1.

Рій, залишаючи вулик, залишає в гнізді материнської.

родини величезна кількість розплоду, що служить источ ником швидкого відновлення сили родини. За рахунок цих же.

бджіл з родини може вийти другий рій.

2.

Матка, що знизила кладку яєць, відкладає в мисочки ройових маточников більші яйця, з яких виводять.

ся повноцінні молоді матки.

3.

У матки знижується й тимчасово припиняється діяч ность яєчників, вони помітно зменшуються в обсязі, що ве дет до вивільнення місця в черевці для розпрямлення віз задушливих мішків і поновлення літної діяльності матки (для польоту з роєм).

Після откладки яєць у мисочки ройових маточников кількість бездіяльних молодих бджіл день у день помітно збільшується, образуя більшу групу фізіологічно підготовлених до роїння бджіл, які й становлять основну масу риючи. Одночасно в родині розвиваються й молоді матки. Після запечатування маточников з родини виходить перший рій зі старою плодовою маткою. З першим роєм вилітає біля половини всіх бджіл родини. Другий рій, якщо погода не затримує виходу першого рою, виходить на девятий день після першого. У кожному наступному рої число бджіл зменшується.

Роїння бджолиних родин залежить від умов, що створюються як усередині гнізда, так і в природі. Холодна погода й сильна жара, що вимагають від бджіл більших витрат енергії (і живильних речовин), число родин, що рояться, на пасіці знижують. Найбільше часто рояться бджоли при сприятливій для літної діяльності погоді й наявності підтримуючого медозбору. При повній відсутності медозбору й при рясному медозборі бджоли майже не рояться. Рясний медозбір обриває процес роїння на будь-якій стадії його розвитку, при цьому бджоли знищують всі маточники й активно включаються в роботу по зборі нектару й переробці його в мед.

Рої можна використовувати для одержання приросту нових родин на пасіці й для збору й переробки нектару під час головного медозбору. Ранневесенние рої, що вийшли до настання періоду масового вирощування бджіл до медозбору або на самому початку цього періоду, можна розглядати як бажані природні отводки: молоді матки в родинах устигають почати кладку яєць, за рахунок чого наращивается додаткова маса бджіл, підвищується.

продуктивність пасіки (пізні рої знижують продуктивність родин).

День виходу риючи з родини можна визначити за віком личинки в ройових маточниках.

Перші рої зі старими матками дуже чутливі до погодних умов і вилітають тільки в теплі, тихі й сонячні дні. Частіше (найбільше роїв) рої виходять між 10 і 13 годинниками, але стежити.

за їхнім виходом необхідно з 8

«З™"®

°дап> рш.

годин до 15 годин. У день виходу риючи з родини (часто з ранку) років бджіл помітно слабшає. Починається вихід риючи зненацька й триває 5-10 хв. Сигналом до виходу служать звуки, видавані бджолами-розвідницями, що прилетіли з місця обраного ними нового житла. Сигнал цей діє на бездіяльних молодих бджіл, змушуючи їх стрімко направлятися до джерела світла (до льотка) і швидко злітати (бджоли, що працюють у гнізді й літають за кормом, на цей сигнал не реагують).

бджоли, Що Рояться, видають характерний гул, по якому можна визначити початок виходу риючи з вулика. Матка виходить із льотка після виходу й підйому основної маси бджіл у віз-дух.

Для забезпечення піймання риючи матку в момент виходу з льотка доцільно укласти в клітинку, що потім прикріпити усередині широко відкритої роевни. Роевню після цього підвішують у тім місці, де літає найбільша кількість бджіл риючи. У цьому випадку вони добре заходять у роевню самі.

Якщо рій намічають зробити окремою родиною, то вулик, з якого він вийшов, відносять убік, а на його місце ставлять новий, з відповідним набором гніздових рамок. Матку в клітинці поміщають у середину гнізда, між рамками. Бджоли риючи, політавши якийсь час у районі пасіки й не виявивши матки, вертаються на звичне місце й попадають у новий вулик, де й знаходять свою матку. У материнській родині літних бджіл не залишається, тому що вони злітаються на колишнє місце стоянки вулика, і ройовий стан припиняється; варто лише залишити в її гнізді один із кращих маточников, а інші забрати.

