Якщо на пасіці рамки звичайні, без бічних виступів, те, щоб вони не гойдалися й не зрушувалися під час перевезення, їх зміцнюють за допомогою роздільників - деревяних брусочків товщиною 12x12 мм і довжиною 100 мм.
Роздільники підвішують по обидва боки між бічними планками рамок так, щоб планки впиралися в брусочки. Коли всі роздільники будуть вставлені, останню рамку відсувають стамескою від бічної стінки вулика й вставляють товстий роздільник з таким розрахунком, щоб рамку не можна було вийняти руками. У такому впакуванні рамки будуть як одне ціле, і між ними зберігається їхня природна відстань, рівне 12 мм.
Ми провели облік часу на впакування бджолиних родин у вуликах. Виявилося, що на впакування однієї родини з постановкою роздільників затрачається 38 мінут, а з рамками Гофмана - 24 мінути.
Таким чином, на впакування 100 бджолиних родин, повністю укомплектованими рамками Гофмана, двоє чоловік затрачають 2 - 3 дні, а з постановкою роздільників - 5-6.
Але бджоляр може не чекати, коли йому нададуть рамки Гофмана. У зимовий час він цілком може сам прибити брусочки довжиною 100 і товщиною 6 мм до кожної бічної рамки й до рамок із сушею. Цим він полегшить і прискорить упакування бджіл навесні, коли кожна мінута дорога. Рамки, які будуть у вулику, якийсь час залишаться.
без бічних планок (їх зміцнити роздільниками), але вони через рік-два будуть выбракованы й на пасіці залишаться тільки рамки Гофмана.
У двухкорпусных і багатокорпусних вуликах рамки закріплюються так само, як описано вище, але треба заздалегідь готовити корпуси в складі. Для двухкорпусных вуликів готовлять другий корпус із 5 рамок суши й 7 рамок штучної вощини. На корпуси поміщають кочову сітку. Через брак її на корпус натягають рідку мішковину й прибивають планками. Коли треба перевозити бджіл, те вдень ставлять корпуса й пристібають ременем або закріплюють яким-небудь іншим способом. Після закінчення літа бджіл льотки закривають, потім вантажать вулики на транспорт.
У багатокорпусних вуликах робиться всі так само, як у двухкорпусных, тільки у верхній корпус поміщають із боків 2 рамки із сушею, а в середину - 8 рамок зі штучною вощиною. Під час перевезення бджіл ми завжди ставимо кожній родині по 7 рамок. При цьому не було випадку обриву вощини.
Поставлені зверху порожні корпуси звільняють бджоляра на новому місці від спішної постановки корпусів і магазинів.
У якому би вулику не перевозили бджіл, необхідно мати в ньому запаси меду не менш 8 - 10 кг, інакше можна заморити їхнім голодом. Адже під час перевезення або відразу ж після її погода може зіпсуватися й бджоли змушені будуть сидіти у вуликах. При наявності запасів вони можу розвиватися, а без нього спочатку викинуть розплід, а потім і самі загинуть із голоду.
Бджолині родини можна перевозити на будь-якому виді транспорту. Але найпоширенішими є вантажні автомашини й трактори з візками або саньми.
Перед перевезенням на борти ставлять дощаті щити до 1,5 м висотою (як для перевезення худоби). Щити вставляють у спеціальні гнізда або одягають на борти, їх можна також прибивати цвяхами. Задній торцевий щит ставиться після повного завантаження кузова вуликами.
Для полегшення навантаження на пасіці викопують яму. у яку машина подається задом. Задній борт відкидається на землю замість трапа. Це дозволяє на тачці заїжджати прямо в кузов. Замість ями