Молоко цільне сухе — 32,0%.
Обрат сухий — 33,5%.
Розглянемо приклад збалансування пасти по протеїні.
Нехай є суміш:.
50 г соєвого борошна зі змістом 44% протеїну = 22 г протеїну.
25 г дріжджів зі змістом 44% = 11 г протеїну 25 г сухого молока зі змістом 32% протеїну = 8 г протеїну.
Усього: 100 г суміші = 41 г протеїну (41%).
Щоб одержати пасту зі змістом 15% протеїну, варто порахувати, у якій кількості пасти повинен утримуватися 41г протеїну: 41 г= 15% х= 100%.
Тоді х = 41 100 : 15 = 275 г, тобто до 100 г білкової суміші треба додати ще 175 г цукрової пудри й меду (вуглеводів), щоб одержати 275 г 15%-ний белково-куті-водної пасти.
Остаточний склад пасти зі змістом 15% протеїну:.
50 г соєвого борошна.
25 г дріжджів.
25 г сухого молока.
80 г цукрової пудри.
95 г меду.
Усього: 275 г пасти з 15% протеїну.
Але краще готовити пасту з ледве меншим змістом протеїну й додаваннями пилка. Нехай вихідна паста буде мати 10% протеїну, тоді х = 41 100 : 10 = 410 р. Отже, до 100 г білкової суміші треба додати 310 г цукрової пудри й меду, а до цієї суміші додати ще 80 г сухого пилка. Оскільки пилок містить 25% протеїнів, те загальна суміш буде мати близько 13% протеїнів, а по вазі - близько 0,5 кг.
Оптимальний склад белково-углвводной пасти зі змістом 13% протеїну:.
50 г соєвого борошна.
25 г дріжджів.
25 г сухого молока.
150 г цукрової пудри.
160 г меду.
80 г сухого пилка.
Усього: 490 г пасти з 13% протеїну.
Білкову пасту готовлять, змішуючи суху цукрову пудру з розмеленими до консистенції борошна складовими, а потім додають мед. Залежно від густоти меду кількість цукрової пудри може змінюватися. Головне, щоб вага вуглеводного компонента (цукор + мед) залишався постійним, а паста мала консистенцію мякого тесту. Можна готовити пасту й більше рідку (тоді бджоли її краще забирають), але дуже рідка паста буде текти. При необхідності в пасту можна додавати небагато води.
Дають пасту у вигляді коржів, які загортають в один шар марлі й кладуть на верх рамок або на стельові ґрати. Зверху корж треба обовязково прикрити целофаном щоб уникнути висихання й покласти утеплення.
Коржа в 0,5-0,8 кг бджоли сильних родин забирають за 6-8 днів.
Але взагалі, чим більше буде в белкововуглеводній пасті пилка, тим більше розплоду зможуть вигодувати на ній бджоли. В ідеалі белкововуглеводна паста повинна складатися тільки з меду й пилка.
Склад медово-пыльцевой пасти:.
Пилок суха - 160 г.
Мед - 330 г.
Усього: 490 г пасти з 12% протеїну.
Оскільки бджоли краще забирають більше рідку пасту, те бажано в процесі готування в цю пасту додати води (у межах 100 г).
Б.М. Музалевский (1986) затверджує, що при додаванні в медово-пыльцевую пасту по 0,8-1,0 г повареної солі на 1 кг пасти родини збільшують на 20-25% виробництво воску.
При проведенні весняного поповнення кормів або стимулюючої підгодівлі з метою профілактики захворювань бажано додавати в корм відповідні ліки (крім антибіотиків, які викликають дизбактери-оз і ослаблення родин) і натуральні препарати: КАС-81, настойку полиню гіркої, перцю гіркого й ін.
А коли ж навесні треба починати білкові підгодівлі, щоб до початку головного медозбору родина наростила максимальну силу?.
Існує кілька підходів у цьому питанні. На думку Г.Ф. Таранова, розрахунок треба проводити в такий спосіб.
