Молоко цільне сухе — 32,0%.
Обрат сухий — 33,5%.
Розглянемо приклад збалансування пасти по протеїні.
Нехай є суміш:.
50 г соєвого борошна зі змістом 44% протеїну = 22 г протеїну.
25 г дріжджів зі змістом 44% = 11 г протеїну 25 г сухого молока зі змістом 32% протеїну = 8 г протеїну.
Усього: 100 г суміші = 41 г протеїну (41%).
Щоб одержати пасту зі змістом 15% протеїну, варто порахувати, у якій кількості пасти повинен утримуватися 41г протеїну: 41 г= 15% х= 100%.
Тоді х = 41 100 : 15 = 275 г, тобто до 100 г білкової суміші треба додати ще 175 г цукрової пудри й меду (вуглеводів), щоб одержати 275 г 15%-ний белково-куті-водної пасти.
Остаточний склад пасти зі змістом 15% протеїну:.
50 г соєвого борошна.
25 г дріжджів.
25 г сухого молока.
80 г цукрової пудри.
95 г меду.
Усього: 275 г пасти з 15% протеїну.
Але краще готовити пасту з ледве меншим змістом протеїну й додаваннями пилка. Нехай вихідна паста буде мати 10% протеїну, тоді х = 41 100 : 10 = 410 р. Отже, до 100 г білкової суміші треба додати 310 г цукрової пудри й меду, а до цієї суміші додати ще 80 г сухого пилка. Оскільки пилок містить 25% протеїнів, те загальна суміш буде мати близько 13% протеїнів, а по вазі - близько 0,5 кг.
Оптимальний склад белково-углвводной пасти зі змістом 13% протеїну:.
50 г соєвого борошна.
25 г дріжджів.
25 г сухого молока.
150 г цукрової пудри.
160 г меду.
80 г сухого пилка.
Усього: 490 г пасти з 13% протеїну.
Білкову пасту готовлять, змішуючи суху цукрову пудру з розмеленими до консистенції борошна складовими, а потім додають мед. Залежно від густоти меду кількість цукрової пудри може змінюватися. Головне, щоб вага вуглеводного компонента (цукор + мед) залишався постійним, а паста мала консистенцію мякого тесту. Можна готовити пасту й більше рідку (тоді бджоли її краще забирають), але дуже рідка паста буде текти. При необхідності в пасту можна додавати небагато води.
Дають пасту у вигляді коржів, які загортають в один шар марлі й кладуть на верх рамок або на стельові ґрати. Зверху корж треба обовязково прикрити целофаном щоб уникнути висихання й покласти утеплення.
Коржа в 0,5-0,8 кг бджоли сильних родин забирають за 6-8 днів.
Але взагалі, чим більше буде в белкововуглеводній пасті пилка, тим більше розплоду зможуть вигодувати на ній бджоли. В ідеалі белкововуглеводна паста повинна складатися тільки з меду й пилка.
Склад медово-пыльцевой пасти:.
Пилок суха - 160 г.
Мед - 330 г.
Усього: 490 г пасти з 12% протеїну.
Оскільки бджоли краще забирають більше рідку пасту, те бажано в процесі готування в цю пасту додати води (у межах 100 г).
Б.М. Музалевский (1986) затверджує, що при додаванні в медово-пыльцевую пасту по 0,8-1,0 г повареної солі на 1 кг пасти родини збільшують на 20-25% виробництво воску.
При проведенні весняного поповнення кормів або стимулюючої підгодівлі з метою профілактики захворювань бажано додавати в корм відповідні ліки (крім антибіотиків, які викликають дизбактери-оз і ослаблення родин) і натуральні препарати: КАС-81, настойку полиню гіркої, перцю гіркого й ін.
А коли ж навесні треба починати білкові підгодівлі, щоб до початку головного медозбору родина наростила максимальну силу?.
Існує кілька підходів у цьому питанні. На думку Г.Ф. Таранова, розрахунок треба проводити в такий спосіб.
1.
Визначають дату початку й кінця головного медосбо.
ра в даній місцевості.
2.
Визначають дату початку висновку самих ранніх бджіл,.
які зможуть дожити до початку головного медос.
бору й брати участь у ньому хоча б 5 днів при усло.
вии, що тривалість життя бджіл становить не менш 35 доби. Для цього від дати початку медос.
бору віднімають 30 днів (35 — 5 = 30 днів — час.
життя бджіл до медозбору) і потім ще 21 день (вре.
мя розвитку бджоли). Тоді 30 + 21 = 51 день, тобто.
за 51 день до початку головного медозбору треба.
починати білкову підгодівлю з метою наращива ния сили родини.
3.
Визначають