Більша частина нектароносних рослин (гречка, соняшник, фацелія й ін.) ставиться до просапних культур. При широкорядному й квадратно-гніздовому способах посіву цих культур ґрунт постійно підтримується в пухкому й чистому від бурянів стані. Розпушування міжрядь веде до знищення бурянів, збереженню запасів вологи й живильних речовин у ґрунті, що сприятливо відбивається на розвитку кореневої системи й наземної маси цих культур. У таких посівах рослини менше затінюють один одного, на них буває більше квіток, які краще виділяють нектар, і дають більше високі врожаї насінь або зеленої маси.
На утворення й виділення нектару рослинами впливає орієнтація рядків у посіві стосовно сторін світла, що можна пояснити різним режимом висвітлення рослин. Так, у середній смузі краще виділення цукру в нектарі спостерігається при напрямку рядків у посіві із заходу на схід, коли рослини менше затінюють один одного. У південні ж районах, навпаки, вигідніше робити рядки в посіві з півдня на північ, тому що в цьому випадку рослини в полуденні годинники краще захищають один одного від перегріву й виділяють більше нектару.
Велике значення для підвищення нектаропродуктивно-сти квіток мають добрива. Калійні й фосфорні добрива (особливо при спільному їхньому внесенні) підсилюють розвиток квіток і сприяють збільшенню їх не-ктаропродуктивности.
Азотні добрива при своєчасному внесенні на бідних ґрунтах значно підвищують нектаропродуктивность квіток і врожай насінь більшості медоносних культур. При рясному
Захисна дія лісосмуг позначається на ділянках, які примикають до лісосмуги на видаленні (L), приблизно рівному 10-кратній висоті дерев (Н) (мал. 1.9.).
азотному харчуванні спостерігається так зване «жирение» рослин, при якому значно збільшується їхня зелена маса, але зменшується виділення нектару квітками.
Позитивний вплив на виділення нектару квітками рослин роблять мікроелементи - бор, марганець і ін. Внесення їх під соняшник, еспарцет, люцерну й боби сприяє значному збільшенню нектаропродук-тивности квіток і врожаю насінь.
Нектаропродуктивность рослин залежить не тільки від внесення певного виду добрив, але й від інших прийомів агротехніки. Так, позитивно впливають на нектаропродуктивность боротьба з бурянами, а також зрошення, особливо в посушливих районах. Наприклад, однократний полив соняшника з розрахунку 700 м
/га збільшив його нектаропродуктивность в 4 рази, а дворазовий полив (700 + 700 м /га) — в 7 разів. При цьому врожай насінь підвищився до 19,4 і 22,2 ц відповідно проти 12,7 ц без поливу (Копелькиевский Г.В. і ін., 1965).
Комплекс агротехнічних заходів позитивно позначається на розвитку рослин і на їхньому зовнішньому вигляді: здорові яскраво-зелені рослини завжди виділяють більше нектару, чим слабкі блідо
-зелені.
В останні роки багато бджолярів одержали землю, а з нею й можливість висівати на них нектароносні культури. Мені здається, що наведена інформація допоможе їм у правильному обробленні цих культур.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
Різноманіття умов, у яких доводиться займатися бджільництвом, у значній мірі визначається характером навколишньої рослинності.
2.
Тільки за рахунок установки вуликів у тіні дерев (особливо в південних районах) збільшення в медозборі може доходити до 30-40% у порівнянні з вуликами на відкритій місцевості.
3.
Позитивний вплив легкого затінення вуликів при установці їх під галузями дерев найбільшою мірою позначається тоді, коли більшість ме-досборных днів мали в середині дня температуру повітря 27—33 °С.
4.
Надмірне затінення вуликів деревною рослинністю