці часто одержують шляхом укорінення розеток безпосередньо в міжряддях, не відокремлюючи їх від материнських кущів. При цьому займають рослини не кожного міжряддя, а через одне, залишаючи проходи для вільного доступу до них.
Предпосадочное мульчирование ґрунту.
світлонепроникними матеріалами (синтетичними темними плівками) на 10-15 доби прискорює початок утворення вусів, в 2-2,5 рази підвищує загальний вихід розеток.
Предпосадочная підготовка й мульчирование ґрунту Для підготовки ділянки до посадки суниці органічні й мінеральні добрива вносять рівномірним шаром по всій поверхні площі, потім ґрунт переорюють (перекапывают) на глибину 20-25 див і ретельно вирівнюють. При перекопке (переорюванню) з ділянки видаляють кореневища багаторічних бурянів (пирій, осот, вюнок, кульбаба й ін.).
Закладку суниці доцільно здійснювати після предпосадочного мульчирования ґрунту, що значно знижує засміченість плантацій, забезпечує збереження вологи в ґрунті.
При застосуванні мульчирования врожайність суниці підвищується на 30-35 %, строк дозрівання ягід скорочується на 3—5 доби, знижується поражаемость ягід сірою гнилизною.
Мульчируют ґрунт (при ширині смуги від 60 до 120 див) різними світлонепроникними матеріалами: темною плівкою, спеціальної всходозащитной папером, руберойдом і т.п.
Розміщати рослини на смузі доцільно в шаховому порядку. Висаджувати розсаду краще разом з горщиком або грудкою землі, у яких вона розвивалася до пересадження. Перед висадженням рослин ґрунт в отворах (поглибленнях) необхідно промочити водою зі шланга методом гідробура.
Способи розміщення й посадка рослин.
Суницю розсаджують по різних схематичних планах. Вибір того або іншого способу розміщення залежить від багатьох факторів, у тому числі й від призначення плантації.
Якщо необхідно рослини розмножити, то маткову ділянку закладають за наступною схемою:.
1.
При ширині смуг мульчматериала 60 див рослини ви саживают в один ряд з відстанню ЗО див одне від іншого й 70 див -між рядами; при цьому на 1 м~ площі розміщають.
5 кустиков розсади;.
2.
При ширині мульчматериала 90 див рослини можна висаджувати в 2 рядки з відстанями між ними ЗО див, між рослинами в рядку — також ЗО див, а відстань^ між центрами смуг - 100 див, у цьому випадку на 1 Г пло щади потрібно 7 кущів розсади.
Зазначені схеми пересадження (посадки) суниці застосовують і при закладці ділянки без використання прийому мульчирования ґрунту, коли розсаду укореняють у міжряддях.
З маткової ділянки посадковий матеріал одержують протягом одного року. У наступні 2 роки на цій ділянці одержують ягоди.
Якщо ділянка призначена тільки для одержання ягід, то застосовують наступні схеми розміщення рослин:.
1.
При посадці в ранній термін (до 1 серпня) і при ис користуванні мульчматериала шириною 90 див рослини ви саживают трьома рядками з відстанню між рядками.
15 див, а між расстениями — 20 див. При цьому на 1 Г пло щади потрібно 15 кустиков розсади. При такому розміщенні рослин на наступний рік, після одержання першого уро жая, рослини середнього ряду часто видаляють (вирізують) для того,.
щоб забезпечити більше кращі умови для плодоносіння рослинам, що залишається на ділянці, у наступні роки. На освободившихся послу вирізки кущів суниці місцях у ка честве ущільнювача звичайно вирощують однолітні малога баритные овочеві й квіткові культури (наприклад, редис, кочанний салат, ріпу, капусту кольрабі, цибуля, часник, тюль.
пани й ін.);.
2.
При мульчировании смугою 120 див суницю ви саживают 5-рядковою стрічкою з відстанню між стрічками 15 див, між рослинами — 20 див. Така посадка вимагає до 20 шт. розсади на 1 м~ площі. На наступний рік звичайно також проводять проріджування 5-рядкової стрічки, видаливши.
2 рядка й посадивши на місця кущів суниці ущільнюючі культури;.
3.
При посадці суниці в інші, чим зазначені вище, строки рослини розміщають однострочно — з відстанями між рядами не менш 60—70 див, між кущами в ряді —.
від 10 до ЗО див (залежно від сили їхнього розвитку). Такі по коші надалі формують двома способами: перший — по кущовій системі, коли всі знову виникаючі вуси перио дически видаляють, а другий — по так званої узкополос ний системі, коли вуси укореняють, не відокремлюючи від маткових.
кущів, уздовж ряду так, щоб смуга рослин (материнськ і дочірніх) була не ширше ЗО—40 див.
Другий спосіб предпосадочное мульчирование ґрунту виключає.
Суниця вимагає дотримання технології її посадки. У підготовлену лунку (ямку) опускають корінь розсади й розправляють їх так, щоб вони не збивалися в грудку й не загиналися кінцями нагору. Занадто довгих корінь (більше 7 див) перед посадкою трохи підріжуть. Після рівномірного розподілу корінь в обсязі лунки їх засипають ґрунтом в 2-3 прийоми з обовязковим її ущільненням. При цьому стежать за тим, щоб верхівкова брунька («серденько») перебувала на рівні поверхні ґрунту.
При використанні горшечной розсади суниці техніка посадки багато спрощується: у лунку опускають горшочек з.
розсадою й ущільнюють його ґрунтом. У тих випадках, коли ис-.
196.
користується не зовсім розвинена (слабка) розсада, а також коли треба одержати многорожковые кущі, в одне гніздо саджають 2-3 рослини суниці.
Саджати суницю краще в прохолодний час дня, у похмуру й навіть у дощову погоду. У жарку, сонячну погоду нижні листи в розсади доцільно видалити, а після її висадження протягом 5-7 днів бажано рослини притенять різними підручними матеріалами (наприклад, мішковиною, газетами, гілками, сирою травою й ін.), частіше поливати або обприскувати водою.
Відразу після посадки полив рослин обовязковий. При поливі стежать за тим, щоб вода не розмила (не оголила) коріння або, навпаки, не затопила рідким ґрунтом «серденько». При поливі в середньому витрачають по одному цебру води на кожні 10-15 рослин.