ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ НАВЕСНІ

ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ НАВЕСНІ

Однією з умов інтенсивного зростання сили родин навесні є профілактика таких найпоширеніших захворювань, як нозематоз, варроатоз і аскосфероз.
Нозематоз — инвазионная (паразитарна) хвороба бджолиних родин, викликана суперечками ноземы, що вражає бджіл, трутнів і маток.
Хвороба звичайно проявляється наприкінці зимівлі й навесні ( лютий-травень), приведе до ослаблення й загибелі частини бджіл або всієї родини.
Виникненню нозематозу сприяють:.
— недоброякісний мед з домішкою паді;.
— різкі коливання температури й висока вологість у вулику й на вулиці;.
— позднеосенняя підгодівля бджіл цукром у великій.
кількості;.
— недолік перги в гнізді;.
—тривала дощова й холодна погода;.
— слабкий розвиток родин, особливо провесною;.
— влучення в корм залишків пестицидів.
Хвороба може протікати у звичайній або схованій.
формі. При звичайній формі відзначається неблагополучна зимівля бджіл. Вони турбуються, видають безперервний злегка шарудливий звук, вилітають із вулика. У бджіл спостерігається понос, передня стінка, прилітна дошка й стільники усередині вулика забруднені фекаліями. Після виставки бджоли проводять недружній весняний обліт, плазують біля вулика. Хворі бджоли мають збільшене черевце, тріпотять крильми, погано тримаються на стільниках, падають і гинуть. Навесні такі родини погано розвиваються, мають мало розплоду, у них спостерігається кількаразова тиха заміна маток.
Схована форма має менш виражені симптоми й відзначається звичайно в літньо-осінній період.
Кінець хвороби залежить від стану родин і інших факторів. При слабкій поразці й своєчасних мірах профілактики й лікування сила родин може бути відновлена до середини літа, і від них може бути отримана продукція.
При сильній поразці, крім лікувальнопрофілактичних заходів, для відновлення родин необхідне посилення їхнім розплодом і молодими бджолами або обєднання родин.
При виявленні ознак нозематозу проводять ранню або сверхраннюю (наприкінці лютого) виставку бджіл на весняний обліт. З першою нагодою заміняють вулик на чистий, видаляють забруднені рамки, заміняють недоброякісний корм. Гнізда скорочують і добре утеплюють. При переносі в чисті вулики рамок з розплодом ці рамки ретельно очищають від забруднень. Слабкі родини поєднують по 2-3 в одному вулику. Сприяють нарощуванню молодих бджіл у родинах, для чого при необхідності підсаджують здорових якісних маток і проводять стимулюючу підгодівлю.
Лікування медикаментозними препаратами проводиться відразу після виставки й весняного обльоту. Як лікувальні препарати використовують нозематол, нозапицид, але-земат і інші засоби.
Народним засобом лікування нозематозу є полинова настойка. У темну пляшку на 3/4 засипати здрібнений полинь гірку й залити горілкою до горлечка. Через 10 днів настойка готова. Зберігати її можна кілька років, тому настойку можна приготувати заздалегідь - улітку. Заготівлю полиню краще проводити тоді, коли вона цвіте. Оскільки в природі існує багато різних видів полиню, то для того щоб не помилитися й зібрати те, що треба, спробуйте полинь на смак. Якщо смак виявиться пекуче
-гірким, то це полинь гірка.
На 1 л цукрового сиропу (1:1) додають 1 столову ложку полинової настойки. Застосовують із розрахунку 100-150 г лікувального сиропу на вуличку. Застосовувати тричі через 3-5 днів. Навесні полинову настойку корисно й досить бажано давати в профілактичних цілях навіть при відсутності ознак хвороби. До всього інш, полинова настойка стимулює вирощування розплоду й придушує розвиток кліща Варроа.
У профілактиці нозематозу й інших захворювань гарні результати дає застосування срібної води (див. додаток б).
Аскосфероз бджіл (вапняний розплід) — інфекційна хвороба трутневых, бджолиних, маткових личинок і лялечок. Захворювання найчастіше зустрічається при холодній погоді, особливо на пасіках, розташованих на вологих землях (у низинах, у боліт і т.д.). Збудник - гриб аскосфера апіс. Суперечки аскосферы дуже стійкі й у зовнішнім середовищі можуть зберігатися до 15 років.
Найбільш сприйнятливі до хвороби трутневые й бджолині личинки у віці 3-4 днів. Поразка розплоду починається на початку весняно-літнього періоду.
