При повної, розбиранню расплодного гнізда детальному огляду із записами піддається кожна рамка. Паралельно з розбиранням і ревізією гнізда виробляється і його попереднє складання на зимівлю. Старі темні стільники, а також маломедные стільники видаляють із гнізда. Весь наявний розплід треба зосередити в центрі расплодного корпуса, а з боків медово-перговые й медяні рамки. У процесі попереднього складання гнізда перевага треба віддавати світлим і ясно-коричневим стільникам. Кінцева мета попереднього складання гнізда - видалення старих і маломедных стільників, компонування гнізда відповідно до сили родини й створення сприятливих умов для осіннього розвитку.

У багатокорпусних вуликах у цей час на верх розплід-ного корпуса ставлять кормовий магазин. В ідеальному випадку він повинен бути повністю укомплектований полномедными медяними літніми рамками. Якщо таких рамок не вистачає, то в цей магазин ставлять медяні й медово-перго-вые рамки, заповнені наполовину. Надалі бджоли розмістять на них цукровий корм, що переробляється.

По закінченні осінньої ревізії найближчим часом проводять аналітичну роботу з отриманими записами й становлять «План ремонту родин», у якому намічають конкретні роботи з кожної родини. При цьому мається на увазі оцінка здатності родини достиуь необхідної для зимівлі сили з обліком наявних у неї на даний момент бджіл, розплоду й кормів. Якщо за проведеними оцінками якась родина ввійти в зиму в нормальному стані самостійно не зможе, то в «Плані» намічають ті заходи, які треба провести для надання їй допомоги.

Важливим фактором, що забезпечує якісну зимівлю й інтенсивний весняний розвиток, є оптимальна сила родини, що йде в зимівлю. Раніше ми вже докладно говорили про силу бджолиної родини стосовно до її медопродуктивности, а зараз розглянемо цей фактор стосовно до якості зимівлі.

Родини достатньої сили з більшою кількістю молодих бджіл добре переносять тяжкі умови зими й навесні швидко набирають силу. Слабкі родини з малою кількістю молодих бджіл узимку ще більше слабшають, а навесні наступного року довго не приходять у норму. Погано зимують і сильні родини, що йдуть у зиму зі старими бджолами.

У слабких родинах выкормка розплоду восени закінчується пізніше, ніж у сильних, а це відбивається на витраті корму восени й на навантаженні задньої кишки. У бджіл із сильних родин навантаження задньої кишки восени на 3-4 мг менше, ніж у слабких. Бджоли слабких родин ідуть у зиму з більшим навантаженням кишечника, що й визначає опоношеность їхніх гнізд навесні.

Установлено залежність (мал. 1.26) між силою зимуючих родин і кількістю витраченого ними за зиму корму (Лебедев В.И., Билаш Н.Г., 1991).

З малюнка видно, що мінімальна витрата корму за зиму відзначається в родин силою від 9 до 12 вуличок на рамку Дадана. Відхилення від цього оптимуму як у ту, так і в іншу сторону приводять до різкого збільшення витрати корму за зиму на одиницю живої маси бджіл. Максимальна витрата корму по цьому показнику спостерігається в самих слабких родинах силою 4-5 вуличок бджіл.

Наведені дані дозволяють зробити висновок про те, що на зимовий період існує біологічний оптимум у силі бджолиних родин, при яких вони переносять несприятливий період з мінімальною витратою корму й енергії.

Якщо врахувати цей факт, а також тенденції загальної витрати корму й реальних можливостей по осінньому нарощуванню сили родин, оптимальної для зимівлі варто визнати силу родин в 8-10 вуличок (2-2,5 кг) бджіл. Стосовно до багатокорпусного вулика це означає, що в зиму треба підготувати таку родину, що займала б повністю один корпус при дуже щільному обсиживании рамок бджолами. На такі родини й повинен орієнтуватися бджоляр і приймати всі міри до