— різкі коливання температури й висока вологість у вулику й на вулиці;.
— позднеосенняя підгодівля бджіл цукром у великій.
кількості;.
— недолік перги в гнізді;.
—тривала дощова й холодна погода;.
— слабкий розвиток родин, особливо провесною;.
— влучення в корм залишків пестицидів.
Хвороба може протікати у звичайній або схованій.
формі. При звичайній формі відзначається неблагополучна зимівля бджіл. Вони турбуються, видають безперервний злегка шарудливий звук, вилітають із вулика. У бджіл спостерігається понос, передня стінка, прилітна дошка й стільники усередині вулика забруднені фекаліями. Після виставки бджоли проводять недружній весняний обліт, плазують біля вулика. Хворі бджоли мають збільшене черевце, тріпотять крильми, погано тримаються на стільниках, падають і гинуть. Навесні такі родини погано розвиваються, мають мало розплоду, у них спостерігається кількаразова тиха заміна маток.
Схована форма має менш виражені симптоми й відзначається звичайно в літньо-осінній період.
Кінець хвороби залежить від стану родин і інших факторів. При слабкій поразці й своєчасних мірах профілактики й лікування сила родин може бути відновлена до середини літа, і від них може бути отримана продукція.
При сильній поразці, крім лікувальнопрофілактичних заходів, для відновлення родин необхідне посилення їхнім розплодом і молодими бджолами або обєднання родин.
При виявленні ознак нозематозу проводять ранню або сверхраннюю (наприкінці лютого) виставку бджіл на весняний обліт. З першою нагодою заміняють вулик на чистий, видаляють забруднені рамки, заміняють недоброякісний корм. Гнізда скорочують і добре утеплюють. При переносі в чисті вулики рамок з розплодом ці рамки ретельно очищають від забруднень. Слабкі родини поєднують по 2-3 в одному вулику. Сприяють нарощуванню молодих бджіл у родинах, для чого при необхідності підсаджують здорових якісних маток і проводять стимулюючу підгодівлю.
Лікування медикаментозними препаратами проводиться відразу після виставки й весняного обльоту. Як лікувальні препарати використовують нозематол, нозапицид, але-земат і інші засоби.
Народним засобом лікування нозематозу є полинова настойка. У темну пляшку на 3/4 засипати здрібнений полинь гірку й залити горілкою до горлечка. Через 10 днів настойка готова. Зберігати її можна кілька років, тому настойку можна приготувати заздалегідь - улітку. Заготівлю полиню краще проводити тоді, коли вона цвіте. Оскільки в природі існує багато різних видів полиню, то для того щоб не помилитися й зібрати те, що треба, спробуйте полинь на смак. Якщо смак виявиться пекуче
-гірким, то це полинь гірка.
На 1 л цукрового сиропу (1:1) додають 1 столову ложку полинової настойки. Застосовують із розрахунку 100-150 г лікувального сиропу на вуличку. Застосовувати тричі через 3-5 днів. Навесні полинову настойку корисно й досить бажано давати в профілактичних цілях навіть при відсутності ознак хвороби. До всього інш, полинова настойка стимулює вирощування розплоду й придушує розвиток кліща Варроа.
У профілактиці нозематозу й інших захворювань гарні результати дає застосування срібної води (див. додаток б).
Аскосфероз бджіл (вапняний розплід) — інфекційна хвороба трутневых, бджолиних, маткових личинок і лялечок. Захворювання найчастіше зустрічається при холодній погоді, особливо на пасіках, розташованих на вологих землях (у низинах, у боліт і т.д.). Збудник - гриб аскосфера апіс. Суперечки аскосферы дуже стійкі й у зовнішнім середовищі можуть зберігатися до 15 років.
Найбільш сприйнятливі до хвороби трутневые й бджолині личинки у віці 3-4 днів. Поразка розплоду починається на початку весняно-літнього періоду.
Занедужують звичайно слабкі родини після тривалих похолодань при підвищеній вологості повітря. Під час огляду у відкритих і запечатаних осередках виявляють мумії личинок, покриті