Занедужують звичайно слабкі родини після тривалих похолодань при підвищеній вологості повітря. Під час огляду у відкритих і запечатаних осередках виявляють мумії личинок, покриті білим пухнатим міцелієм гриба. Трупи личинок висихають, перетворюються в білі довгасті грудочки й легко віддаляються бджолами з осередків, падають на дно вулика. Цвіллю можуть бути покриті стільники, і перга в нижній частині соторамок.
Дуже часто одночасно з аскосферозом родина хворіє й аспергиллезом, збудником якого є грибки виду аспергиллюс. Клінічні прояви аскос-фероза й аспергиллеза відрізняються, по суті, тільки формою й кольором муміфікованих личинок. При аспергил-лезе личинки й лялечки зморщуються, твердіють, покриваються зеленувато-жовтою або чорною цвіллю. Сухі трупи личинок перетворюються у тверді муміфіковані темні грудочки, легко віддаляються з осередків.
З медикаментозних засобів для лікування аскосфероза й аспергиллеза застосовують унисан, аскосан, декаметоксин і інші.
З народних засобів:.
Сік лука. ЗО г лука подрібнюють або пропускають через мясорубку, вливають 0,5 л окропу й наполягають у термосі не менш 1 доби. Цей настій додають до 3 л цукрові сиропи 1:1 і скармливают родинам по 150 мол на вуличку 4 рази з інтервалом в 6 днів.
Часник. Зубками часнику натирають планки рамок, заставні дошки, стінки вуликів. Подавлені стрілки часнику і залишки зубків після обробки залишають на верхніх брусках рамок. Обробку повторюють через 3-5 днів до зникнення ознак хвороби.
Обробку часником можна сполучати з обробкою стеблами й листами календули (нігтиків).
Хвощ польової. У холодну воду для готування сиропу додають здрібнений хвощ польової з розрахунку близько 10% від обсягу. Після закипання води хвощ кипятять ще 15-20 мінут і дають настоятися 30-40 мінут. Потім на цьому відварі готовлять цукровий сироп (1:1) і скармливают бджолам протягом 7-10 днів по 500 мол.
Оцет Харчовий оцет 9% концентрації змішати з кипяченою водою в співвідношенні 1:1 (це буде 4,5% концентрація оцту). Таку концентрацію оцту можна приготувати й з оцтової кислоти, розрахувавши відповідну концентрацію.
Обробку зручно проводити розпилювачем «Росинка». Середня витрата - 10-15 мол на одну вуличку. З вулика знімають дах, утеплення й забирають 2-3 крайні рамки. У простір, що утворився, направляють струмінь із «Росинки» так, щоб розчин потрапив на площу стільника, дно й стінки вулика. Далі пересувають оброблену з однієї сторони рамку до стінки вулика й обробляють наступний простір і так до кінця, переставляючи рамки. Після того як будуть оброблені всі рамки у вулику й весь вулик усередині, обробляють вийняті рамки й ставлять їх на місце. Обробляють також заставні дошки, стеля, утеплення й прилітну дошку. Обробку проводять три рази з перервою в 5-8 днів.
Варто мати в. виду, що ефективність народних засобів боротьби із хворобами нижче, ніж ефективність медикаментозних препаратів. Із цієї причини народні засоби краще застосовувати в якості профілактичних засобів або ж для лікування захворювання в його початковій стадії.
Варроатоз — инвазионная хвороба бджолиних родин, що вражає личинок, лялечок, бджіл, трутнів і маток, викликувана кліщем Варроа-Якобсони. Кліщ за допомогою ротового апарата проколює кутикулу бджоли або личинки й харчується їхньою гемолімфою.
Якщо з осені були проведені якісні обробки родин проти кліща, то навесні помітити наявність кліща в родині й клінічні прояви варроатоза (викидання з вуликів загиблих, недорозвинених, малих розмірів молодих бджіл і трутнів, а також личинок і лялечок) по суті неможливо. Однак підступництво цієї дуже небезпечної й повільно, що протікає хвороби, полягає в тому, що ступінь зараження бджіл кліщем інтенсивно зростає до закінчення сезону. Якщо навесні не проводити профілактичних обробок проти кліща, то до осені ступінь закле-щенности родини може досягти такої величини, при якій родини гинуть.
Крім того, треба мати на увазі й наступна обставина. Кожна самка кліща за зимівлю (150 доби) мо-*має в середньому 4,3 мкл гемолімфи), тому одна самка кліща викликає загибель 1-2 бджіл за зиму. У звязку із загибеллю бджіл по час зимівлі самки кліща переходять на здорових бджіл, і до весни ступінь ураженості родин може зростати в 1, 5-2 рази.
Профілактичні обробки расплодного гнізда навесні можна проводити смужками байварола, аписана, варотома й ін. Для виключення влучення цих препаратів у мед проводять обробку тільки расплодного гнізда ще до постановки другого корпуса на розширення, а з рамок, що перебувають у расплодном корпусі, мед не відбирають взагалі протягом усього сезону.
