Величину електричного поля прийнято характеризувати напруженістю (Е), що прямо пропорційна різниці потенціалів {l/j між крапками виміру й обернено пропорційна відстані (d) між цими крапками. Одиниця виміру напруженості ЭП - В/м.
Якщо різниця потенціалів між крапками виміру не міняється або міняється дуже повільно, то говорять, що таке электрополе постійне (статичне), якщо ж різниця потенціалів змінюється з якоюсь частотою, те це ЭП - змінне.
Постійне ЭП бджоли сприймають, але на нього практично не реагують. Коли бджола попадає в статичне ЭП з досить високою напруженістю (до 250-300 У/м), вона зупиняється на 2-5 з, а далі продовжує свій шлях і поводиться звичайним образом (Єськов Е.К., 1983). Відсутність реагування бджоли на постійне ЭП пояснюється тим, що таке поле не наводить у покривах тіла бджоли електричне токовище, у той час як змінне ЭП, особливо на певних частотах, наводить токовище, і бджоли на таке поле дуже активно реагують. Про цьому докладно буде розказано нижче.
За рахунок природних процесів, що відбуваються в атмосфері, може створюватися не тільки статичне ЭП, але за певних умов, наприклад, у грозовому фронті, створюється й змінне ЭП. Це поле (його ще іноді називають атмосферики) створюється при електричному розряді між хмарами, і ми при цьому бачимо на піднебінні блискавки. Атмосферики мають високі значення напруженості ЭП і дуже широкий частотний спектр (від декількох десятків до декількох мільйонів Герців). Активність атмосфе-риков зростає від північних широт до південних, оскільки в такому ж напрямку зростає й кількість грозових днів.
Іноді різке збільшення інтенсивності атмосфериків збігається в денні годинники зі спалахами на Сонце, які збільшують іонізацію атмосфери й, відповідно, напруженість змінного ЭП. Видимо, цією обставиною можна пояснити раптову й невмотивовану агресивність бджіл, що вони можуть проявляти в окремі дні або навіть годинники. Досвідчені бджолярі знають, що іноді трапляється так, що без видимих на те причин бджоли раптом починають «полювати» на людей, тварин; спроби огляду гнізд у такі періоди бджоли припиняють швидко й рішуче. Аналізуючи що відбувається, доходиш висновку, що всі начебто робив правильно, і злодійства ні, і хабарів є, а до вуликів краще не підходити. Цілком можливо, що причиною такої агресивності бджіл є спалахи на сонце, так звані «магнітні бури». Вони, до речі, негативно впливають і на людину (особливо літнього), тому в такій ситуації краще зайнятися іншою роботою, а ще краще - відпочити, адже цю розкіш улітку пасічник може собі дозволити не часто.
Агресивність бджіл збільшується також у міру наближення до пасіки грозового фронту. Але ще до його наближення безпосередньо до пасіки дуже часто велика кількість бджіл, що займаються доставкою корму, вертаються у вулики. При цьому літна діяльність бджіл припиняється, хоча освітленість, температура й сила вітри перебувають у межах оптимальних значень. Однієї із причин такого поводження бджіл є сильне збільшення й зміна напруженості электрополя, які породжують грозові розряди, що відбуваються на великому видаленні від пасіки.
Було замічено, що агресивність бджіл досягає максимуму з наближенням грозового фронту до пасіки на відстань 600-800 м, коли стрибкоподібні зміни напруженості ЭП, що відбуваються під час спалахів блискавок, повторюються з періодичністю 30-70 с.
А тепер спробуємо розібратися, чому бджоли так чуйно реагують на змінні ЭП. Виявляється, що будь-яке збільшення й зміна напруженості ЭП при грозі викликає наводяться токи, що, на тілі бджоли. Ці струми дратують бджіл при контакті з вологими струмопровідними поверхнями, що змушує бджоли вертатися в гніздо. Імовірно, ця реакція входить у бджіл у спадково закріплений адаптивний .(пристосувальний) комплекс, що забезпечує зменшення ймовірності загибелі при несприятливих погодних умовах.
Агресивність бджіл по відношенню