У тому випадку, якщо вихідну матку піймати не вдалося, а бджоли й матка вже вилетіли, необхідно виждати, поки бджоли риючи повністю зберуться (прищепляться), а потім зібрати рій.

Збирають рій, що прищепився, залежно від місця його перебування, двома способами. Рій, що висить на порівняно тонкій гілці дерева, стряхивают у підведену під нього широко відкриту роевню. Після чого роевню підвішують на те ж місце, де перебував рій, що прищепився, і не потрапили при струшуванні риючи бджоли самі в неї зберуться. Після того як бджоли зберуться в роевню, кришку роевни закривають і несуть рій на час у прохолодне місце або ставлять у тінь. Рій же, що розмістився на стовбурі дерева або на товстій гілці, збирають частинами за допомогою великої деревяної ложки або спеціальним черпаком. Коли основна маса бджіл, а з.

ними й матка, будуть зібрані в роевню, те бджі.

л, що залишилися можна змести мякою щіткою (пучком трави) , змушуючи їх злітати; потім вони самі злетяться в роевню.

Поселяють рігі у попередньо підготовлений вулик, у який поміщають один світлий стільник з молодими личинками з будь-якої здорової родини.

Біля.

стільника з розплодом ставлять 1-2 порожніх стільники для кладки маткою яєць і 1-2 рамки з вощиною. По краях розміщають по одному стільнику з медом. (Звичайно на кожний кілограм бджіл риючи у вулик ставлять по 4 рамки) . Знову виготовлені вулики перед цим корисно обмазати зсередини.

розплавленим воском і прополісом.

Пересаджують рої з роевен у підготовлені вулики звичайно до вечора, після витримки в прохолодному місці, щоб бджоли.

заспокоїлися й з ранку приступилися до роботи. Посадити рій можна двома способами: через верх вулика й через льоток. При посадці через верх укомплек-

тованный рамками вулик відкривають і бджіл на роевни поступово стряхивают з рамки. На корпус вулика перед цим бажано поставити порожню магазинну надставку або ггідкрышник. Якщо потрібно піймати матку, то під надставку (подкрышник) кладуть розділові фати. При цьому бджоли підуть у вулик, а матка й трутні залишаться на фатах. Так надходять звичайно тоді, коли в один вулик поміщають два рої й одну з маток забирають. Для посадки риючи через льоток вулика беруть лист фанери, ставлять його похило так, щоб одним краєм він примикав безпосередньо до льотка. Потім бджіл з роевни обережно вибирають деревяною ложкою й сфяхивают на фанеру спочатку поблизу льотка, а потім і далі від нього. Перші бджоли відразу ж знаходять льоток і спрямовуються у вулик. У міру просування бджіл у вулик нові їхні порції з роевни підсипають так, щоб вони в один шар рухалися до льотка. У цьому випадку серед бджіл, що рухаються, легко виявити матку, і якщо потрібно, відібрати її.

Гаїв, що вигнили з родии безпосередньо перед початком головного медозбору, успішно працюють на зборі нектару. Особливо активно збирають нектар рої масою 5—6 кг. Рій меншої маси не має достатньої сили, щоб добре використовувати медозбір. У ньому розвивається значна кількість розплоду, що відволікає бджіл від інтенсивного збору нектару. Тому рої меншої маси варто поєднувати по 2— З разом і одержувати « рої-медовики» необхідної сили. При виході в один день декількох роїв їх поселяють у вулик один за іншим. Оселивши у вулик рій недостатньої сили, можна під-силить його й роями, що виходять у наступні дні. При посадці у вулик декількох роїв всіх маток обовязково виловлюють і поміщають між стільниками в клітинках. На другий день, коли рої освояться й почнуть працювати, зайвих маток забирають, а одну випускають. У вулик для збірного рою ставлять по черзі половину рамок з вощиною й половину зі світлими стільниками.