Однак деякі фахівці не рекомендують проводити весняну обробку від кліща, мотивуючи таку пропозицію в основному тим, що при цьому підвищується можливість влучення химпрепаратов у мед, а також скорочується тривалість життя бджіл.
З такою рекомендацією можна цілком погодитися за умови, що після подвійної обробки восени минулого року буде вірогідно встановлено, що заклещенность родин не перевищує 1-2%, у противному випадку краще все-таки провести ранневесеннюю обробку одним з перерахованих способів.
Зручно для профілактичної обробки застосовувати мурашину кислоту. У целофановий пакет закладають картонку розміром приблизно 20x20 див і просочують її кислотою (наливаючи- на картонку). Потім пакет з картонкою поміщають на верх рамок таким чином, щоб горловина пакета була відкритої, і залишають пакет у вулику на 3-5 днів. Через 12 днів операцію повторюють.
Серед препаратів натурального походження широко відомий КЛС-81: заздалегідь заготовлені, висушені й здрібнені бруньки сосни (50 г), полиню гіркої під час вегетації (50 г) і полиню горькой у період цвітіння (900 г) кипятять в 10 л води 2—3 години. Остиглий і профільтрований розчин додають по 30-35 мол на 1 л сиропу й скармливают по 0,5-1 л лікувального сиропу на родину за 1 раз. Препарат може додаватися в канди при підгодівлях ще до виставки бджіл.
КАС-81 має системну дію на кліща Вар-Роа й стимулюючої - на розвиток бджолиних родин. Недоліки препарату - складність його готування й малий строк зберігання готового препарату (не більше 2-3 днів).
Більш просто з натуральних продуктів застосовується гіркий перець: 50 г стручків або 10 г меленого червоного перцю заварити віл води й тримати на слабкому вогні ще 3-5 мінут, потім добре вкутати й дати настоятися ще доба. У кого є термос відповідного обсягу, той може зробити настойку в ньому. Процідити, змішати 1 л сиропу або ситі з 1 л настойки й дати кожній родині по 200 мол лікувального сиропу за один раз. Можна просто обприскувати бджіл на рамках перцевою настойкою з розрахунку 100-200 мол на родину.
Перцева настойка теж має системну дію на кліща й стимулює розвиток родини, а також ефективно лікує нозематоз.
Серед специфічних весняних хвороб слід зазначити так звану «травневу хворобу», або « ползуч-ку». Наукова назва цієї хвороби - фітотоксикоз, тобто отруєння бджіл нектаром, а найчастіше - пилком отрутних рослин.
Хвороба звичайно зявляється наприкінці квітня травні, а хворіють нею по більшій частині молоді бджоли-годувальниці, які більше чутливі до отруйних речовин. Захворілі бджоли спочатку бувають порушені, а потім стають пригнобленими, виповзають із вулика, падають на землю й плазують по ній з роздутими черевцями або збираються купками.
Фітотоксикоз викликають такі квітучі рослини, як багно болотний, каштан кінський, калужница болотна, лук ріпчастий, тюльпани, молочай, плющ і інші рослини.
Через те, що в ранневесенний період у родини надходить багато пилка й відносно мало нектару, бджоли не мають можливості якісно законсервувати пилок, тобто переробити її в пергу. Тому бджолигодувальниці для готування личиночного- корму споживають багато що погано перебродила перги або свіжого пилка, у яких не тільки є отрутні зєднання, але й недостатньо подавлена патогенна мікрофлора. Тобто можна сказати, що причиною «травневої хвороби» є не тільки надходження у вулик великої кількості пилка, у тому числі й отрутної, але й погана її переробка через недолік необхідної кількості нектару.
Дисбаланс між надлишком пилка й недоліком нектару можна вирівняти, якщо підгодовувати родини рідким цукровим сиропом (1 частина цукру на 2 частині води) по 0,5-1 л протягом декількох днів. Звичайно хвороба після цього відразу проходить. Однак краще, не чекаючи появи симптомів хвороби, у профілактичних Делях скармливать бджолам по 0,20,5 л рідкогоого сиропу щодня або через день. Навесні така підгодівля ніколи не буде зайвою.
Потужним профілактичним засобом, що утрудняє або зовсім виключає весняні хвороби бджіл, є підтримка усередині вуликів стабільної оптимальної температури, незалежно від зовнішніх умов. Цього можна досягти тільки за умови, що гнізда бджіл будуть скорочені й гарно утеплені з усіх боків, а в самому вулику буде використовуватися електропідігрівання з надійної термо-регулюючою апаратурою.