При цьому способі в обох родинах на тривалий час порушується співвідношення літних і нелітних бджіл. Тому його застосовують в основному як засіб боротьби з роїнням (і бездіяльністю бджіл) під час медозбору.

На відміну від природного роїння, отводки формуються в потрібний термін від високопродуктивних, незлобних, стійких до захворювань, добре зимуючих і неройливых бджолиних родин.

Штучне роїння сприяє збільшенню числа бджолиних родин на пасіці, дає можливість приріст бджолиних родин планувати заздалегідь, полегшує ведення племінної роботи з метою поліпшення спадкоємних ознак бджіл. Цей метод є важливим засобом попередження роїння бджолиних родин. При правильному його использовании вихід меду із бджолиних родин на пасіці не знижується й навіть збільшується.

Можливість прискореного розмноження бджіл ґрунтується на знанні закономірностей росту бджолиної родини. У період інтенсивного її росту всю енергію бджіл направляють на інтенсивне вирощування розплоду. Утримувати родину в стадії росту вдається шляхом систематичного добору від її молодих бджіл і розплоду для формування отводков. Для цього в дію вводять нових плодових маток, які дають додатковий розплід і бджоли, а перші, рано сформовані отводки, у свою чергу, дають розплід і бджоли для наступних партій отводков. Інтенсивне розмноження бджіл здійснюється (у цьому випадку) на шкоду товарному медозбору, тому що потреба в кормі додаткових родин зростає.

Звичайно для прискореного розмноження виділяють не всі родини, а тільки 1/3 найдужчих, добре перезимованих. Інші родини залишають для збору й переробки нектару, і якщо буде потреба для посилення нових родин (при несприятливих умовах погоди й медозбору).

У практиці використовують два основних способи прискореного розмноження бджолиних родин: з послідовним формуванням отводков при постачанні їх плодовими (або неплодовими) матками, отриманими зі спеціалізованих матковыводных господарств; з одночасним (разовим) формуванням нових родин з ройових бджіл і ройових маточников.

У першому випадку саму ранню партію отводков формують із настанням стійкої теплої погоди й появою квітучих рослин. Виділені для розподілу родини повинні мати в цей час 8-9 вуличок бджіл і 7-8 стільників з розплодом, що спостерігається звичайно в останній декаді травня - першій декаді червня. Первісна сила отводков повинна становити 4-5 вуличок (один кг) бджіл. Для першої партії отводков досить корисно використовувати перезимованих у нуклеусах запасних маток (плодових), що залишилися після виправлення навесні безматочних родин. Посилені розплодом нуклеуси з такими матками ростуть інтенсивно. Від них можна буде брати бджоли й розплід для наступних партій отводков. З огляду на це, з літа кожного минулого року можна спеціально залишати запасних плодових маток поверх того кількості, що потрібно для виправлення безматочних родин.

Для отводков беруть бджоли й стільники з розплодом з таким розрахунком, щоб надалі основна родина не слабшала, щоб бджоли, що залишилися у вулику, забезпечували выкормку всього розплоду, що зявляється в гнізді в результаті відгуки яєць маткою. Звичайно в основній родині залишають 6-7 стільників з розплодом, відбираючи 2-3 таких стільники й 1 кг бджіл. Якщо отводок виявиться ослабленим, то його подсиливают 12 стільниками з розплодом з родин, виділених для медозбору. Коли кількість розплоду в основних родинах відновиться (через 12-17 днів), формують другу партію отводков. Замість відібраних рамок родинам дають рамки зі стільниками упереміж з рамками, оснащеними вощиною.

Отводки повинні забезпечуватися 4-6 кг запаси меду й обовязково 1-2 стільниками з пергою. Стільники з медом варто брати із запасу або з інших, що не розмножуються родин. При відсутності медозбору відведенням і основним родинам дають спонукальну підгодівлю.

Після виходу всього розплоду в отводках буде близько 2 кг бджіл. Така сила отводка забезпечує високу яйценосність матки й інтенсивне вирощування розплоду. У міру росту відведенням із плодовою маткою додають ще рамки зі стільниками й вощиною. Якщо в якій-небудь родині матка буде загублена (при вильотах з вулика на спарювання із трутнями), то бджоли й розплід з її переносять в основну родину й використовують при формуванні другої партії отводков.

Третю партію отводков формують через 7-10 днів після другої. До цього часу підготовляють і маток. Від родин, що підсилилися, можна одержати по 1,5-2 отводка.

У всіх випадках розширювати гнізда в отводках необхідно переважно рамками з готовими стільниками. При недоліку стільників рамки з вощиною дають родинам, що не розмножуються частіше.

