При цьому способі в обох родинах на тривалий час порушується співвідношення літних і нелітних бджіл. Тому його застосовують в основному як засіб боротьби з роїнням (і бездіяльністю бджіл) під час медозбору.
На відміну від природного роїння, отводки формуються в потрібний термін від високопродуктивних, незлобних, стійких до захворювань, добре зимуючих і неройливых бджолиних родин.
Штучне роїння сприяє збільшенню числа бджолиних родин на пасіці, дає можливість приріст бджолиних родин планувати заздалегідь, полегшує ведення племінної роботи з метою поліпшення спадкоємних ознак бджіл. Цей метод є важливим засобом попередження роїння бджолиних родин. При правильному його использовании вихід меду із бджолиних родин на пасіці не знижується й навіть збільшується.
Можливість прискореного розмноження бджіл ґрунтується на знанні закономірностей росту бджолиної родини. У період інтенсивного її росту всю енергію бджіл направляють на інтенсивне вирощування розплоду. Утримувати родину в стадії росту вдається шляхом систематичного добору від її молодих бджіл і розплоду для формування отводков. Для цього в дію вводять нових плодових маток, які дають додатковий розплід і бджоли, а перші, рано сформовані отводки, у свою чергу, дають розплід і бджоли для наступних партій отводков. Інтенсивне розмноження бджіл здійснюється (у цьому випадку) на шкоду товарному медозбору, тому що потреба в кормі додаткових родин зростає.
Звичайно для прискореного розмноження виділяють не всі родини, а тільки 1/3 найдужчих, добре перезимованих. Інші родини залишають для збору й переробки нектару, і якщо буде потреба для посилення нових родин (при несприятливих умовах погоди й медозбору).
У практиці використовують два основних способи прискореного розмноження бджолиних родин: з послідовним формуванням отводков при постачанні їх плодовими (або неплодовими) матками, отриманими зі спеціалізованих матковыводных господарств; з одночасним (разовим) формуванням нових родин з ройових бджіл і ройових маточников.
У першому випадку саму ранню партію отводков формують із настанням стійкої теплої погоди й появою квітучих рослин. Виділені для розподілу родини повинні мати в цей час 8-9 вуличок бджіл і 7-8 стільників з розплодом, що спостерігається звичайно в останній декаді травня - першій декаді червня. Первісна сила отводков повинна становити 4-5 вуличок (один кг) бджіл. Для першої партії отводков досить корисно використовувати перезимованих у нуклеусах запасних маток (плодових), що залишилися після виправлення навесні безматочних родин. Посилені розплодом нуклеуси з такими матками ростуть інтенсивно. Від них можна буде брати бджоли й розплід для наступних партій отводков. З огляду на це, з літа кожного минулого року можна спеціально залишати запасних плодових маток поверх того кількості, що потрібно для виправлення безматочних родин.
Для отводков беруть бджоли й стільники з розплодом з таким розрахунком, щоб надалі основна родина не слабшала, щоб бджоли, що залишилися у вулику, забезпечували выкормку всього розплоду, що зявляється в гнізді в результаті відгуки яєць маткою. Звичайно в основній родині залишають 6-7 стільників з розплодом, відбираючи 2-3 таких стільники й 1 кг бджіл. Якщо отводок виявиться ослабленим, то його подсиливают 12 стільниками з розплодом з родин, виділених для медозбору. Коли кількість розплоду в основних родинах відновиться (через 12-17 днів), формують другу партію отводков. Замість відібраних рамок родинам дають рамки зі стільниками упереміж з рамками, оснащеними вощиною.
Отводки повинні забезпечуватися 4-6 кг запаси меду й обовязково 1-2 стільниками з пергою. Стільники з медом варто брати із запасу або з інших, що не розмножуються родин. При відсутності