В « рої-медовшеє» обмежують кладку яєць маткою, використовуючи для цього розділові фати, щоб бджоли не вирощували багато розплоду. Коли до кінця медозбору бджіл у вулику залишається мало, їх разом з расплодами передають для під-силивания ослабілій родині. Весь мед, зібраний « риємо-медовиком», складе товарну продукцію пасіки.

Рої, що виходять у період підготовки бджіл до головного медозбору, найбільше доцільно використовувати для вирощування додаткових бджіл. Для цього в материнській родині знищують всі маточники, крім одного кращого, на гніздової корпус ставлять другий корпус або дві магазинні надставшики з 4-6 гніздовими рамками й відокремлюють від материнської родини суцільною перегородкою. Для літа бджіл з верхнього корпуса відкривають із протилежної сторони (від льотка основної родини) маленький льоток і поміщають у нього рій. Стара плодова матка відразу ж приступає до кладки яєць. У материнській родині (після спарювання із трутнями) почне відкладати яйця молода матка. Перед настанням головного медозбору перегородку, що розділяє родини, виймають, і родини поєднуються. Маток при цьому можна не відшукувати. В 80 % випадків бджоли залишають молоду плодову матку, знищивши стару.

Якщо рій вийшов під час медозбору, то в материнській родині знищують всі маточники, гніздо розширюють постановкою двох магазинних надставок зі стільниками, рій, Що Зібрався, з маткою ввечері стряхивают через верх вулика. При відсутності медозбору повернення риючи в материнську родину роїння не припиняє, а лише затягує ройовий бездіяльний стан родини; бджоли знову закладають ройові маточники, і через 8 днів рій може вийти знову.

Підготовка бджолиної родини до роїння завжди супроводжується значним зниженням її працездатності. Після виходу риючи літна діяльність бджіл не активізується, тому що значна частина бджіл займається будівництвом стільників і вирощуванням розплоду в новому житлі. Крім того, збір і посадка роїв - дуже трудомісткі роботи. Допускаючи роїння, бджоляр повинен у ройову пору щодня бути присутнім на пасіці, що викликає більші утруднення в роботі Рої часто прищеплюються у важкодоступних місцях, і потрібні більші зусилля й багато часу для їхнього збору. Роїння ускладнює проведення племінної роботи, тому що допускає висновок маток у будь-якій родині, а не в спеціально виділюваних родинах із числа найбільш проявляющих позитивні ознаки. Тому сучасне бджільництво повинне будуватися в основному на противороевых прийомах.

Противороевьге прийоми нерозривно повязані із прогресивною системою пчеловождения, при якій роїння як спосіб розмноження родин практично втратило своє значення. Виходячи із цього, варто відрізняти прийоми, що попереджають роїння, від прийомів боротьби з ройовим станом, що вже почався, бджолиної родини.

Заходу впливу на бджолину родину, що попереджають роїння, установлені на основі сучасних знань природи інстинкту роїння й умов, необхідних для його прояву, і включає у свій комплекс своєчасне збільшення обсягу гнізда, затінення вуликів від сонця, уменьшение утеплення й посилення вентиляції гнізда, активне завантаження бджіл роботами, добір розплоду для отводков, відділення бджіл від розплоду й ін.

Збільшувати обсяг гнізд у таких випадках доцільно за рахунок своєчасного їхнього розширення, що забезпечує завантаженість бджіл роботою й утримує їх якийсь час від роїння. Розширювати гнізда необхідно так, щоб бджоли змогли повністю зайняти нові стільники або рамки з вощиною. Найбільше активно бджоли освоюють нові стільники (рамки), поставлені в гнізда між рамками з розплодом. Сильним родинам можна майже вдвічі збільшити обсяг гнізда шляхом постановки нових стільників (рамок з вощиною) упереміж із уже освоєними рамками з розплодом («розрядка» гнізда). При наявності підтримуючого медозбору в теплу погоду така «розрядка» гнізда дає гарні результати по попередженню роїння й нагромадженню бджіл у родині.

