ОСІННЯ РЕВІЗІЯ РОДИН І ПОПЕРЕДНЄ СКЛАДАННЯ ГНІЗДА

ОСІННЯ РЕВІЗІЯ РОДИН І ПОПЕРЕДНЄ СКЛАДАННЯ ГНІЗДА

Найчастіше повернення з польового крапка відбувається в серпні, тому не треба затягувати із проведенням осінньої ревізії родин, а зробити її з першою ж нагодою після приїзду додому. Своєчасне проведення ревізії й попереднього складання гнізда полегшить бджолам якісну підготовку до зими.
Оптимальним часом проведення осінньої ревізії в середніх широтах уважається середина серпня. У кожному разі ця робота повинна бути проведена не пізніше 20-25 серпня.
Зміст проведених робіт і мети осінньої ревізії по суті не відрізняються від таких при весняній ревізії. Основна відмінність - інші вимоги до кількості і якості кормів.
При повної, розбиранню расплодного гнізда детальному огляду із записами піддається кожна рамка. Паралельно з розбиранням і ревізією гнізда виробляється і його попереднє складання на зимівлю. Старі темні стільники, а також маломедные стільники видаляють із гнізда. Весь наявний розплід треба зосередити в центрі расплодного корпуса, а з боків медово-перговые й медяні рамки. У процесі попереднього складання гнізда перевага треба віддавати світлим і ясно-коричневим стільникам. Кінцева мета попереднього складання гнізда - видалення старих і маломедных стільників, компонування гнізда відповідно до сили родини й створення сприятливих умов для осіннього розвитку.
У багатокорпусних вуликах у цей час на верх розплід-ного корпуса ставлять кормовий магазин. В ідеальному випадку він повинен бути повністю укомплектований полномедными медяними літніми рамками. Якщо таких рамок не вистачає, то в цей магазин ставлять медяні й медово-перго-вые рамки, заповнені наполовину. Надалі бджоли розмістять на них цукровий корм, що переробляється.
По закінченні осінньої ревізії найближчим часом проводять аналітичну роботу з отриманими записами й становлять «План ремонту родин», у якому намічають конкретні роботи з кожної родини. При цьому мається на увазі оцінка здатності родини достиуь необхідної для зимівлі сили з обліком наявних у неї на даний момент бджіл, розплоду й кормів. Якщо за проведеними оцінками якась родина ввійти в зиму в нормальному стані самостійно не зможе, то в «Плані» намічають ті заходи, які треба провести для надання їй допомоги.
Важливим фактором, що забезпечує якісну зимівлю й інтенсивний весняний розвиток, є оптимальна сила родини, що йде в зимівлю. Раніше ми вже докладно говорили про силу бджолиної родини стосовно до її медопродуктивности, а зараз розглянемо цей фактор стосовно до якості зимівлі.
Родини достатньої сили з більшою кількістю молодих бджіл добре переносять тяжкі умови зими й навесні швидко набирають силу. Слабкі родини з малою кількістю молодих бджіл узимку ще більше слабшають, а навесні наступного року довго не приходять у норму. Погано зимують і сильні родини, що йдуть у зиму зі старими бджолами.
У слабких родинах выкормка розплоду восени закінчується пізніше, ніж у сильних, а це відбивається на витраті корму восени й на навантаженні задньої кишки. У бджіл із сильних родин навантаження задньої кишки восени на 3-4 мг менше, ніж у слабких. Бджоли слабких родин ідуть у зиму з більшим навантаженням кишечника, що й визначає опоношеность їхніх гнізд навесні.
Установлено залежність (мал. 1.26) між силою зимуючих родин і кількістю витраченого ними за зиму корму (Лебедев В.И., Билаш Н.Г., 1991).
З малюнка видно, що мінімальна витрата корму за зиму відзначається в родин силою від 9 до 12 вуличок на рамку Дадана. Відхилення від цього оптимуму як у ту, так і в іншу сторону приводять до різкого збільшення витрати корму за зиму на одиницю живої маси бджіл. Максимальна витрата корму по цьому показнику спостерігається в самих слабких родинах силою 4-5 вуличок бджіл.
Наведені дані дозволяють зробити висновок про те, що на зимовий період існує біологічний оптимум у силі бджолиних родин, при яких вони переносять несприятливий період з мінімальною витратою корму й енергії.
Якщо врахувати цей факт, а також тенденції загальної витрати корму й реальних можливостей по осінньому нарощуванню сили родин, оптимальної для зимівлі варто визнати силу родин в 8-10 вуличок (2-2,5 кг) бджіл. Стосовно до багатокорпусного вулика це означає, що в зиму треба підготувати таку родину, що займала б повністю один корпус при дуже щільному обсиживании рамок бджолами. На такі родини й повинен орієнтуватися бджоляр і приймати всі міри до їхнього створення.