1.
Визначають дату початку й кінця головного медосбо.
ра в даній місцевості.
2.
Визначають дату початку висновку самих ранніх бджіл,.
які зможуть дожити до початку головного медос.
бору й брати участь у ньому хоча б 5 днів при усло.
вии, що тривалість життя бджіл становить не менш 35 доби. Для цього від дати початку медос.
бору віднімають 30 днів (35 — 5 = 30 днів — час.
життя бджіл до медозбору) і потім ще 21 день (вре.
мя розвитку бджоли). Тоді 30 + 21 = 51 день, тобто.
за 51 день до початку головного медозбору треба.
починати білкову підгодівлю з метою наращива ния сили родини.
3.
Визначають дату закінчення висновку самих.
пізніх.
бджіл, які зможуть брати участь у головному медос.
борі хоча б 5 днів. Для цього від дати закінчення.
медозбору віднімають 5 днів (робота на медозборі),.
ще 3 дні (робота бджоли у вулику після народження) і.
ще 21 день (час розвитку бджоли). Тоді 5 + 3 + 21 = 29 днів, тобто за 29 днів до закінчення головного медозбору матка відкладе яйця, з яких народяться останні бджоли, які зможуть взяти участь у головному медозборі.
Якщо ці роботи покласти на реальні строки виставки бджіл у середніх широтах наприкінці березня - початку квітня, то для підготовки до першого головного медозбору, що починається в першій половині червня, починати білкову підгодівлю треба, по суті, відразу після виставки.
Трохи по-іншому пропонує розраховувати дату початку стимулюючої підгодівлі відомий румунський бджоляр А. Малаю. В основу розрахунку він поклав спостереження, відповідно до яких матка з початку розвитку родини й до кінця липня відкладає по 8931180 яєць у добу, тобто в середньому по 1000 яєць у добу.
Але реальна кількість яєць, відкладених маткою за добу, визначається насамперед здатністю бджіл зігріти й нагодувати розплід, а також зовнішніми температурними й кормовими умовами. Зрозуміло, що зазначений вище темп розмноження не може бути досягнуть провесною. Тому в розрахунку варто врахувати, що навесні розвиток родин іде повільніше до встановлення максимальної інтенсивності 1000 яєць у добу. До того ж у цей час у родині йде відхід зимової бджоли. Тоді при розрахунку одержимо:.
1.
Число днів, необхідних для досягнення маткою.
максимальної яйцекладки, — 22 дня.
2.
Число днів, необхідних для виходу перших бджіл.
після досягнення маткою максимальною яйцеклад ки, — 21 день.
3.
Число днів, необхідних родині для досягнення мак симального рівня розвитку, уважаючи з моменту.
ВЫХО.
так перших бджіл з яєць, відкладених маткою з початку.
максимальної яйцекладки, думаючи, що бджоли живуть 40 днів, - 42 дня.
4. Усього потрібно для розвитку родини до максимального рівня з моменту початку стимулюючої підгодівлі - 85 днів.
За цей час при яйцекладці 1000 яєць у добу родина збільшується на 42 тис. (4,2 кг) бджіл різного віку.
Якщо ці розрахунки покласти на реальні дати початку медозбору й виставки бджіл у середніх широтах, то виходить, що стимулюючу підгодівлю треба починати в другій половині березня, тобто ще до початку виставки. З огляду на стан родин перед виставкою й неминучі при підгодівлі тривожні фактори, не можна гарантувати, що така підгодівля не принесе родині шкоди замість очікуваної користі.
Що стосується південних широт (де, до речі, перебуває й пасіка А. Малаю), те такий варіант початку підгодівлі цілком доречний й розрахунки ці коректні. А взагалі в основу своєї технології інтенсивного пчеловождения він поклав принцип сверхраннего початку вирощування розплоду з метою одержання першого товарного медозбору навіть не з акації, а з верби, верби й садів. Для цього він починає стимулюючі підгодівлі вже в середині січня.
: