1.

Рій, залишаючи вулик, залишає в гнізді материнської.

родини величезна кількість розплоду, що служить источ ником швидкого відновлення сили родини. За рахунок цих же.

бджіл з родини може вийти другий рій.

2.

Матка, що знизила кладку яєць, відкладає в мисочки ройових маточников більші яйця, з яких виводять.

ся повноцінні молоді матки.

3.

У матки знижується й тимчасово припиняється діяч ность яєчників, вони помітно зменшуються в обсязі, що ве дет до вивільнення місця в черевці для розпрямлення віз задушливих мішків і поновлення літної діяльності матки (для польоту з роєм).

Після откладки яєць у мисочки ройових маточников кількість бездіяльних молодих бджіл день у день помітно збільшується, образуя більшу групу фізіологічно підготовлених до роїння бджіл, які й становлять основну масу риючи. Одночасно в родині розвиваються й молоді матки. Після запечатування маточников з родини виходить перший рій зі старою плодовою маткою. З першим роєм вилітає біля половини всіх бджіл родини. Другий рій, якщо погода не затримує виходу першого рою, виходить на девятий день після першого. У кожному наступному рої число бджіл зменшується.

Роїння бджолиних родин залежить від умов, що створюються як усередині гнізда, так і в природі. Холодна погода й сильна жара, що вимагають від бджіл більших витрат енергії (і живильних речовин), число родин, що рояться, на пасіці знижують. Найбільше часто рояться бджоли при сприятливій для літної діяльності погоді й наявності підтримуючого медозбору. При повній відсутності медозбору й при рясному медозборі бджоли майже не рояться. Рясний медозбір обриває процес роїння на будь-якій стадії його розвитку, при цьому бджоли знищують всі маточники й активно включаються в роботу по зборі нектару й переробці його в мед.

Рої можна використовувати для одержання приросту нових родин на пасіці й для збору й переробки нектару під час головного медозбору. Ранневесенние рої, що вийшли до настання періоду масового вирощування бджіл до медозбору або на самому початку цього періоду, можна розглядати як бажані природні отводки: молоді матки в родинах устигають почати кладку яєць, за рахунок чого наращивается додаткова маса бджіл, підвищується.

продуктивність пасіки (пізні рої знижують продуктивність родин).

День виходу риючи з родини можна визначити за віком личинки в ройових маточниках.

Перші рої зі старими матками дуже чутливі до погодних умов і вилітають тільки в теплі, тихі й сонячні дні. Частіше (найбільше роїв) рої виходять між 10 і 13 годинниками, але стежити.

за їхнім виходом необхідно з 8

«З™"®

°дап> рш.

годин до 15 годин. У день виходу риючи з родини (часто з ранку) років бджіл помітно слабшає. Починається вихід риючи зненацька й триває 5-10 хв. Сигналом до виходу служать звуки, видавані бджолами-розвідницями, що прилетіли з місця обраного ними нового житла. Сигнал цей діє на бездіяльних молодих бджіл, змушуючи їх стрімко направлятися до джерела світла (до льотка) і швидко злітати (бджоли, що працюють у гнізді й літають за кормом, на цей сигнал не реагують).

бджоли, Що Рояться, видають характерний гул, по якому можна визначити початок виходу риючи з вулика. Матка виходить із льотка після виходу й підйому основної маси бджіл у віз-дух.

Для забезпечення піймання риючи матку в момент виходу з льотка доцільно укласти в клітинку, що потім прикріпити усередині широко відкритої роевни. Роевню після цього підвішують у тім місці, де літає найбільша кількість бджіл риючи. У цьому випадку вони добре заходять у роевню самі.

Якщо рій намічають зробити окремою родиною, то вулик, з якого він вийшов, відносять убік, а на його місце ставлять новий, з відповідним набором гніздових рамок. Матку в клітинці поміщають у середину гнізда, між