Вплив ґрунту

Вплив ґрунту

Всі медоносні сільськогосподарські культури краще виділяють нектар при обробленні їх на родючих ґрунтах, що мають гарну структуру, досить зволожених і богатых живильними речовинами. Агротехнічні прийоми, що сприяють підвищенню врожаю насінь і плодів энтомофильных ( культур, щозапилюються комахами), одночасно впливають і на виділення нектару. Нектаропродуктивность культури й урожай її насінь тісно звязані.
Нектароносні рослини висувають певні вимоги до ґрунтових умов. Гречка, наприклад, краще виділяє нектар на супіщаних і чорноземних ґрунтах. Замічено, що липа добре виростає на чорноземних ґрунтах з легкосуглинистым механічним складом. Еспарцет, конюшина, буркун, люцерна мають потребу у вапняних ґрунтах. Отже, правильно підбираючи ґрунт для посіву культур, можна збільшувати їх медопродуктивность.
Більша частина нектароносних рослин (гречка, соняшник, фацелія й ін.) ставиться до просапних культур. При широкорядному й квадратно-гніздовому способах посіву цих культур ґрунт постійно підтримується в пухкому й чистому від бурянів стані. Розпушування міжрядь веде до знищення бурянів, збереженню запасів вологи й живильних речовин у ґрунті, що сприятливо відбивається на розвитку кореневої системи й наземної маси цих культур. У таких посівах рослини менше затінюють один одного, на них буває більше квіток, які краще виділяють нектар, і дають більше високі врожаї насінь або зеленої маси.
На утворення й виділення нектару рослинами впливає орієнтація рядків у посіві стосовно сторін світла, що можна пояснити різним режимом висвітлення рослин. Так, у середній смузі краще виділення цукру в нектарі спостерігається при напрямку рядків у посіві із заходу на схід, коли рослини менше затінюють один одного. У південні ж районах, навпаки, вигідніше робити рядки в посіві з півдня на північ, тому що в цьому випадку рослини в полуденні годинники краще захищають один одного від перегріву й виділяють більше нектару.
Велике значення для підвищення нектаропродуктивно-сти квіток мають добрива. Калійні й фосфорні добрива (особливо при спільному їхньому внесенні) підсилюють розвиток квіток і сприяють збільшенню їх не-ктаропродуктивности.
Азотні добрива при своєчасному внесенні на бідних ґрунтах значно підвищують нектаропродуктивность квіток і врожай насінь більшості медоносних культур. При рясному
Захисна дія лісосмуг позначається на ділянках, які примикають до лісосмуги на видаленні (L), приблизно рівному 10-кратній висоті дерев (Н) (мал. 1.9.).
азотному харчуванні спостерігається так зване «жирение» рослин, при якому значно збільшується їхня зелена маса, але зменшується виділення нектару квітками.
Позитивний вплив на виділення нектару квітками рослин роблять мікроелементи - бор, марганець і ін. Внесення їх під соняшник, еспарцет, люцерну й боби сприяє значному збільшенню нектаропродук-тивности квіток і врожаю насінь.
Нектаропродуктивность рослин залежить не тільки від внесення певного виду добрив, але й від інших прийомів агротехніки. Так, позитивно впливають на нектаропродуктивность боротьба з бурянами, а також зрошення, особливо в посушливих районах. Наприклад, однократний полив соняшника з розрахунку 700 м
/га збільшив його нектаропродуктивность в 4 рази, а дворазовий полив (700 + 700 м /га) — в 7 разів. При цьому врожай насінь підвищився до 19,4 і 22,2 ц відповідно проти 12,7 ц без поливу (Копелькиевский Г.В. і ін., 1965).
Комплекс агротехнічних заходів позитивно позначається на розвитку рослин і на їхньому зовнішньому вигляді: здорові яскраво-зелені рослини завжди виділяють більше нектару, чим слабкі блідо
-зелені.
В останні роки багато бджолярів одержали землю, а з нею й можливість висівати на них нектароносні культури. Мені здається, що наведена інформація допоможе їм у правильному обробленні цих культур.
Короткий зміст питання (висновки).
1.
Різноманіття умов, у яких доводиться займатися бджільництвом, у значній мірі визначається характером навколишньої рослинності.
2.
Тільки за рахунок установки вуликів у тіні дерев (особливо в південних районах) збільшення в медозборі може доходити до 30-40% у порівнянні з вуликами на відкритій місцевості.
3.
Позитивний вплив легкого затінення вуликів при установці їх під галузями дерев найбільшою мірою позначається тоді, коли більшість ме-досборных днів мали в середині дня температуру повітря 27—33 °С.
4.
Надмірне затінення вуликів деревною рослинністю (установка крапка в глухому лісі) негативно відбивається на медозборі. Це викликається насамперед тим, що зменшується тривалість висвітлення вуликів прямими променями сонця, що приводить до скорочення тривалості робочого дня бджіл.
5.
Бажано, щоб у районі установки крапка деревна рослинність розташовувалася рідко, тоді бджоли будуть мати можливість літати низом між деревами. У противному випадку бджоли будуть змушені підніматися вище дерев, де вітер завжди істотно сильніше, ніж унизу. Це може не тільки знижувати літну активність бджіл, але й приводити до їхньої масової загибелі.
6.
У щільних насадженнях деревні медоноси виділяють нектару менше, ніж у розріджені. Добре освітлені дерева з яскраво-зеленими прицветниками (липа) виділяють нектару більше, і він має на 4-6% більше Цукрів, чим затінені дерева із блідо-зеленими прицветниками.
7.
При розташуванні точков на відкритій місцевості не рекомендується выкашивать траву навколо вуликів, тому що це буде приводити до підвищення температури ґрунту й зовнішнього повітря біля вуликів.
8.
Сприятливий вплив лісозахисних смуг позначається в тім, що вони насамперед послабляють дію вітру. У відкритих степових районах за рахунок ослаблення сили й швидкості вітру вологість повітря біля лісосмуг збільшується на 10-12%, а випар вологи із ґрунту зменшується приблизно на 25%. Все це сприяє посиленому розвитку медоносних культур і збільшенню виділення ними нектару.
9.
Захисна дія лісосмуг позначається на ділянках, що примикають до лісосмуги, на видаленні, приблизно рівному 10-кратній висоті дерев. При установці крапка перевага треба віддавати лісосмугам, де висота дерев більше.
10.
Всі медоносні сільськогосподарські культури краще виділяють нектар при обробленні їх на родючих ґрунтах, що мають гарну структуру, досить зволожених і богатых живильними речовинами.
. 11. При широкорядному й квадратно-гніздовому способах посадки медоносні культури виділяють більше нектару, а також дають більше високі врожаї насінь і зеленої маси. При широкорядній посадці рядки в середній смузі краще орієнтувати із заходу на схід, а в південних районах - з півдня на північ.
12.
Калійні й фосфорні добрива (особливо при їхньому спільному внесенні), а також мікроелементи підсилюють розвиток квіток і сприяють більшому виділенню нектару.
13.
Позитивно впливають на нектаропродуктивность культур боротьба з бурянами, а також зрошення, особливо в посушливих районах. При оптимальному поливі нектаропродуктивность соняшника може бути збільшена в 7 разів, а врожай насінь - на 70-75%.
>