Далеко не всі родини після головного медозбору можуть мати таку силу, тому іноді доводиться зєднувати родини. Найкраще це робити раніше, поки є ще хоч якийсь хабарів, у результаті чого зєднання родин проходить безболісно. Якщо відтягнути зєднання родин на більше пізні строки (кінець серпня - вересня), то здійснити цю процедуру без бійки й загибелі частини бджіл навряд чи вдасться. У пропонованому мною варіанті осінньої підготовки бджіл операція обєднання родин проводиться відразу ж, як тільки буде складений «План ремонту родин» і стане ясно, яку родину з який треба зєднувати. Але в кожному разі родини повинні бути обєднані ще до початку осінньої годівлі.
Поєднуючи родини, треба мати на увазі наступне: родини, отримані в результаті обєднання слабких, приблизно рівних по силі родин, не можуть досягти таких же гарних результатів зимівлі, весняного росту й продуктивності, як родини, що мали таку ж силу в результаті самостійного розвитку. Тому слабкі родини варто приєднувати до середнього по силі родинам, а не поєднувати їх по трохи разом.
1.4.2. ОЦІНКА КІЛЬКОСТІ І ЯКОСТІ КОРМІВ, ОСІННЯ ПІДГОДІВЛЯ.
Наступний дуже важливий аспект осінньої підготовки бджіл - корму. Відразу ж хотілося б нагадати про те, що наприкінці літа матка може припинити сіяти яйця, якщо запаси корму в родині зменшаться до 8 кг. При цьому ніякі підгодівлі надалі не зможуть змусити неї відновити яйцекладку. Про цьому потрібно постійно памятати, особливо при останній відкачці меду й у процесі попереднього складання гнізда.
Вище вже були розглянуті й обґрунтовані всі особливості осінньої годівлі бджіл. Використовуючи цю інформацію, бджоляр може вибрати підходящий для нього варіант годівлі й реалізувати його на практиці. Нагадуємо, що кількість кормів у родини, що йде в зиму, повинне становити не менш 2 кг на одну вуличку бджіл (рамка Дадана) і не менш 1,7-1,8 кг (рамка Рута). На чому засноване подібне твердження? Досвідами встановлено, що в нормально зимуючій родині споживання меду однією бджолою за зимівлю становить не більше 0,5 р. При щільному розміщенні в одній вуличці на рамку Дадана буде перебувати близько 3 000 бджіл, а на рамку Рута близько 2 500. Якщо перемножити ця кількість бджіл на 0,5 г, то одержимо 1,5 і 1,25 кг відповідно. Невелике перевищення корму, що закладається на зиму, є страховочным резервом.
Із загальної кількості необхідних кормів до ЗО—40% може становити корм, приготовлений бджолами із цукрового сиропу. Якщо орієнтуватися на загальний запас кормів на зиму в розмірі 20 кг, то це означает
що кожній родині при осінній заготівлі кормів треба буде скормити по 6—8 кг цукри.
Для того щоб корм, приготовлений бджолами із цукру, вони в ході зимівлі споживали в першу чергу, надходять так. Безпосередньо перед початком осінньої підгодівлі в середину гнізда ставлять 2-3 рамки світлої суши. Бджоли в ході підгодівлі будуть відкладати сироп у середину гнізда, тобто саме в ці рамки суши. Отримані надалі в цих рамках 6-8 кг цукрового корму й будуть використовуватися зимовим клубом у ході зимівлі в першу чергу. Варті з боків рамки із квітковим медом бджоли будуть споживати в другій половині зимівлі й ранньої навесні.
Зрівнявши наявне в родинах кількість кормів з необхідним, легко визначити, скільки медяних рамок зі зробленого влітку запасу потрібно дати*у кожну родину й скільки необхідно дати їм цукру. Звертаю увагу ще раз на те, що при осінній годівлі в цукровий сироп не можна домішувати ніякі кислоти, а краще додавати в нього до 10% меду.
При проведенні осінньої заготівлі кормів треба обовязково проводити запису по обліку кількості даного в кожну родину цукрового корму. Облік найкраще вести не по обсязі цукрового сиропу, а по кількості цукру, що втримується в цьому сиропі. При таких записах надалі буде зручніше орієнтуватися, оскільки відомо, що вага отриманого цукрового «меду» буде дорівнює ваги скормленного й переробленого цукру (а не сиропу!).
Часто може бути так, що полномедных рамок для комплектування гнізд не вистачає, а маломедных - є в достатній кількості. У такому випадку можна змусити бджоли швидко перенести мед з маломедных рамок у гніздо. Роблять це так. У день із гарним летом бджіл необхідна кількість маломедных рамок ставлять у переносний ящик. З потрібної родини виймають крайню рамку із бджолами й ставлять її в ящик з рамками, що потім відносять на 10-20 м від вулика, ретельно вкривають і залишають тільки невеликий льоток. Бджоли швидко починають інтенсивну роботу й переносять весь мед у вулик. Оскільки бджоли якийсь час будуть літати на це місце й після того, як ящик забирають, то місце треба вибирати осторонь від пішохідних доріжок і подалі від житлової зони.
Однак не у всіх районах, особливо при несприятливих медосборных умовах цього року, є можливість відбирати влітку медяні рамки для осіннього поповнення кормів. У звязку із цим становить інтерес оригінальна технологія підготовки якісних кормів для зимівлі бджіл ще в літню пору.