На займаній території, крім місця розташування вуликів, повинна бути обладнана житлова зона: місце для розміщення пасечного будиночка або намету, місце для готування й прийому їжі, місце для зберігання продуктів, яма для побутових відходів, туалет і, по можливості, душ.
Якщо відкачка меду буде проводитися на польовому крапці, то ще обладнається приміщення для відкачки меду, про що буде докладно розказано далі в підрозділі «Відкачка меду».
Місце розташування пасечного будиночка або намету обладнається на сухій ділянці в протилежній стороні від напрямку основного польоту бджіл на медозбір, як правило, у тіні дерев. Стоянка будиночка або намету повинна бути захищена від зливових потоків під час сильних дощів. Для цього стоянка вибирається з урахуванням рельєфу місцевості на височинах або невеликих схилах, а безпосередньо будиночок або намет по периметрі обкопується суцільною неглибокою канавкою, від якої робиться стік убік зниження рельєфу.
Якщо їжу будуть готовити на газовій грубці, то місце для готування їжі обладнають поруч із будиночком. Найкраще над цим місцем розмістити целофановий тент, що однією стороною закріплюють за дах, будиночка, а другий - за дерева. Під таким тентом зручно не тільки готовити, але й можна приймати їжу в непогоду.
• Зручний розмір тенту - 2-3 м. Роблять його з товстої целофанової плівки, що для більшої міцності треба по периметрі прошити кіперною стрічкою або тасьмою. У кутах тенту надійно пришивають міцний шнур, за допомогою якого тент закріплюють у необхідному місці.
Якщо їжу будуть готовити на багатті, то в такому випадку його завжди потрібно розводити на одному* місці, що повинне бути підготовлене й обладнано. Підготовка кострища полягає в тому, що на площі діаметром 40—50 див знімають дерен приблизно на 10—15 див. Потім цим дерном по периметрі кола викладають огородження кострища. Для підвіски посуду ставлять таганок. Зручніше ставити не «класичний» таганок на двох рогульках і поперечному ціпку, а робити похилий таганок. Міцний сирий ціпок (діаметром 3—4 див) загострюють із одного кінця й убивають у землю під кутом 30—40° так, щоб її протилежний кінець перебував над майбутнім багаттям.
Під убитий кінець підсувають цурку відповідного діаметра. Посуд на таганок зручніше вішати не на ручку, а через «інтеграли» - вигнуту у вигляді латинської букви «S» дріт діаметром 3-4 мм.
Для того щоб на багатті можна було зручно користуватися сковородою, під таганок ставлять на бік два червоних цегли (паралельно таганку). Ці цегли перебувають на кострище постійно, тому що для готування їжі не потрібен велике багаття, а цегли будуть утримувати дрова від розкочування.
При тривалому користуванні сковородою для підсмажування риби, мяса, картоплі й ін. треба попередньо розвести багаття, щоб він наполовину прогорів і утворилися вугілля. Після цього велике полумя багаття вбирається й підсмажування проводиться на тліючих вугіллях (як при готуванні шашлику).
Користуючись багаттям, особливо в лісі або біля хлібних полів, що дозрівають, треба самим серйозним образом дотримувати правил протипожежної безпеки. Адже в пекуче літо від багаття до великого лиха буквально один необережний крок.
Для зберігання продуктів можна використовувати холодильник, що харківські бджолярі змусили працювати не від електричної мережі, а від ... газу. Для цієї мети використовують не компресорні, а адсорбційні холодильники - «Кристал», «Морозко» і ін. Ці холодильники небагато переобладнаються. З камери, де за допомогою теплоэлектронагревателя (ТЭН) у штатному режимі виробляється нагрівання робочої речовини, забирають ТЭН, замість якого туди вводять виготовлену самотужки газовий пальник. Цей