Корми на зиму — улітку

Корми на зиму — улітку

Ідею заготівлі зимових кормів улітку вперше висловив И.А. Мельниченко в журналі «Бджільництво» № 3 за 1963 р.
Суть способу полягає в тому, що в літні місяці виділеним для цієї мети родинам скармливают цукровий сироп, що вони переробляють і запечатують. При складанні гнізда на зиму рамки із цим кормом використовують для поповнення корму в інших родинах.
Оскільки літня переробка цукрового сиропу проходить при високих зовнішніх температурах і постійному надходженні в гніздо пилка, то бджоли будуть робити із цього сиропу якісний цукровий «мед».
Крім того, достоїнством способу можна вважати й те, що бджоли з родини, що займається літньою переробкою цукру, не підуть у зиму. А в тих родинах, які будуть одержувати рамки із запечатаним цукровим кормом, бджоли взагалі ніколи не будуть займатися переробкою цукрового сиропу.
Однак головним достоїнством способу є те, що родини, яким восени дали готові стільники із запечатаним цукровим «медом», навесні вирощують розплоду на 30% більше, ніж родини, які восени самі переробляли цукор (Мельниченко И.А., 1963).
Варто мати на увазі, що при літній переробці цукру частина його споживається на переробку й вирощування розплоду. Так, якщо бджіл почати годувати в липні, то втрати в перерахуванні на чистий цукор складуть 36%, у серпні - 23%. Якщо почати годівля раніше, те втрати можуть доходити до 40%. Однак втрати ці чисто умовні, оскільки «загублений» цукор повністю споживається родиною на вирощування розплоду, виділення воску й підтримка працездатності бджіл, що переробляють цукровий сироп.
Заготівлю зимових кормів улітку можна проводити двома способами.
Перший спосіб. Заснований на повнім вимиканні з товарного медозбору родини й підгодівлі її цукровим сиропом протягом усього літа. На кожні 15-20 товарних родин виділяють одну, котру не вивозять у поля на медозбір, а залишають на стаціонарі. Підгодівлю проводять цукровим сиропом концентрації 1,5:1 більшими дозами по 2-4 л.
Реально одержати від кожної такої родини за літо до 100 кг високоякісного зимового корму, якщо скор мити їй 150 кг цукру.
По моєму досвіді, найкраще реалізувати цей спосіб у лежаку на 20-24 рамки. Частенько на пасіці «валяються» без справи старі лежаки, які, як виявляється, ще можна використовувати на благу справу.
Якщо по ходу літньої годівлі з боків расплодной частини гнізда періодично підставляти по 1-2 рамки вощини, то за літо можна буде одержати ще не менш 15 рамок свежеотстроенной суши. Бажано, щоб ці рамки не займалися цукровим «медом». Для цього їх треба забирати із гнізда, коли вони будуть відбудовані на 2/3, а замість них ставити нову вощину.
Для заповнення рамок зимовим кормом у гніздо періодично ставлять сушу.
У міру запечатування рамок із цукровим кормом і заповнення ними вулика-лежака доводиться вилучати частина рамок. У такому випадку виникає проблема збереження полномедных рамок і захисту їх від воскової молі.
Для цієї мети можна використовувати отводки, зроблені в травні - червні. У ці отводки можна ставити до 10-12 полномедных рамок на збереження. Зручно це робити в старому вулику-лежаку, розгородженому навпіл, у якому можна містити два відведення й відповідна кількість полномедных рамок. За цими отводками треба стежити, особливо наприкінці літа, коли різко зменшується хабарів, щоб вони не почали споживати корм із рамок, що зберігаються. Якщо це почне відбуватися, то треба або обмежити матку у відкладанні яєць, або зібрати полномедные рамки й зберігати їх без бджіл із застосуванням відповідних профілактичних засобів проти моли (мурашина кислота, оцет і т.д.).
Другий спосіб. Заснований на використанні літніх бджіл відразу після закінчення головного медозбору.
Не пізніше 1 серпня кожну пяту родину привозять на стаціонар, де інтенсивно годують сиропом до 20-25 серпня. У такому варіанті кожній родині можна скор мити до 50 кг цукру й одержати близько 40 кг зимового корму.
При цьому варіанті в гніздо ставлять не суша, а маломедные або медоперговые рамки, які попередньо відбирають у всіх родин у процесі відкачування меду.
Якщо реалізовувати цей спосіб, то бджоли родин, які переробляють цукор, будуть частково зношуватися, але основне навантаження все-таки буде лягати на старих бджіл, які в кожному разі до зимівлі не доживуть. Основна ж маса молодих бджіл, які підуть у зиму, народиться пізніше й у переробці сиропу участі приймати не буде.
Необхідно особливо помітити, що обоє пропонованих

Продовження статті