Щоб вулики не перебували на пригріві, коли бджоли не в змозі знижувати температуру гнізда й можуть приходити в ройовий стан, розміщати їх треба так, щоб у найбільш жаркі годинники дня вони виявлялися в тіні рослин. Якщо вулики виявляються на пригріві, то їх затінюють шляхом розміщення на дахах гілок дерев і чагарників, трави, соломяних матів і ін.

Для полегшення вентиляції гнізда бджолами зменшений ный з весни льоток вулика в міру росту сили родини поступово.

розширюють, відкривають верхні льотки, усяке утеплення уби.

рают, холстик у задньої стінки відгинають (відкриваючи на.

3—5.

мм верхні бруски рамок).

.. .

Зменшити (а іноді запобігти) роїння вдається завантаженням бджіл роботою з будівництва стільників, вирощуванню розплоду, інтенсивному принесенню у вулик і переробці.

нектару в мед (вивіз бджіл на медозбір найбільш ефективний противороевой прийом).

Затримувати надовго нагромадження в родині надлишку молодих бджіл і, отже, попереджати роїння можливо й своєчасним, систематичним відПритенение ульев.

бором ІЗ гнізд СОТОрамок з розплодом. У цьому випадку матка тривалий час відкладає багато яєць, і родина змушена вирощувати багато розплоду. Відбирати в родинах розплід необхідно ще до того, як будуть відкладені яйця в мисочки ройових маточников. Якщо ж бджоли закладуть ройові маточники, то добір розплоду роїння вже не запобіжить. Практика показує, що при наявності розплоду на 8 і більше рамках умови, необхідні для роїння, уже створюються. У багатокорпусних вуликах сильним родинам, що займають навесні два корпуси, третій будівельний (5 порожніх стільників і 5 рамок з вощиною), або противороевой, ставлять між цими, уже освоєними. При цьому нижній і верхній корпуси міняють місцями.

Добір розплоду, а отже, і молодих бджіл, що виводяться з нього, розмір родини помітно зменшує, чого не можна допустити під час тривалого, але порівняно слабкого головного медозбору. У таких випадках бездіяльні бджолині родини доцільно перемкнути швидко на роботу. Такий прийом заснований на відділенні бджіл від розплоду (але так, щоб усе бджоли залишилися в одному вулику). У цьому випадку (при виявленні під час медозбору ройових маточников) стільник з маткою й ще два стільники (переважно з відкритим розплодом) переносять у новий вулик. У цей вулик додають рамки з порожніми стільниками й вощиною.

Сформований у такий спосіб вулик ставлять замість вулика з колишньою родиною, а останній - поруч, повернувши льотком у протилежну сторону. При цьому всі літні бджоли з родини, що готується до роїння, перелетять у новий вулик зі своєю маткою (де немає розплоду) і залишаться в ньому. У родині без літних бджіл і матки знищують всі.

маточники (крім ОДНОГО-

°Д

противороевым отводком, кращого) і залишають у такому положенні на трохи

днів. У цьому випадку ні перша родина (без розплоду), ні друга (без літних бджіл) роїтися не будуть. Коли бджоли в цих родинах почнуть активно працювати, їх поєднують в одну родину, для чого одну з маток попередньо відбирають, а корпус із розплодом установлюють на корпус із маткою.

У пасічницькій практиці нові родини одержують найчастіше в результаті організації отводков, тому що природне роїння бджіл — процес до деякої міри стихійний, бджолярем погано керований.

Отводки можна розміщати в тих же вуликах, у яких перебувають основні родини. В 12-рамкових вуликах верхні корпуси попередньо відокремлюють від нижніх суцільною перегородкою. Другий корпус установлюють на перший так, щоб його льоток був звернений у протилежну сторону від льотка нижнього корпуса. В 20-рамкових вуликах відведення розміщають збоку основних родин за глухою перегородкою.

При формуванні отводков з метою одержання приросту родин на пасіці найбільше зручно користуватися окремими вуликами. У цьому випадку з ними зручніше працювати.

