2.

Усяке дерево, що має дупло, але здорову деревину (нашарування, що оточує серцевину), продовжує не тільки жити, але й плодоносити.

3.

Порожнеча або дупло... завжди має однаковий характерний вид: воно починається на відомій висоті вигнилої серцевини дерева незначительною пустотою,начебто 1-2 вершків (1 верш. = 4,5 див.

- В.К.) у діаметрі, направляється долілиць до кореня дерева й утворить там більшу ширину й глибину простору, чим толще старе дерево, а при цьому дупло поступово розширюється усередині дерева донизу, згідно згнилої й серцевини, що випала, тобто утворить порожній, конусоподібний простір, вузьке вгорі й широке внизу.

4.

Усякий рій, входячи в дупло дерева, направляється неодмінно нагору, тобто в голову дупла, там звивається, очищає стеля від сміття й там... починає свої воскові будівлі... матка приступає до кладки яєчок у середині споруджуваних риємо шарів вощини...(так у ті часи називали стільники. В.К.).

5.

У міру будівель вощин долілиць матка теж опускається за роєм долілиць дупла для кладки яєць у вощинах, але з настанням перших же холодних ночей відступає знову нагору, а рій, у міру виходу молодої бджоли, теж відступає поступово нагору дупла дерева.

6.

У міру виходу молодої бджоли в голові дупла дерева, рій заливає комірки, що звільнилися, вощин медом і друкує їх, чим перепиняє матці нову кладку яєць у ці ж комірки. Таким чином, у голові дупла дерева скапливается поступово запас друкованого меду, необхідного рию для зимового постачання.

7.

Іноді сильний рій вишиковує воскові будівлі далеко нижче вхідного отвору в дупло дерева й теж заливає їхнім медом, але ніколи не залишається тут, під медом, на зиму, тобто нижче отвори або льотка, а обирає для цього в дуплі дерева вище льотка таке місце, що у стані закупорити своею массою поперек, щоб не допустити повз себе невідповідної температури повітря, що може остудити мед, зробити його... негідним для вживання.

8.

Забезпечивши знизу своею масою правильне зберігання кормового меду, рій піклується також і про те, щоб з голови дерева не йшло тепле повітря, виділюваний клубом риючи, а тому ще влітку щільно й наглухо заклеює голову й стінки дупла дерева прополісом, аж до закінчення місця, вибраного риємо в дуплі дерева для зимового свого перебування.

9.

Рій не заклеює вхідного отвору в дупло дерева, або льотка, у продовження всього літа, але після настання холодних ночей обовязково заклеює льоток і тем більше, ніж більше збільшується денний і нічний холод до осені. Потім, на той час, коли температура повітря зовнішнього тримається ще біля +8 °С по Реомюрові (10 X), рій уже припиняє хід у поле й заклеює льоток прополісом настільки, наскільки рию необхідний лише малий приплив у дупло дерева холодного, але чистого повітря для заміни теплого, але зіпсованого подихом бджіл повітря.

10.

Щодо більшого або меншого ступеня заклеювання льотка на зиму всякий рій соображается, насамперед, із собственною силою, а потім із просторістю й глубиною порожнього простору, що перебуває під ним, у дуплі дерева, і чим коротше й уже порожній простір у дуплі дерева під роєм, тим менше рій заклеює льоток.

11.

Не маючи ніякої можливості регулювати льоток узимку, рій, заклеївши його з осені, до відомого ступеня регулює взимку усередині дупла саме повітря над собою за допомогою скорочення або розширення свого клубу й під собою за допомогою руху крил, те, піднімаючи температуру, те, опускаючи її, коли це потрібно.

12.

Усякий дикий рій захищений від надмірного холоду з боку стінок дупла дерева тим, що всяке живе дерево, у силу своєї організації не замерзає взимку ні при яких морозах, а тільки втрачає теплоту до відомої межі,