Перед початком головного медозбору основним родинам і що підсилилися (розвиненим до сили родин) відведенням ставлять магазинні надставки, а родини, що не займають повного корпуса 12-рамкового вулика, подсиливают стільниками із друкованим розплодом від родин, що не розмножувалися.

В останні роки успішно застосовувався спосіб прискореного розмноження бджолиних родин за рахунок використання ройових маточников і роїв. Найбільш ефективний цей спосіб при прискореному розмноженні родин на нечисленних пасіках.

Для застосування цього способу, як і будь-якого іншого, необхідно мати ранньої навесні деяка кількість сильних родин. Із цією метою навесні, відразу ж після першого огляду родин, вживають заходів до найбільш швидкого їхнього посилення. Коли бджоли заповнюють весь гніздової корпус 12-рамкового вулика, то при сприятливих умовах найбільш сильні родини починають закладати ройові маточники. Якщо наме-.

ченна до розмноження сильна родина за якимись причинами не закладає ройових маточников, те до цьому її можна спонукати. Для цього гніздо цієї родини скорочують так, щоб стільники, що залишаються в гнізді, могли бути повністю зайняті бджолами (вулички скорочують до 8-9 мм). Гніздо ретельно утеплюють, льоток скорочують до 10-15 див (верхній закривають) . При повній відсутності медозбору дають спонукальну підгодівлю.

Звичайно перед закладкою бджолами маточников у родинах зявляються трутні. Для цього ще з весни в середину гнізд сильних родин ставлять по 1-2 стільники, що містять значні площі трутневых комірок. У комірки таких стільників корисно набрызгать (перед постановкою в гнізда) цукрового сиропу, тоді бджоли найбільше швидко освоять їх, а матка відразу відкладе в них незапліднені яйця. Як тільки в родинах зявиться друкований трутневый розплід, приступають до стимулювання закладки бджолами ройових маточников. Коли бджоли почнуть ці маточники запечатувати, з родини вийде перший рій зі старою маткою. Під час його виходу матку намагаються піймати в льотка. Якщо матку піймати не вдається, то рій збирається (прищеплюється) на дереві пасіки або поблизу неї. Такий рій пропускають через розділові фати в материнську родину. Бджоли проходять у гніздо, а матка зафимується на фатах, де неї відшукують і поміщають у клітинку. Відібрану матку використовують для формування звичайного отводка із бджіл і розплоду материнської або будь-який інший, досить сильної родини.

З родини з ройовими маточниками на 8-9 день при сприятливих умовах погоди вийде другий рій з однієї з молодих (неплодових) маток. Рій цей буває дуже більшим, тому що в його складі перебувають бджоли першого й другого рою. Рій збирають у роевню, потім формують нові родини, для яких попередньо підготовляють необхідна кількість порожніх вуликів.

Вчасно виходу другого рою весь розплід у гнізді родини буває запечатаним, що створює умови для його розподілу. Для цього в кожний порожній вулик ставлять по 2-3 стільники з розплодом разом із сидячими на них бджолами й стежать, щоб на одному зі стільників залишався один із кращих ройових маточников.

По краях стільників з розплодом поміщають у такі сімейки (отводки з маточником) по одному стільнику з кормами (які беруться із запасу або від інших родин).

Після цього у вулики насипають бджіл з роевни, підхоплюючи їхніми порціями звичайним металевим кухлем. Роевню періодично зважують, щоб бджіл (в усі формовані.

сімейки) розсипати рівномірно. По закінченні цієї роботи відкривають на 2-3 див льотки.

Після виходу з роєм бджоли дуже добре приживаються на новому місці. Тому формування нових родин з ройових бджіл дає значні переваги - створюються відразу повноцінні, працездатні родини.

Отже, всі стільники з розплодом з материнської родини передаються (у цьому випадку) у знову утворені родини, а у вулик материнської родини злетить частина бджіл, узятих з її разом з рас плодными стільниками. Для цих бджіл у вулику залишають (або в нього знову поміщають) кілька стільників і один маточник.

Таким чином, якщо з родини виходить рій масою 4,5 кг, те з нього формують три родини в нових вуликах і одну (четверту) залишають у старому вулику.

На 7-10 день при сприятливій погоді матки після спарювання із трутнями приступають до откладке яєць. До цього часу сила сімейок зростає за рахунок бджіл, що виходять із розплоду. До появи медозбору такі родини забезпечують кормами, вчасно розширюють їхнього гнізда.

Якщо в якийсь із цих родин матка під час польотів на спарювання гине, то бджіл цієї родини приєднують до однієї із сусідніх родин.

До початку основного медозбору такі родини встигають підсилитися, забезпечують себе повноцінними кормами, бувають готовими до зимівлі.