Отводки підрозділяються на індивідуальні (всі стільники для отводка беруться з однієї родини) і збірні (стільники беруться з 2-3 родин). Збірні отводки формують у тих випадках, коли матки в бджоляра зявляються раніше, ніж підсиляться родини, від яких намічене робити отводки (необхідно мати повний корпус бджіл).

При формуванні індивідуальних отводков з родини беруть 2-3 стільники з розплодом, а кормові стільники - із запасу. Такий добір стільників попереджає роїння бджолиної родини.

Для отводков стільники беруть завжди із бджолами (переважно молодими) і зрілим розплодом. Особливо добре забирати стільники з розплодом, з яких уже почали виходити молоді бджоли.

Отводок краще формувати із плодовою маткою, тому що через 2-3 доби після підсадження вона вже приступає до откладке яєць. При цьому для отводка із двох сильних родин беруть по трьох стільника зі зрілим розплодом і по одному стільнику з медом і пергою. У таких отводках зявляється розплід всіх віків, і вони досить швидко перетворюються в повноцінні родини, які успішно використовуються на медозборі.

При використанні неплодових маток отводки формують у два прийоми: спочатку створюють нуклеус із 2 стільників з розплодом і молодими бджолами й 2 - з кормами. У нуклеуси поміщають відразу ж неплодових маток у клітинках, а на другий день їх випускають. Через 10-12 днів, коли молоді матки після спарювання із трутнями приступають до откладке яєць, у нуклевуси додають ще по 2-3 стільники зі зрілим розплодом (без бджіл). Після цього нуклеус перетворюється в отводок, рівний по силі середнім родинам на пасіці.

Сила формованих отводков залежить також від часу, що залишився до головного медозбору. За місяць до його початку для отводка досить взяти 4 стільники з розплодом і 2 з кормами. За 10-15 днів до медозбору для отводка вже буде потрібно взяти 6 стільників з розплодом і 2 з кормами. Як правило, формують такі отводки на базі двох сильних родин, відбираючи від кожної в середньому по 3 стільники з розплодом.

Відбирати стільники й формувати отводки найкраще під час теплої погоди при невеликому медозборі, коли у вуликах перебуває порівняно мало літних бджіл. Спочатку в гнізді родини відшукують матку й ізолюють її на соте разом із бджолами ковпачком. Потім підбирають потрібні стільники з розплодом і переставляють їх разом із бджолами в новий вулик або корпус, призначений для отводка. Щоб компенсувати зліт старих бджіл, в отводок стряхивают додатково робітників особин з 2-3 стільників з розплодом. Замість відібраних стільників з розплодом основним родинам дають рамки з вощиною, поміщаючи їх по обидва боки від стільників з розплодом. По закінченні роботи ковпачок, що охороняє матку, видаляють, а стільник з нею залишають у гнізді основної родини.

У прохолодну погоду відведень добре утеплюють, у жарку погоду вживають заходів до підвищення вентиляції його гнізда. До вечора відкривають льотки спочатку на 2-4 див, а в міру посилення родини - до розміру льотків у родинах середньої сили.

Часто (для збільшення чисельності родин на пасіці) прибігають до методу розподілу сильних родин «на пів-літа». Для розподілу родини до її корпуса підносять порожній вулик. Проти льотка вулика родини, що ділиться, убивають у землю кілочок, по обох сторони від нього відмірюють рівні відстані й так, щоб поставлені в цих місцях вулики могли перебувати на однаковій відстані від місця положення вулика з родиною. Після цього вулики відкривають і половину стільників з маткою переносять зі старого вулика в новий (бажано, щоб у вулик з маткою потрапило більше стільників з відкритим розплодом). У половину, що залишилася, родини (без матки) підсаджують нову плодову матку, накривши її на соте ковпачком строком на 1-2 доби. Обидва вулики відносять від колишнього місця на відзначені раніше місця, установлюючи льотками в ту сторону, куди був спрямований льоток старої родини. Вертаючись із поля й не знайшовши льотка свого вулика на колишнім місці, літні бджоли розлітаються рівномірно (нарівно) в обидва вулики.

Для формування нових родин способом нальоту на